Справа № 2-3360/2008
РІШЕННЯ
іменем України
08 травня 2008 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Магдича О. Г.
при секретарі Дрозд Т. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що причиною розпаду їхньої сім'ї стало повне непорозуміння, різні характери та погляди на сімейне життя, втрачено почуття поваги та любові, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть і їх шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу є неможливим.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснив, що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про слухання справи у її відсутності і просить розірвати шлюбу.
Приймаючи до уваги вимоги ст. ст. 77, 169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і не з'явився у судове засідання без поважних причин, а тому слухати дану справу можливо без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступне:
Сторони по справі уклали шлюб 29 липня 1979 року у Мельниця-Подільській селищній Раді Борщівського району Тернопільської області - актовий запис № 27, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 29.07.1979 року серія І-ИД № 327717, видане Мельниця-Подільською селищною Радою Борщівського району Тернопільської області.
У судовому засіданні встановлено, що сім'я розпалася, сторони подружніх стосунків не підтримують, від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають, примирення, спільне подружнє життя та збереження шлюбу неможливе.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім'ї суперечить їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між ними розірвати.
Крім цього, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача, а відповідача звільнити від сплати державного мита.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 29 липня 1979 року у Мельниця-Подільській селищній ОСОБА_3
району Тернопільської області, про що зроблено у книзі реєстрації шлюбів відповідний актовий запис за № 27.
При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_1, звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.