Справа № 504/1154/14-ц>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді - Рудніцького В.А.,

при секретарі - Кривошеєнко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №2008/13-1-08/148 від 27 березня 2008 року у розмірі 296 729,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 2 371 755,18 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,099га, розташовані по АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3654 гривень, посилаючись на неможливість вирішення вказаного спору в позасудовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача - Баталін С.С. підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, однак назвати жодних правових підстав для відмови позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог не змогла. Свою правову позицію представник відповідача побудувала на заявлені різного роду клопотань за допомогою яких вона намагалася затягнути судовий розгляд справи.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 27 березня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2008/13-1-08/148, відповідно до якого Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 290 000 доларів США строком на 180 місяців, а позичальник зобов'язався повернути отримані кошти до 26 березня 2023 року, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13 % річних, а також виконати інші зобов'язання визначені цим договором /а. с. 7-10/.

Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу траншами 208 000 доларів США.

Згідно умов укладеного кредитного договору, позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит та сплачувати банку відсотки безготівковим переказуванням або внесенням готівкових коштів, шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті наданого кредиту.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 1.3 та 1.3.1 кредитного договору №2008/13-1-08/148 від 27 березня 2008 року зазначено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з банком договір іпотеки нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,099га, розташованих по АДРЕСА_1.

Умови передачі майна в іпотеку, звернення стягнення на майно, що обтяжене іпотекою, викладені у договір іпотеки, що укладається між банком і позичальником та посвідчується нотаріально.

27 березня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, було посвідчено іпотечний договір, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, який зареєстровано в реєстрі за №568, відповідно до умов якого відповідач передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,099га, розташовані по АДРЕСА_1.

В порушення вищезазначених умов кредитного договору № №2008/13-1-08/148 від 27 березня 2008 року, щодо сплати мінімально необхідного платежу, ОСОБА_1, починаючи з листопада 2010 року своїх зобов`язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконує, у зв'язку з чим станом на 14 січня 2014 року у нього виникла прострочена заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить у розмірі - 296 729,04 доларів США, що еквівалентно 2 371 755,18 гривень, із яких заборгованість по тілу кредиту - 207 935,36 доларів США, що еквівалентно - 1 662 027,33 гривень; заборгованість по відсоткам - 77 212,06 доларів США, що еквівалентно - 617 155,98 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту - 2 897,93 доларів США, що еквівалентно 23 163,14 гривень, пені за прострочення сплати відсотків - 8 683,69 доларів США, що еквівалентно 69 408,73 гривень.

Згідно підпункту 1.2. пункту 1 іпотечного договору загальна заставна вартість предмету іпотеки складає - 2 857 000 гривень.

Статтями 610 і 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а вразі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частинами 1, 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 3.3.14. пункту 3.3. кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язаний достроково у випадках визначених в даному договорі, а також у договорах, згідно з якими позичальник передає в забезпечення виконання зобов'язань певне майно, протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги банку про дострокове повне виконання зобов'язань по цьому договору, виконати зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених цим договором та можливих штрафних санкцій.

09 лютого 2012 року позивач відповідно до положень кредитного договору, направив на адресу ОСОБА_1 письмову іпотечну вимогу за № 501.7-08/96-1681 про погашення заборгованості за кредитним договором, проте на сьогоднішній день ця вимога залишилася без задоволення.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно підпункту 5.1. пункту 5 іпотечного договору від 02 квітня 2008 року закріплено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотеко держателю за цим договором. Іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 4 договору іпотеки зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі рішення суду, а також права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, виходячи з встановленого в судовому засіданні неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору № 2008/13-1-08/148 від 27 березня 2008 року, суд прийшов до висновку, що пред'явлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,099га, розташовані по АДРЕСА_1, які на праві власності належать ОСОБА_1 шляхом надання банку права на укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем на умовах та в порядку визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, яка дорівнює вартості предмета іпотеки ґрунтуються на законі та договірних відносинах між сторонами, які прописані в іпотечному договорі від 27 березня 2008 року.

Згідно платіжного доручення № 0000173237 від 11 лютого 2014 року позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 3654 гривень.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 35, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 114, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №2008/13-1-08/148 від 27 березня 2008 року у розмірі 296 729,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 14 січня 2014 року складає 2 371 755,18 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,099га, розташовані по АДРЕСА_1, що належать іпотекодавцю на праві приватної власності, шляхом продажу предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайної ціни на цей вид майна на час укладення правочину щодо відчуження вказаного предмету іпотеки, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: