Справа № 2- А-167-08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2008 р. Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Зарицької Ю.Л.
при секретарі Сукомел О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Всесвіт-Тур" до Подільської районної в м. Києві ради про скасування правового акту
індивідуальної дії в частині,
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Подільської районної у місті Києві ради № 448 від 7 лютого 2006 року позивач отримав право викупити нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 17-А.
Однак, рішенням № 71 від 14 вересня 2006 р. відповідач вніс зміни до зазначеного вище рішення, скасувавши п. 34 додатку № 1 до нього.
Оскільки, на думку позивача зазначені дії відповідача є незаконними, позивач і просив визнати протиправним та скасувати рішення в частині, що стосується його.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених вище, представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що відповідач за власним розсудом має право обирати спосіб приватизації, має цивільну дієздатність, а тому жодних порушень при прийнятті оспорюваного рішення допущено не було.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ "Всесвіт-Тур" орендує приміщення площею 98, 7 кв. м. в будинку 17 по вул. Межигірській в м. Києві на підставі договору оренди від 26 жовтня 2007 року № 2711/07..
Відповідно до рішення № 448 XXVI сесії IV скликання Подільської районної у місті Києві ради від 7 лютого 2006 року (п. 34 додатку 1) позивач отримав право приватизувати та викупити нежитлове приміщення загальною площею 74, 9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 17 літ. А.
Згідно з встановленою законом процедурою приватизації, на вимогу (на той час) Фонду приватизації комунального майна Подільського району м. Києва позивачем були зібрані необхідні документи.
Однак, рішенням V сесії V скликання Подільської районної в м. Києві ради № 71 від 14.09.2006 р. визнано нечинним п. 34 додатку 1 рішення № 448 XXVI сесії IV скликання Подільської районної у місті Києві ради від 7 лютого 2006 року.
Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу регламентовано Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Порядок визначення переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, регламентовано статтею 7.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", затвердження переліків об'єктів, які підлягають викупу, щодо комунального майна здійснюється місцевою Радою за поданням органів приватизації.
Ініціатива щодо включення об'єктів до вказаного переліку, в силу ч.3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" належить органу приватизації або покупцю.
Продаж об'єктів приватизації шляхом викупу здійснюється у випадку: не продажу об'єктів на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".
Включення орендованого позивачем приміщення до об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ним на підставі рішення Подільської районної у місті Києві ради XXVI сесії IV скликання № 448 від 7 лютого 2006 р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що підлягають приватизації» (додаток 1. пункт 34), мало місце на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування".
Таким чином, визначення відповідачем способу приватизації позивачем приміщення шляхом викупу мало місце на підставі закону.
Офіційне тлумачення частини першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" надано рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-16/2000 від 13.12.2000, відповідно до якого вказані норми щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.
2
Отже, реалізація права позивача щодо приватизації орендованого майна шляхом викупу кореспондується з обов'язком відповідача включити його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, що було зроблено відповідачем шляхом прийняття рішення № 448 від 07.02.2006 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що підлягають приватизації» .
В контексті обов'язку відповідача включити об'єкт до переліку об'єктів, що підлягає приватизації шляхом викупу, потрібно розглядати права органу місцевого самоврядування, передбачені ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на здійснення правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, та визначення доцільності відчуження об'єктів права власності.
В даному випадку право органу місцевого самоврядування щодо визначення доцільності відчуження майна не є безумовним, оскільки обмежено обов'язком останнього включити об'єкт до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викуп' у разі реалізації орендарем свого права, наданого п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № І723-Ш.
Таким чином, дії відповідача щодо визнання рішенням V сесії V скликання Подільської районної в м. Києві ради № 71 від 14.09.06 р. таким, що втратив чинність пункт 34 додатку 1 рішення № 448 XXVI сесії IV скликання Подільської районної у місті Києві ради від 7 лютого 2006 року., суперечать вимогам ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Суд враховує ті обставини, що підставою включення приміщень до вказаного переліку є саме положення останнього речення абзацу першого п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 p.p., ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Аналізуючи в сукупності докази, зібрані по справі, суд приходить до висновку, що відповідач, порушив порядок проведення малої приватизації, встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", визнавши таким, що втратив чинності рішення про приватизацію шляхом викупу спірних приміщень, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 p.p. керуючись ст. ст. 158, 159, 160 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення V сесії V скликання Подільської районної в м. Києві ради № 71 від 14.09.2006 р. в частині визнання таким, що втратив чинність пункт 34 додатку 1 рішення № 448 XXVI сесії IV скликання Подільської районної у місті Києві ради від 7 лютого 2006 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва, при цьому заява про апеляційне оскарження подається до Подільського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження.