№2-5996/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мазурик О.Ф.
при секретарі Жигун Л.В.,
за участю представника позивача Волкова М.М., відповідачки ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Жилкомунсервіс" до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року позивач - Закрите акціонерне товариство „Жилкомунсервіс" (надалі - ЗАТ «Жилкомунсервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що у січні 2003 року розпорядженням № 172 відповідачці була надана кімната АДРЕСА_1, але з січня 2003 року по теперішній час відповідачка в даному гуртожитку не проживає, квартплату та комунальні послуги не сплачує. В січні 2007 року позивач змінив предмет позову та просив виселити ОСОБА_1 з приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив зазначені в позові обставини, відповідно до ст. 31 ЦПК України уточнив позовні вимоги, просив суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що проживає у родичів в м. Києві, у наданій їй кімнаті не проживає з 2003 року, але постійно приходить в гуртожиток, цікавиться санітарним станом кімнати. До гуртожитку також приходить для отримання відповідей з різних інстанцій на заяви та скарги щодо неналежного санітарного та технічного стану кімнати, які направляються їй на адресу гуртожитку. В кімнаті не проживає, оскільки там необхідно зробити ремонт. У зв'язку із викладеним просила суд у задоволені позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що на підставі розпорядження ЗАТ „Жилкомунсервіс" № 172 в січні 2003 року відповідачці було надано кімнату АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Згідно довідки від 06.11.2006 року за даною адресою відповідачка не зареєстрована (а.с. 5).
Відповідачка, яка є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 65), у вказаному житловому приміщенні не проживає, що не заперечується відповідачкою, та підтверджується актами від 16.03.2006 року, 29.05.2006 року та 06.10.2006 року (а.с.7-9), з 2004 року квартирну плату та комунальні послуги не сплачує.
Відповідачка вважає, що з 2003 року не проживає у кімнаті АДРЕСА_1 з поважних причин, а саме взимку не проживала, тому що холодні радіатори в зв'язку з чим низька температура в кімнаті, а влітку не проживала тому що кімната потребує ремонту.
Згідно листа, від 29.12.06 року Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, факт, того що один із приладів опалення в кімнаті не працював підтверджено, але суд критично відноситься до пояснень відповідача про неможливість проживання в кімнаті з цих підстав, тому що встановлення цього факту не є підтвердженням низької, шкідливої для здоров'я, температури у кімнаті, під час опалювального сезону (а.с. 62).
В суді знайшло підтвердження того, що стеля у кімнаті має тріщини та відшарування крейди, на шпалерах пожовтілі плями ( а.с. 62), але відповідно до п. 24 "Примірного положення про гуртожитки", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року N 208 поточний ремонт приміщень, які перебувають у відособленому користуванні громадян (побілка стелі, побілка, фарбування або обклеювання шпалерами стін, фарбування радіаторів, віконних рам з внутрішнього боку, підвіконників, дверей та вбудованих шаф і антресолей, вставляння шибок, фарбування або покриття лаком підлог, ремонт електропроводки), провадиться за рахунок мешканців.
Частиною 4 ст. 9 ЖК України передбачено, що житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
З листа Генерального директора ЗАТ «Жилкомунсервіс» від 26 червня 2006 року вбачається, що відповідачкою в спірному житловому приміщенні самовільно влаштований склад будівельних матеріалів (а.с. 61).
Затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 130 ЖК України визначається порядок користування останнім, передбачає можливість збереження права користування жилою площею при тимчасовій відсутності лише за громадянами, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призовом на дійсну строкову службу, а також за офіцерами, які вибули з нього у зв'язку з призовом із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років( п. 13).
З урахуванням подібності правовідносин щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст. 71 ЖК України, щодо відсутності осіб, відповідно до ч. 7 ст. 8 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість застосування цих правил в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення впродовж шести місяців, а відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Перевіривши та дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 не проживала у спірному жилому приміщенні понад шести місяців без поважних причин.
На підставі викладеного, п.п.13, 24 "Примірного положення про гуртожитки", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року N 208, ст.ст.130,71,72 ЖК України , керуючись ст. 8, 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства „Жилкомунсервіс" до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.