Судове рішення 0308/14373/12 від 26.01.2015

Судове рішення #40516062

Справа № 0308/14373/12 Провадження №11/773/3/15 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С.

Категорія:ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1 та ін. КК України Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Хомицького А.М.,

суддів - Гапончука В.В., Денісова В.П.,

при секретарі - Гладкому В.В.,

за участю прокурора - Васьовчика І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями цивільного позивача - Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3, захисника засудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4 в інтересах підсудного ОСОБА_6, прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, раніше несудимий, -

засуджений:

за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 3 (три) роки;

за ч.1 ст. 366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст.212 КК України, на підставі ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки та конфіскацією майна;

за ч.4 ст.191 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 3 (три) роки;

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_5 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, передбачених: ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.3 ст.212; ч.4 ст.191 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 3 (три) роки, та штрафу в розмірі 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень), який виконується самостійно.

За ч.2 ст. 209 КК України ОСОБА_5 виправдано на підставі ч.4 ст.327 КПК України (в редакції 1960 року), у зв'язку з відсутністю у його діях складу цього злочину.

За ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України провадження по справі відносно ОСОБА_5 закрито у зв'язку із декриміналізацією, на підставі ч.1 ст.5 КК України, ч.1 п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року).

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с.Хобултова, Володимир-Волинського району Волинської області, мешканка АДРЕСА_3, громадянка України, з вищою освітою, одружена, пенсіонерка, раніше несудима,

засуджена:

за ч.2 ст.27, ч.1 ст. 366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст.27, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

за ч.2 ст.364 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 3 (три) роки;

за ч.3 ст.212 КК України, на підставі ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 340 000 грн. (триста сорок тисяч) гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 2 (два) роки;

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_7 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.ч.2 і 3 ст.27, ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, передбачених: ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.2 ст.364; ч.3 ст.212; ч.4 ст.191 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на 3 (три) роки, та штрафу в розмірі 340 000 (триста сорок тисяч) гривень, який виконується самостійно.

За ч.2 ст. 209 КК України ОСОБА_7 виправдано на підставі ч.4 ст. 327 КПК України (в редакції 1960 року), у зв'язку з відсутністю у її діях складу цього злочину.

За ч.2 ст.28 ч.3 ст.365 КК України провадження по справі відносно ОСОБА_7 закрито у зв'язку із декриміналізацією, на підставі ч.1 ст.5 КК України, ч.1 п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року).

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання, в частині позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї згідно ст.76 КК України обов'язки: повідомлятиме органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтиметься для реєстрації у ці органи.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на час вирішення даної справи непрацюючий, раніше несудимий,

засуджений:

за ч.1 ст.366 КК України до 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки;

за ч.5 ст. 191 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки, та із конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_6 від покарання за ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Запобіжні заходи ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено попередні - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді позбавлення волі, постановлено обчислювати з часу приведення вироку в цій частині до виконання - тобто взяття під варту.

Зараховано в строк відбуття покарання час перебування під вартою: ОСОБА_5 із 09.06. по 17.06. 2010 року та з 01 по 14 жовтня 2010 року; ОСОБА_6 із 12.11.2010 року по 09.09.2013 року.

Цивільні позови Державного агентства резерву України про стягнення заподіяних збитків, задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_6 в користь Державного агентства резерву України заподіяні злочином збитки в сумі 8 022 230 грн. (вісім мільйонів двадцять дві тисячі двісті тридцять гривень);

Стягнуто із ОСОБА_5 і ОСОБА_7 солідарно в користь Державного агентства резерву України Державного комітету України з державного матеріального резерву заподіяні злочином збитки в сумі 45 271 992 грн. 58 коп. (сорок п'ять мільйонів двісті сімдесят одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві гривні п'ятдесят вісім копійок).

Стягнуто із ОСОБА_7 в користь ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» заподіяні збитки в сумі 185 000 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч гривень).

Залишено без розгляду цивільний позов Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про стягнення з них солідарно заподіяних збитків в сумі 32 706 456грн. 43 коп. (тридцять два мільйони сімсот шість тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень сорок три копійки ).

Відмовлено у задоволенні цивільних позовів Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про стягнення 4 398 250 грн. та про стягнення 3 847 500 грн. податкового боргу.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком суду ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_5 і ОСОБА_7, працюючи на посадах відповідно директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» Державного комітету України з Державного матеріального резерву України та заступника директора цього ж підприємства, являючись службовими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили ряд злочинів.

Так, у період із серпня 2004 року по грудень 2007 року на підставі договору відповідального зберігання матеріальних цінностей, що був укладений між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДП «Луцький КХП №2» в особі заступника директора вказаного комбінату ОСОБА_7 на зазначене державне підприємство закладено пшениці 3 класу в кількості 33 415,136 тонн та пшениці в кількості 39 919, 692 тонн.

Крім того, у вересні 2009 року, на підставі договору відповідального зберігання матеріальних цінностей від 08.01.2009року, що був укладений між цим же Державним комітетом України та ДП «Луцький КХП №2» в особі директора вказаного комбінату ОСОБА_5, на вказаний комбінат було закладено пшениці 3 класу врожаю 2009 року в кількості 2 000 тонн.

Влітку 2006 року в м.Луцьку директор ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_5, та за його пропозицією ОСОБА_7, усвідомлюючи покладений на них обов'язок, як керівників підприємства, здійснювати відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву як недоторканих і стратегічних запасів держави, знаючи про відсутність власних запасів зерна на ДП «Луцький КХП №2», вирішили без відповідних нарядів Держкомрезерву України про розбронювання зерна, тобто явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, самовільно, під виглядом зерна, що є власністю ДП «Луцький КХП №2», переробляти зерно Держкомрезерву України, що знаходилось на відповідальному зберіганні очолюваного ними підприємства, на борошно та інші продукти переробки, з метою наступної їх реалізації суб'єктам господарювання Волинської та інших областей України і використання одержаних за дану продукцію коштів у господарській діяльності підприємства.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб в період з серпня 2006 року по квітень 2010 року, знаходячись на території ДП «Луцький КХП №2», що розташований за адресою: м.Луцьк, вул.Молодогвардійська, 11, перевищуючи свої службові повноваження, у порушення вимог закону, давали вказівки підпорядкованим їм працівникам та іншим особам відпускати в помол зерно Держкомрезерву України із елеватора на млин для наступної переробки у борошно, висівки та зерновідходи. Крім того, з метою приховання факту незаконного відпуску зерна Держкомрезерву України в переробку, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 давали вказівки підпорядкованим особам не відображати дані факти по документах складського та бухгалтерського обліках підприємства щодо зерна Держкомрезерву України, а обліковувати перероблене зерно за рахунок нібито власного зерна ДП «Луцький КХП №2», в результаті чого, по документах складського та бухгалтерського обліках підприємства по запасах власного зерна утворювалось його від'ємне значення.

На виконання згаданих вище вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_7, підпорядковані останнім працівники державного підприємства у період часу з серпня 2006 року по квітень 2010 року проводили незаконний помол зерна Держкомрезерву України, що перебувало на відповідальному зберіганні ДП «Луцький КХП №2», тобто без відповідних нарядів вказаного Комітету на розбронювання. Кошти, одержані від реалізації борошна, використовувались на потреби господарської діяльності ДП «Луцький КХП №2».

Внаслідок цього на вказаному державному підприємстві виявлено нестачу зерна Держкомрезерву України в кількості 33 693,948 тонн пшениці вартістю 45 271 992,58 гривень.

Крім того, у період з липня 2007 року по жовтень 2009 року на підставі договорів складського зберігання зерна, що укладені між Аграрним фондом України та ДП «Луцький КХП №2» в особі директора даного підприємства ОСОБА_5, або його заступника ОСОБА_7, на зазначене державне підприємство було закладено зерно Державного інтервенційного фонду, який формується Аграрним фондом України, в загальній кількості 45 208,171 тонн та жита в загальній кількості 2 889,197 тонн.

Однак, влітку 2007 року в м.Луцьку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вирішили самовільно переробляти зерно Державного інтервенційного фонду, належного Аграрному фонду України, що знаходилось на відповідальному зберіганні очолюваного ними підприємства, на борошно та інші продукти переробки, з метою наступної їх реалізації і використання одержаних за дану продукцію коштів у господарській діяльності підприємства.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, в період з липня 2007 року по квітень 2010 року, знаходячись на території ДП «Луцький КХП №2», перевищуючи свої службові повноваження, у порушення вимог закону, умисно, неодноразово на оперативних нарадах працівників структурних підрозділів ДП «Луцький КХП №2» давали вказівки підпорядкованим їм працівникам та іншим особам відпускати в помол зерно Державного інтервенційного фонду, належне Аграрному фонду України, із елеватора на млин для наступної переробки у борошно, висівки та зерновідходи.

Також з метою приховання факту незаконного відпуску зерна Державного інтервенційного фонду в переробку, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 давали вказівки вищевказаним підпорядкованим особам не відображати дані факти по документах складського та бухгалтерського обліку підприємства щодо зерна Державного інтервенційного фонду, належного Аграрному фонду України, а обліковувати перероблене зерно за рахунок нібито власного зерна ДП «Луцький КХП №2».

На виконання цих вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_7, у період часу з липня 2007 року по квітень 2010 року проводився незаконний помол зерна Аграрного фонду України, внаслідок чого на вказаному державному підприємстві було виявлено нестачу зерна Державного інтервенційного фонду, в кількості 30 274,991 тонн пшениці, вартістю 32 706 456,43 гривні.

Крім того, у такий же спосіб за вказівками ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у період часу з березня 2008 року по червень 2010 року була проведена незаконна реалізація виготовленого із цього ж зерна Аграрного фонду України борошна різного ґатунку та зернових відходів на загальну суму 3 033 515 грн. 86 коп. без відповідних дозволів цього фонду.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, являючись службовими особами, діючи за попередньою змовою між собою, вчинили перевищення службових повноважень, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 81 011 964 грн.86 коп., тобто скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Крім того, ОСОБА_5, являючись службовою особою, у вересні, жовтні та грудні 2009 року одержав від невстановлених досудовим слідством службових осіб Держкомрезерву України явно злочинні усні розпорядження про документальне оформлення закладки до державного резерву пшениці 3 класу врожаю 2009 року в кількості 5 000 тонн та жита 3 класу врожаю 2009 року в кількості 2 000 тонн від ТзОВ «Конкорд Плюс» на ДП «Луцький КХП №2», хоча насправді ТзОВ «Конкорд Плюс» для зберігання на ДП «Луцький КХП №2» ніякого зерна не поставляло та між вказаними підприємствами договорів складського зберігання зерна не укладалось.

Діючи в особистих інтересах та в інтересах третьої особи - ТзОВ «Конкорд Плюс», ОСОБА_5, всупереч інтересам служби, дав згоду на документальне оформлення закладки зерна до державного резерву від ТзОВ «Конкорд Плюс» на ДП «Луцький КХП №2» та з метою полегшення досягнення вказаної злочинної мети, повідомив про свої наміри ОСОБА_7, котра також надала на це згоду.

08.09.2009 року, 16.09.2009 року, 14.10.2009 року та 10.12.2009 року ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_7, в приміщенні ДП «Луцький КХП №2» на виконання явно злочинних усних розпоряджень невстановлених досудовим слідством службових осіб Держкомрезерву України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, дали незаконну вказівку бухгалтерам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на складання завідомо неправдивих документів - чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред'явника, що являються офіційними документами, відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» нібито прийняв на зберігання від ТзОВ «Конкорд Плюс» пшеницю 3 класу врожаю 2009 року в кількості 5 000 тонн та жито 3 класу врожаю 2009 року в кількості 2 000 тон, хоча насправді ТзОВ «Конкорд Плюс» на зберігання на ДП «Луцький КХП №2» зерна не поставляло та договорів складського зберігання з названим підприємством не укладало.

На виконання вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 бухгалтери ДП «Луцький КХП №2» заповнили бланки чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред'явника, куди внесли завідомо неправдиву для ОСОБА_5 і ОСОБА_7 інформацію про те, що ДП «Луцький КХП №2» нібито прийняв на зберігання від ТзОВ «Конкорд Плюс» зазначену кількість пшениці та жита.

Крім того, 08.09.2009 року та 10.12.2009 року ОСОБА_5 і ОСОБА_7 дали незаконну вказівку цим же бухгалтерам на складання завідомо неправдивих документів - двох приймальних актів форми Р-16, що являються офіційними документами, відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» від ТзОВ «Конкорд Плюс» прийняв до державного резерву на відповідальне зберігання цю пшеницю та жито, що останні і зробили.

Надалі прості складські свідоцтва на зерно на пред'явника, приймальні акти форми Р-16 із внесеною до них неправдивою інформацією були підписані заступником директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_7, а просте складське свідоцтво на зерно на пред'явника - директором ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_5, а також засвідчені ними відтисками гербової печатки даного державного підприємства, після чого 09.09.2009 року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11.12.2009 року ці підроблені документи були подані на Аграрну біржу та пізніше використані генеральним директором ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_6 при укладенні контрактів на закладку зерна до державного резерву.

На підставі фіктивних документів - вищевказаних простих складських свідоцтв на зерно на пред'явника, відповідно до яких на ДП «Луцький КХП №2» нібито зберігалось зерно ТзОВ «Конкорд Плюс» у зазначеній кількості, між названим товариством та Держкомрезервом України 09.09.2009року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11.12.2009 року було укладено контракти, згідно яких продавець - ТзОВ «Конкорд Плюс» зобов'язувалось поставити до державного резерву (ДП «Луцький КХП №2») зерно урожаю 2009 року, зокрема, 1 000 тон пшениці 3 класу вартістю 1 251 430 гривень, 1 000 тон пшениці 3 класу вартістю 1 251 430 гривень, 3 000 тон пшениці 3 класу вартістю 3 754 290 гривень та 2 000 тон жита 3 класу вартістю 1 765 080 гривень.

Після цього, 09.09.2009 року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11.12.2009 року в м.Києві, бухгалтери ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заповнили приймальні акти форми Р-16, внісши в них відомості про вартість зерна, а також бухгалтер ОСОБА_9 повністю заповнила ще два приймальних акти форми Р-16, бланки яких вона безпосередньо одержала в ДП «Укрресурси».

При цьому, у приймальні акти форми Р-16 ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_7 внесла завідомо неправдиву для ОСОБА_5 і ОСОБА_7, інформацію про те, що ДП «Луцький КХП №2» від ТзОВ «Конкорд Плюс» нібито прийняло до державного резерву на відповідальне зберігання пшеницю 3 класу урожаю 2009 року в кількості 4 000 тонн, а також за вказівкою ОСОБА_7, від її імені підписала зазначені приймальні акти та засвідчила їх відтисками гербової печатки ДП «Луцький КХП №2».

Таким чином, зазначеними вище приймальними актами форми Р-16, що являються офіційними документами, було документально підтверджено факт нібито прийняття ДП «Луцький КХП №2» на відповідальне зберігання до державного резерву від ТзОВ «Конкорд Плюс» зерна врожаю 2009 року, а саме пшениці 3 класу, в кількості 5 000 тонн та жита 3 класу в кількості 2 000 тонн, загальною вартістю 8 022 230 гривень.

Дані приймальні акти форми Р-16 09.09.2009 року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11.12.2009 року були передані у Держкомрезерв України і на підставі даних підроблених документів з Державного казначейства України ТзОВ «Конкорд Плюс» 10.09.2009року, 18.09.2009року, 16.10.2009року та 14.12.2009року було перераховано грошові кошти в загальній сумі 8 022 230 гривень.

Отже, внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7, державі в особі Держкомрезерву України, було завдано матеріальних збитків у вигляді неотримання 5 000 тонн пшениці та 2 000 тонн жита, на загальну суму 8 022 230 гривень, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Цими своїми діями, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Також ці дії ОСОБА_5 і ОСОБА_7, що виразились у складанні і видачі завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до них завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковано за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_5, та ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, грубо порушуючи вимоги законодавства щодо нарахування та сплати податків, за період з 01.07.2009 року по 01.06.2010 року, умисно, шляхом складання та проведення в бухгалтерському та податковому обліках ДП «Луцький КХП № 2» завідомо неправдивих документів та внесення до офіційних документів податкової звітності цього підприємства завідомо неправдивих даних, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_7, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, у співучасті та за попередньою змовою із ОСОБА_5 та невстановленими особами, спільно з останніми склала завідомо неправдиві документи про укладення та виконання договорів купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2» та приватним підприємством «АМТ», яке насправді зерна для ДП «Луцький КХП №2» не постачало, а документи про постачання зерна носили для обох сторін завідомо безтоварний характер.

Так, за вказівкою ОСОБА_5, та за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT» пшениці 3-го класу в кількості 2 880 тонн на загальну суму 3 600 000 грн.

У відповідності із зазначеним договором ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_5, підписала складену невстановленою особою видаткову накладну, проставивши в ній свій підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірила свій підпис відтиском гербової печатки цього підприємства, згідно якої ДП «Луцький КХП №2» в особі ОСОБА_7 документально отримало від приватного підприємства «AMT» пшеницю 3 кл. в кількості 2 880 000 кг.

Крім того, у відповідності до вищезазначеного договору невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкову накладну на суму 3 600 000 грн., в тому числі ПДВ - 600 000 грн., яка мала засвідчувати факт відвантаження зерна ПП «AMT» на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Також, за вказівкою ОСОБА_5 та за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT» пшениці 3-го класу в кількості 4 320 тонн на суму 5 400 000 грн. У відповідності із зазначеним договором невстановленою особою було складено видаткову накладну, а також проставлено підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірено його відтиском гербової печатки ДП «Луцький КХП №2», згідно якої ДП «Луцький КХП №2» документально отримало від ПП «AMT» пшеницю 3 кл. в кількості 4 320 000 кг.

У відповідності до вищезазначеного договору невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкову накладну на загальну суму 5 400 000 грн., в т.ч. ПДВ - 900 000 грн., яка мала засвідчувати факт відвантаження зерна ПП «AMT» на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Крім того, ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT» пшениці 3-го класу в кількості 1 008 тонн на суму 1 260 000 грн., у відповідності з яким невстановленою особою було складено видаткову накладну а також проставлено підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірено його відтиском гербової печатки ДП «Луцький КХП №2». Згідно цієї видаткової накладної ДП «Луцький КХП №2» документально отримало від ПП «AMT» пшеницю 3 кл. в кількості 1 008 000 кг.

Також у відповідності до вищезазначеного договору було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкову накладну на загальну суму 1 260 000 грн., в т.ч. ПДВ - 210 000 грн., яка мала засвідчувати факт відвантаження зерна ПП «AMT» на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Усвідомлюючи неправдивість зазначених вище документів про придбання зерна у ПП «AMT» та передбачаючи, що проведення в обліку ДП «Луцький КХП №2» цих документів призведе до заниження об'єктів оподаткування товариства, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 допустили проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_5, вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленими особами, призвели до того, що зазначені в підроблених документах суми вартості з податком на додану вартість товарів, нібито придбаних ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT», були незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік, а також до складу податкового кредиту з ПДВ ДП «Луцький КХП №2» у податкових деклараціях підприємства за липень, серпень, вересень 2009 року, які були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету цим підприємством.

Таким чином, ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, будучи службовими особами, в період з 01.07.2009року по 01.06.2010року умисно вчинили діяння, внаслідок яких ДП «Луцький КХП №2» не було сплачено до державного бюджету податку на додану вартість 1 710 000 грн. та податку на прибуток підприємства 2 137 500 грн.

Всього ж внаслідок цих діянь ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до бюджету фактично не надійшло податків на загальну суму 3 847 500 грн., що більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Крім того, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленими особами, спільно з останніми склали завідомо неправдиві документи про укладення та виконання договорів купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2» та ТзОВ «Фірма «Екохол», яке насправді зерна для ДП «Луцький КХП №2» не постачало, а документи про постачання зерна зазначеним суб'єктами господарювання в адресу ДП «Луцький КХП №2» носили для обох сторін завідомо безтоварний характер.

Так, з відома ОСОБА_5 та за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ТзОВ «Фірма «Екохол» пшениці в кількості 1 200 тонн на суму 1 500 000 грн.

У відповідності із зазначеним договором, невстановленою особою було складено видаткову накладну, а також проставлено підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірено його відтиском гербової печатки цього підприємства, згідно якої ДП «Луцький КХП №2» отримало від ТзОВ «Фірма «Екохол» пшеницю в кількості 1 200 тонн.

Крім того, у відповідності до вищезазначеного договору було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» і податкову накладну на загальну суму 1 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 250 000 грн., виписану ТзОВ «Фірма «Екохол», яка мала засвідчувати факт відвантаження зерна цим товариством на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Також ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ТзОВ «Фірма «Екохол» пшениці у кількості 1 980 тон на загальну суму 2 475 000 грн. у відповідності з яким сама підписала складену невстановленою особою видаткову накладну та завірила свій підпис на ній відтиском гербової печатки ДП «Луцький КХП №2». Згідно цієї видаткової накладної ДП «Луцький КХП №2» в особі ОСОБА_7, документально отримало від ТзОВ «Фірма «Екохол» пшеницю в кількості 1 980 тонн.

У відповідності до вищезазначеного договору невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкову накладну на загальну суму 2 475 000 грн., в тому числі ПДВ - 412 500 грн.

Крім того, ОСОБА_7 підписала договір про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ТзОВ «Фірма «Екохол» пшениці в кількості 4 704 тон на суму 5 880 000 грн., у відповідності з яким невстановленою особою було складено видаткову накладну, згідно якій ДП «Луцький КХП №2» документально отримало від ТзОВ «Фірма «Екохол» пшеницю в кількості 4 704 тон.

У відповідності до цього договору невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкову накладну на загальну суму 5 880 000 грн., в т.ч. ПДВ - 980 000 грн.

Також у листопаді 2009 року ОСОБА_7 підписала видаткову накладну на загальну суму 1 750 000 грн., в т.ч. ПДВ - 291 666 грн. 67 коп., відповідно до якої зазначене підприємство документально отримало від ТзОВ «Фірма «Екохол» пшеницю в кількості 1 400 тонн, а також видаткову накладну на загальну суму 1 175 000 грн., в т.ч. ПДВ - 195 833.33 грн., відповідно до якої зазначене підприємство документально отримало від ТзОВ «Фірма «Екохол» пшеницю в кількості 940 тонн.

Усвідомлюючи неправдивість зазначених вище документів про придбання зерна у ТОВ «Фірма "Екохол», ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7, допустили проведення вказаних завідомо підроблених документів по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 призвели до того, що зазначені в підроблених документах суми вартості, з податком на додану вартість, товарів, нібито придбаних ДП «Луцький КХП №2» у ТОВ «Фірма «Екохол», були незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2009 рік та за півріччя 2010 року, а суми податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виданих ТзОВ «Фірма «Екохол», були включені до податкового кредиту ДП «Луцький КХП №2» з ПДВ та відображені у податкових деклараціях підприємства за жовтень, листопад, грудень 2009 року, які в електронній формі були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету цим підприємством.

Таким чином, ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, будучи службовими особами, в період з 01.10.2009року по 30.06.2010року, вчинили діяння, внаслідок яких, за вищевказаний період ДП «Луцький КХП №2» не було сплачено до державного бюджету податку на додану вартість 1 735 750 грн. та податку на прибуток підприємства 2 662 500 грн.

Всього ж внаслідок цих дій ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до бюджету фактично не надійшло податків на загальну суму 4 398 250 грн., що більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до особливо великих розмірів.

Таким чином, своїми умисними діями, спрямованими на ухилення від сплати податків, вчиненими службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили заволодіння майном державного підприємства у великих розмірах на користь третіх осіб.

Так, 14.09.2009року за вказівкою ОСОБА_5 та за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 надала вказівку бухгалтеру ОСОБА_9 про перерахування грошових коштів державного підприємства в сумі 54 000 грн. на рахунок ПП «АМТ», після чого бухгалтер, якій нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7, здійснила даний платіж.

Аналогічним способом на виконання вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_5 бухгалтером ДП «Луцький КХП №2» на рахунок ПП «АМТ» 09.10.2009року було перераховано грошові кошти підприємства в сумі 40 000 грн., 14.10.2009 року - 41 000 грн., 17.12.2009року - 20 000 грн., 18.12.2009 року - 20 000 грн.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знали, що ПП «АМТ» зерна для ДП «Луцький КХП №2» не постачало, а документи про постачання зерна зазначеним суб'єктом господарювання в адресу ДП «Луцький КХП №2» носили для них завідомо безтоварний характер.

Всього ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленими особами, в період з вересня по грудень 2009 року було перераховано на адресу ПП «АМТ» грошові кошти ДП «Луцький КХП №2» в розмірі 175 000 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто було вчинено заволодіння чужим майном у великих розмірах на користь третіх осіб.

Своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_5, знаючи, що у період з серпня 2006 року по листопад-грудень 2009 року, за його вказівками та вказівками ОСОБА_7 незаконно відпускалось на млин для переробки зерно Держкомрезерву України та Державного інтервенційного фонду, являючись службовою особою з метою приховання по документообігу частини нестачі зерна, яка виникла внаслідок згаданих вище його незаконних дій та дій ОСОБА_7, в м.Луцьку в листопаді - грудні 2009 року умисно склав три договори складського зберігання зерна, нібито укладених між ДП «Луцький КХП №2» і ПП «Ладижинський Амур», які засвідчив своїми підписами та відтисками гербової печатки ДП «Луцький КХП №2», та три складські довідки від імені ПП «Ладижинський Амур», в котрі вніс завідомо неправдиві відомості, які повністю не відповідали дійсності, про те, що ПП «Ладижинський Амур» зобов'язувалось прийняти від ДП «Луцький КХП №2» зерно пшениці в загальній кількості 57 000 тонн на строк до вимоги поклажодавця про відвантаження, а також про те, що ПП «Ладижинський Амур» фактично прийняло від ДП «Луцький КХП №2» 15.04.2009року - 13 000 тонн пшениці 3 класу та 17 тонн пшениці 4 класу, 12.08.2009року - 3 000 тонн пшениці 2А класу та 7 000 тонн пшениці 3А класу, 19.11.2010року - 2 000 тонн жита.

Після цього, у той же період часу ОСОБА_5 в приміщенні ДП «Луцький КХП №2» надав вказані підроблені документи ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які за його вказівкою внесли записи про укладення вказаних договорів складського зберігання в книгу реєстрації загальних договорів ДП «Луцький КХП №2».

У подальшому при виявленні ревізорами нестачі зерна Держкомрезерву України та Державного інтервенційного фонду ОСОБА_5 в приміщенні ДП «Луцький КХП №2», з метою уникнення відповідальності, надав ревізорам зазначені вище три договори складського зберігання зерна, нібито укладених між ДП «Луцький КХП №2» і ПП «Ладижинський Амур» та три складські довідки від імені ПП «Ладижинський Амур» із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями.

Цими своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб - ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» використала своє службове становище всупереч інтересам підприємства, в якому працювала, що завдало збитків вказаному підприємству на суму 185 000 грн., а також склала та видала завідомо неправдиві документи.

Так, ОСОБА_7 завідомо знаючи, що ДП «Луцький КХП №2» не укладало з ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» договорів на придбання лєнт-норійних на загальну суму 125 000 грн. і така продукція на підприємство не поставлялась, підписала завідомо неправдиві видаткові накладні, внаслідок чого відбулося безпідставне перерахування коштів в сумі 125 000 грн. на рахунок ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» за нібито поставлену продукцію.

З метою приховати вчинений злочин, в січні 2010 року вона організувала, шляхом надання вказівки ОСОБА_13, внесення останнім до офіційних документів - актів списання матеріалів, відпущених для потреб та ремонтних робіт цехів та дільниць комбінату, неправдивих відомостей про списання лєнт-норійних на витрати підприємства при проведенні реконструкції елеватора, які власноручно затвердила.

Крім цього, ОСОБА_7, завідомо знаючи, що ДП «Луцький КХП №2» не укладало з ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» договорів про надання інформаційних послуг, завізувала рахунок та на підставі внесеної нею вказівки відбулося перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» в сумі 60 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, в інтересах третіх осіб - ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» використала своє службове становище всупереч інтересам підприємства, в якому працювала, що завдало збитків вказаному підприємству на суму 185 000 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неподатковий мінімум доходів громадян, тобто спричинило державним інтересам тяжкі наслідки.

Цими своїми діями, які виразились у використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_7 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України, а своїми умисними діями, що виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також в організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вона вчинила злочин, передбачений ч.ч.2 і.3 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України.

ОСОБА_6, будучи службовою особою - генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Плюс», у 2009 році в м.Києві, діючи з корисливих мотивів, вступив у злочинний зговір із невстановленими досудовим слідством службовими особами Держкомрезерву України, з метою у подальшому заволодіти державними коштами в особливо великому розмірі, шляхом документального оформлення фіктивної операції про закладку зерна на користь вказаного комітету без фактичної його наявності.

Генеральний директор ТОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_6, отримавши від невстановлених органами досудового слідства службових осіб Держкомрезерву України підроблені документи, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що у прості складські свідоцтва на зерно на пред'явника від 09.09.2009 року, від 17.09.2009 року, від 14.10.2009 року, від 11.12.2009 року внесені неправдиві відомості про те, що очолюване ним підприємство зберігає на ДП «Луцький КХП № 2» пшеницю в кількості 5000 тонн та жито в кількості 2000 тонн, через брокерів Аграрної біржі ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_6, на підставі договорів-доручень та вищевказаних простих складських свідоцтв на зерно на пред'явника уклали із Держкомрезервом України в особі брокера-покупця - директора ДП «Укрресурси» ОСОБА_16 контракти, відповідно до яких ТОВ «Конкорд Плюс» продав Держкомрезерву України пшеницю в кількості 5000 тонн та жито в кількості 2000 тонн для закладення до державного матеріального резерву на загальну суму 8 022 230 гривень.

Приймальні акти форми Р-16 із внесеною до них неправдивою інформацією про те, що ТОВ «Конкорд Плюс» заклало до державного резерву на ДП «Луцький КХП №2» зерно жита та пшениці були передані у Держкомрезерв України, як підтвердження того, що ТОВ «Конкорд Плюс» заклало у державний резерв, а саме на ДП «Луцький КХП № 2», вищевказану кількість зерна пшениці та жита.

На підставі вище перелічених приймальних актів, у які службовими особами ДП «Луцький КХП № 2» були внесені неправдиві відомості про закладення ТОВ «Конкорд Плюс» зерна до державного резерву, ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, склав офіційні документи рахунки-фактури, в які вніс завідомо неправдиву інформацію про те, що ТОВ «Конкорд Плюс» нібито заклало до державного резерву зерно пшениці в кількості 5000 тонн та жита в кількості 2000 тонн, у зв'язку з чим Держкомрезерв України повинен перерахувати йому кошти в сумі 8 022 230 гривень, які засвідчив своїм підписом та печаткою ТОВ «Конкорд Плюс».

Вказані вище офіційні документи, які містили завідомо неправдиву інформацію, були видані 09.09.2009 року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11.12.2009 року до Держкомрезерву України, в результаті чого на розрахунковий рахунок ТОВ «Конкорд Плюс» перераховано грошові кошти в загальній сумі 8 022 230 гривень, якими ОСОБА_6за попередньою змовою із невстановленими органами досудового слідства службовими особами Держкомрезерву України заволодів.

Своїми умисними діями, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, а діями, які виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та у видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, представник Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_17 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок у частині відмови в задоволенні цивільних позовів Луцької ОДПІ про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 4 398 250 грн., а також 3847500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і постановити новий, яким ці позови повністю задовольнити. Зазначає, що позовні заяви про стягнення податкового боргу подаються до осіб, які мають статус платника податків за нараховані та несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання. У даному випадку позовні заяви подані до фізичних осіб, які нанесли матеріальні збитки державному бюджету, що не було враховано судом при прийнятті рішення.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 просить вирок відносно ОСОБА_5 скасувати, а провадження у справі відносно останнього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих злочинів на підставі п.2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року. Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки у новій редакції ст. 364 КК України «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи», а в ході судового розгляду таке обвинувачення йому не пред'являлось. Крім цього зазначає, що надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 незаконних вказівок працівникам на складання неправдивих офіційних документів щодо проведення закладки до Держкомрезерву від ТзОВ «Конкорд Плюс» повністю охоплюється складом ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.1 КК України та не потребує додаткової кваліфікації за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України, яке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Також зазначає, що оформленням договорів на поставку зерна з ПП «АМТ» займався юридичний відділ підприємства, а ОСОБА_5 з ОСОБА_7 вважали, що поставка зерна на склад ДП «Луцький КХП № 2» буде здійснена пізніше, оскільки згідно довідок це зерно зберігалося в зерноскладі, розташованому на території Київської області. В якості попередньої оплати за поставлене зерно для забезпечення подальшої відправки та транспортування перераховувалися кошти в сумі 175 000 грн. Будь-якого умислу щодо особистого привласнення чи розтрати даних коштів, в тому числі на користь третіх осіб, у ОСОБА_5 не було. Також зазначає, що питаннями подання звітності, сплати податків займалися бухгалтери підприємства, які і несуть відповідальність за це. Умислу на несплату податків і мотиву вчинення даного злочину в ОСОБА_5 також не було. Щодо службового підроблення документів ОСОБА_5 вважає, що в його діях відсутній вказаний склад злочину, оскільки ОСОБА_7, підписуючи такі документи, була впевнена, що укладені нею договори направлені на реальне настання правових наслідків, а саме, на постачання зерна на ДП «Луцький КХП № 2».

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 також просить вирок відносно ОСОБА_7 скасувати, а провадження у справі відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу злочинів. Аналогічно зазначає, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні нею злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки ст. 364 КК України викладена в новій редакції, де обов'язковою має бути мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що їй в обвинувачення не вмінено.

Крім цього, зазначає, що дії ОСОБА_7 в частині надання нею вказівок бухгалтерам підприємства провести документальне оформлення закладок зерна від ТзОВ «Конкорд Плюс» до держрезерву на підставі недостовірних відомостей були обумовлені вказівками невстановлених службових осіб Держкомрезерву України, невиконання яких могло б призвести до звільнення її з роботи. Тому вона діяла в стані крайньої необхідності і її діяння не є злочином. Вважає, що безпідставним є також її обвинувачення за ч.3 ст. 212 КК України, оскільки сплатою податків займалися інші особи. Стверджує, що оформленням договорів та переговорами з ПП «АМТ» та ТОВ «Фірма «Екохол» займався ОСОБА_5, тому їй не було відомо всіх деталей з цього приводу. В суді не доведено, що ОСОБА_7 займалася підробкою документів щодо закупівлі зерна в ПП «АМТ» та ТОВ «Фірма»Екохол», а також те, що вона, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, заволоділа грошима ДП «Луцький КХП №2» у великому розмірі.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку відносно ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, та постановлення нового вироку, яким слід визнати винними їх в усіх інкримінованих злочинах.

Просить призначити покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки;

за ч.1 ст. 366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 (два) роки;

за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст.212 КК України, із урахуванням ч.2 ст. 53 КК України, - штрафу в розмірі 8 245 750 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 (два) роки та конфіскацією майна;

за ч.4 ст.191 КК України - 6 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки;

за ч.2 ст. 209 КК України - 8 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності строком на 3 (три) роки та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та всього належного йому майна.

На підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із спливом строків давності.

На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі, штрафу в розмірі 8 245 750 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та всього належного йому майна.

За ч.2 ст.28 ч.3 ст.365 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із декриміналізацією, закривши провадження в цій частині.

ОСОБА_7 просить призначити покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 роки;

за ч.2 ст.364 КК України 3 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 роки;

за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки;

за ч.2 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки;

за ч.3 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки;

за ч.3 ст.212 КК України, із урахуванням ч.2 ст. 53 КК України, - штрафу в розмірі 8 245 750 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 роки та конфіскацією майна;

за ч.2 ст. 209 КК України - 8 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та всього належного йому майна.

На підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.2, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із спливом строків давності.

На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, штрафу в розмірі 8 245 750 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та всього належного йому майна.

За ч.2 ст.28 ч.3 ст.365 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із декриміналізацією, закривши провадження в цій частині.

Також просить призначити покарання ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191 КК України - 9 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки, та із конфіскацією майна.

за ч.1 ст.366 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки

На підставі ч.5 ст.74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання за ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Також прокурор стверджує, що висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, не ґрунтується на досліджених доказах.

Крім того, призначене покарання ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів, які відносяться, в тому числі, до категорії тяжких та особливо тяжких, а також даним про їх особи.

Так, вину у вчинених злочинах вони не визнали, не розкаялися, не відшкодували завданих злочинами у великих розмірах збитків державі, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпечність.

У доповненні до апеляції прокурор просить призначити засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за ст. 212 ч.3 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 340 000 грн., як і визначив суд, оскільки зміни в ст. 53 ч.2 КК України відбулись після вчинення ними цього злочину. При цьому вважає, що суд безпідставно застосував ст. 69 КК України при обранні покарання за цією статтею, що слід виключити з вироку.

Крім того, вважає, що суд безпідставно призначив усім трьом засудженим за ч.1 ст. 366 КК додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке разом з основним покаранням у виді штрафу на час вчинення ними цього злочину передбачено не було.

У своїй апеляції адвокат ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з однобічністю судового слідства та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року. Зазначає, що жодного з інкримінованих злочинів ОСОБА_6 не вчиняв, з посадовими особами ДП «Луцький КХП № 2» взагалі незнайомий. Будь-яких доказів про те, що він вступив у злочинний зговір з невстановленими посадовими особами Держкомрезерву України з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах немає. Оформленням складських свідоцтв на зерно, приймальних актів та інших документів, він особисто не займався, і порядок складання цих документів йому не відомий. Наведене не спростовується також зібраними по справі та наведеними у вироку доказами. Вважає, що обвинувачення ОСОБА_6 є неконкретним та ґрунтується на припущеннях.

У запереченні захисник ОСОБА_4 вважає апеляцію прокурора необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення. Зазначає, що вирок суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо нього - закриттю з мотивів, викладених в його апеляції.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційних скарг, пояснення засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, які підтримували свої апеляційні скарги та заперечували апеляції прокурора та представника Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, прокурора, який підтримував свою апеляцію з доповненням до неї та представника цивільного позивача, представника Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, який підтримував свою апеляцію та апеляцію прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги цивільного позивача та захисників усіх засуджених до задоволення не підлягають, а апеляція прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, підлягає до задоволення частково.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості засуджених в інкримінованих їм злочинах, за винятком злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства і яким суд дав належну оцінку.

Так, винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по епізоду зловживання службовим становищем та службового підроблення при оформленні безтоварної операції із ТзОВ «Конкорд Плюс» по закладці зерна до державного резерву, а також винуватість ОСОБА_6 у заволодінні державними коштами в особливо великому розмірі та службовому підробленні, стверджується показаннями свідка ОСОБА_18 - головного бухгалтера ДП «Луцький КХП № 2», про те, що ТзОВ «Конкорд Плюс» не укладало з ДП «Луцький КХП № 2» договорів складського зберігання зерна, на підприємстві ніколи зерна не зберігало та зерно для закладення до державного резерву не завозило.

Приймальних актів форми Р-16 № 034208 від 09.09.2009 року, № 042641 від 17.09.2009 року, № 042666 від 15.10.2009 та № 034212 від 11.12.2009 року, відповідно до яких ТзОВ «Конкорд Плюс» завезло на ДП «Луцький КХП № 2» зерно пшениці та жита для закладення до державного резерву, вона не підписувала. У Простих складських свідоцтвах на зерно на пред'явника її підписи також підроблені.

Згідно показань свідка ОСОБА_19 - начальника виробничо-технічної лабораторії ДП «Луцький КХП № 2», також убачається, що ТзОВ «Конкорд Плюс» договорів складського зберігання зерна із ДП «Луцький КХП № 2» не укладало та зерна на підприємство не завозило. У ході досудового слідства вона ствердила, що саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7 давали їй вказівку підписати приймальні акти форми Р-16 про те, що ТзОВ «Конкорд Плюс» поставило зерно на ДП «Луцький КХП № 2» для закладення до держкомрезерву, однак вона відмовилась їх підписати.

Ці показання підтвердив і свідок ОСОБА_20 - старший майстер елеватора ДП «Луцький КХП №2».

Згідно досліджених у суді показань свідка ОСОБА_10 - бухгалтера по зерну ДП «Луцький КХП №2», по вказівці ОСОБА_7 вона їздила у Київ для оформлення документів закладки зерна 2009 року, заповнювала приймальні акти форми Р-16, зокрема про закладку зерна від ТзОВ «Конкорд Плюс» до державного резерву, які їй перед цим надала ОСОБА_7

Як убачається із показань свідка ОСОБА_21 (ОСОБА_9), за вказівкою заступника директора цього ж підприємства вона неодноразово їздила у м. Київ для оформлення документів закладки зерна, під диктовку ОСОБА_7 вона внесла відомості про те, що ТзОВ «Конкорд Плюс» та ПСП «Стир Агро» зберігають зерно на ДП «Луцький КХП № 2».

За вказівкою ОСОБА_7 вона ж вносила відомості у прості складські свідоцтва та у приймальні акти форми Р-16, окремі з них сама і підписувала у графах «керівник», «головний бухгалтер» та інших.

Як убачається з показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_15, вона діяла брокером під час укладання контрактів між ТзОВ «Конкорд Плюс» та Держкомрезервом України. Документи подавав ОСОБА_6, який і звернувся до неї з проханнями представляти інтереси ТзОВ «Конкорд Плюс» на Аграрній біржі.

Ці показання свідків стверджуються також укладеними між Держкомрезервом України та генеральним директором ТзОВ «Конкорд Плюс» контрактами із специфікацією, приймальними актами форми Р-16, рахунками-фактурами, відповідно до яких ТзОВ «Конкорд Плюс» заклало до державного резерву зерно, а Держкомрезерв України повинен перерахувати названому товариству кошти. У графі «виписав» наявний підпис ОСОБА_6 та відтиск печатки ТзОВ «Конкорд Плюс».

Згідно платіжних доручень Держкомрезерв України перерахував на ТзОВ «Конкорд Плюс» 10.09.2009 року і 18.09.2009 року кошти двічі в сумі по 1 251 430 гривень, 16.10.2009 року - 3 754 290 гривень і 14.12.2009 року - 1 765 080 гривень.

Роздруківками про рух коштів стверджується, що генеральний директор ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_6, отримавши на розрахунковий рахунок згаданого товариства від Держкомрезерву України кошти в сумі 8 022 230 гривень, розпорядився ними - перерахував на розрахункові рахунки ТзОВ «С. ДЖ. Р. Груп», ТзОВ «Інтерконтинент ЛТД» та ТзОВ «Візіон Україна».

Як убачається із досліджених у суді показань ОСОБА_23 - директора ТзОВ «Інтерконтинент ЛТД», на яке підприємство ТзОВ «Конкорд Плюс» перерахувало частину коштів, отриманих від Держкомрезерву України за нібито поставлене зерно, у червні 2009 року він на прохання знайомого, за оплату у 100 (сто) доларів зареєстрував на своє ім'я ТзОВ «Інтерконтинент ЛТД», яке створювалось лише на декілька днів.

Із досліджених у суді показань свідка ОСОБА_24 - директора ТзОВ «С. Дж. Груп» убачається, що і він при аналогічних обставинах, за винагороду, на прохання іншої особи переєстрував на себе вказане товариство, хоча фактично ніякою діяльністю не займався. Саме на дане підприємство ТзОВ «Конкорд Плюс» перерахувало основну частину коштів, отриманих від Держкомрезерву України за нібито поставлене зерно.

Та обставина, що вищевказане товариство створювалося без мети в дійсності займатися господарською діяльністю підтверджується оголошеними показаннями свідка ОСОБА_25, який хоч і був формально оформлений у ньому, однак там ніколи не працював та із директором названого підприємства ОСОБА_24 не знайомий (т.11 а. с. 63).

Також у ході досудового слідства встановлено, що одне з підприємств - ТзОВ «Візіон України», на яке ТзОВ «Конкорд Плюс» перераховувало кошти, що отримало від Держкомрезерву України, на період оформлення фіктивної закладки зерна на ДП «Луцький КХП № 2» до державного резерву мало ознаки фіктивності.

Згідно висновку експерта № 615 від 23.12.2010 року у рахунках-фактурі № 2 від 17.09.2009 року та № 9 від 11.12.2009 року, пред'явлених для оплати коштів за зерно, підписи в графі «Виписав» виконані ОСОБА_6 Ним же виконані підписи і в податкових накладних № 17 09-1 від 17.09.2009 року, № 15 10-1 від 15.11.2009 року та № 11 12-1 від 11.12.2009 року.

Зазначеними доказами спростовуються показання ОСОБА_6 про те, що він, будучи директором ТзОВ «Конкорд Плюс», який одноособово вирішував усі господарські питання товариства, не знав чи наявне в дійсності зерно, що закладалось на ДП «Луцький КХП № 2».

Разом з тим, отримані ним кошти по вказаних угодах за закладку зерна, були протягом незначного часу переведені на рахунки інших фірм і з них зняті, що свідчить про чіткі дії і умисел ОСОБА_6 на заволодіння у такий спосіб державними коштами, що і було зроблено.

Взято судом до уваги і показання засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_7 з цього приводу, які вони давали у ході попереднього слідства і які частково стверджують зазначені вище докази щодо їх винуватості у вчиненні даних злочинів.

Так, з показань ОСОБА_5, які були досліджені в суді, убачається, що він не заперечував того факту, що спільно з ОСОБА_7, на виконання вказівки службових осіб Держкомрезерву України, оформляли в 2009 році чотири закладки зерна від ТзОВ «Конкорд Плюс» без фактичного надходження жита та пшениці.

ОСОБА_7 під час досудового слідства з приводу закладки зерна ТзОВ «Конкорд Плюс» на ДП «Луцький КХП №2», пояснювала, що назване товариство ніколи договорів складського зберігання із комбінатом не укладало та зерно не поставляло. Вона брала участь у документальному оформленні закладки зерна від ТзОВ «Конкорд Плюс» на ДП «Луцький КХП № 2» за вказівкою директора ОСОБА_5, який аналогічну вказівку отримав від вищестоящого керівництва - службових осіб Держкомрезерву України. Дані службові особи запевняли, як їй відомо зі слів ОСОБА_5, що зерно від ТзОВ «Конкорд Плюс» до кінця 2009 року буде поставлено на комбінат для закладки до держрезерву.

Крім того, ОСОБА_7 фактично підтверджувала обставини, які встановлені під час досудового слідства та підтверджені в суді, складання та видачі завідомо неправдивих документів, а саме, простих складських свідоцтв та приймальних актів форми Р-1 з участю бухгалтерів ОСОБА_10 та ОСОБА_9

А тому суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості усіх трьох засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів по даному епізоду, а їх заперечення з цього приводу правильно розцінив як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Посилання захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у своїх апеляціях на відсутність у діях ОСОБА_5 і ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, у зв'язку із зміною редакції цієї статті та обов'язковою ознакою даного злочину - «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи », чого їм органами досудового слідства не інкримінувалось, не може слугувати підставою для виправдання ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за цією статтею.

Використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчинене або в особистих інтересах, відмінних від інтересів одержання неправомірної вигоди, або незалежно від наявності будь-якого особистого інтересу, може бути визнане кримінально-караним діянням у випадках, коли таке діяння прямо передбачене Кримінальним кодексом України.

Зокрема, такими є використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке полягає у підробленні офіційних документів. При цьому склад злочину, передбаченого ст. 366 КК України, є у даному випадку спеціальним складом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби і зміна обвинувачення у такому разі не є обов'язковою.

Дані обставини стосуються і обвинувачення ОСОБА_7 у зловживанні своїм службовим становищем та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей в інтересах ТзОВ «Прайм-Дівелопмент», внаслідок чого ДП «Луцький КХП №2» завдано збитків на суму 185 000 грн., оскільки дане обвинувачення також знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні коштами ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України в сумі 175 000 грн., службовому підробленні документів по господарських операціях з ПП «АМТ» та ухиленні від сплати податків у зв'язку з цим не визнали, їх винуватість у вчиненні цих злочинів також повністю підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів:

Так, свідок ОСОБА_26 - працівник ДПА у Волинській області, дав показання про те, що він за завданням слідчого проводив документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України за період з 01.07.2009року по 01.06.2010року.

Відповідно до результатів зазначеної перевірки у ДП «Луцький КХП №2» було встановлено порушення законодавства, які полягали у проведенні безтоварних господарських операцій, які були відображені у бухгалтерських документах, що потягнуло за собою заволодіння коштами та порушення податкового законодавства у вигляді ухилення від сплати податків.

Із показань свідка ОСОБА_27 вбачається, що нею було проведено аналіз фінансово-господарських операцій за участю ДП «Луцький КХП №2» та ПП «АМТ», яким встановлено, що в період з липня по грудень 2009 року службовими особами ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, було вчинено підроблення документів та заволодіння у такий спосіб грошовими коштами державного підприємства в сумі 175 000 грн., шляхом перерахування їх на ПП «АМТ» по безтоварним операціям та послідуючого їх перерахування з банківського рахунку ПП «АМТ» на банківський рахунок ПП «Сілк» за скетч-карти.

Свідок ОСОБА_18 з цього приводу пояснила, що в період з вересня по грудень 2009 року було проведено часткові розрахунки, а саме перераховано з поточного рахунку ДП «Луцький КХП №2» на поточний рахунок ПП «АМТ» кошти в розмірі 175 000 грн., по укладених в період липня-вересня 2009 року між ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України та ПП «АМТ» договорах, щодо продажу зерна пшениці 3-го класу групи А, загальною кількістю 8 208 тонн. Хоч всі необхідні документи були оформлені працівниками підприємства, в дійсності ніякого зерна від ПП «АМТ» на адресу ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України не постачалось.

Вказані свідком ОСОБА_18 обставини щодо безтоварності проведених операцій між ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України та ПП «АМТ» по договорах по продажу зерна у 2009 році, стверджуються показаннями свідків - працівників ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_20, ОСОБА_19 та дослідженими у суді показаннями ОСОБА_10, які вона дала у ході досудового слідства.

Свідок ОСОБА_28 - заступник головного бухгалтера ДП «Луцький КХП №2» показала, що нею у 2009 році були здійснені бухгалтерські проводки фінансово-господарських операцій ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України з ПП «АМТ», у зв'язку з чим складено відповідні документи, а свідок ОСОБА_21 - бухгалтер ДП «Луцький КХП №2» ствердила, що в період з вересня по грудень 2009 року вона перерахувала по кількох платіжних дорученнях, за вказівкою керівництва, з банківського рахунку ДП «Луцький КХП №2» 175 000 грн. на адресу ПП «АМТ» за зерно.

Свідок ОСОБА_11- начальник юридичного відділу ДП «Луцький КХП №2» дав показання про те, що юридичним відділом підприємства, за вказівкою директора ОСОБА_5 або його заступника ОСОБА_7, у 2009 році складались договори з приводу фінансово-господарських операцій ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України з ПП «АМТ» щодо купівлі в ПП «АМТ» зерна пшениці.

Нікого із службових осіб ПП «АМТ» він не знає, з приводу складання вищезазначених договорів він ніколи з ними не спілкувався. Яким чином всі зазначені договори підписувались та засвідчувались відтиском печатки ПП «АМТ» йому невідомо.

Аналогічні показання щодо обставин складання даних договорів дав і свідок ОСОБА_12 - юрисконсульт ДП «Луцький КХП №2».

Крім того, зазначені показання свідків об'єктивно стверджуються і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Актом за №3915/2350/00953065 від 24.06.2010 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» державного комітету України з державного матеріального резерву щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємством «АМТ», за період з 01.07.2009 року по 01.06.2010 року, стверджується, що державному підприємству «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» державного комітету України з державного матеріального резерву, за наслідками відображення в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ПП «АМТ», за вказаний період діяльності, донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 2 137 500 грн. та податок на додану вартість в сумі 1 710 000 грн.

Актом за № 940-13/27 від 25.06.2010 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» за період з 01.07.2009 року по завершений період 2010року, стверджується, що у журналі обліку товарно-матеріальних цінностей за період з 01.07.2009 року по 13.04.2010 року будь-які записи про завезення зерна постачальником ПП «АМТ» на територію ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України відсутні. Відповідно в журналі відсутні записи та розписка бухгалтера по завозу і обліку зерна в прийомі накладної.

У журналах ДП «Луцький КХП №2» показників якості зерна форми №ЗХС-49 за період з 01.07.2009року по 31.05.2010року відсутні записи визначення показників якості зерна, придбаного в ПП «АМТ», а в книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів форми №36 по ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України записи по приходу зерна пшениці за період з 01.07.2009року по 31.05.2010року від ПП «АМТ» відсутні.

У книгах реєстрації договорів зберігання зерна пшениці №05-04-05 по ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України за період з 01.07.2009 року по 31.05.2010 року договори складського зберігання пшениці з ПП «АМТ» не зареєстровані, а згідно пояснень бухгалтера по завозу і обліку зерна ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України ОСОБА_10, наданих в ході ревізії, складські документи на зберігання придбаного зерна ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України у ПП «АМТ» за період з 01.07.2009 по 31.05.2010 їй ніхто не надавав.

Таким чином, ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України безпідставно відображено операцію з одержання від ПП «АМТ» товарів на суму 10 260 000 грн. без підтвердження факту їх отримання або зберігання на складах інших суб'єктів господарювання, що спричинило утворення кредиторської заборгованості перед ПП «АМТ» на суму 10 085 000 грн. та безпідставне перерахування ПП «АМТ» коштів в сумі 175 000 грн.

Довідкою №51 від 06.08.2010року стверджується, що в період з липня по грудень 2009 року службовими особами ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, було вчинено заволодіння майном ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України, а саме грошовими коштами державного підприємства в сумі 175 000 грн., шляхом перерахування їх на ПП «АМТ» по безтоварним операціям, та послідуюче вчинення з цими коштами фінансових операцій з їх перерахування з банківського рахунку ПП «АМТ» на банківський рахунок ПП «Сілк» за скетч-карти.

Це стверджується і документами податкової звітності ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України, в які вносились завідомо неправдиві для ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дані щодо результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, в т.ч. і за наслідками операцій з ПП «АМТ», а саме податковими деклараціями з податку на додану вартість ДП «Луцький КХП №2» за липень-вересень 2009 року та розшифровками податкових зобов'язань, а також деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року і 2009 рік з додатками до них.

Як вбачається з вилученої в ході обшуку Книги ДП «Луцький КХП №2» щодо реєстрації договорів зберігання зерна пшениці за період з 2003 року по 2010 рік, у ній відсутні записи про реєстрацію договорів зберігання зерна пшениці, укладених між ДП «Луцький КХП №2» та ПП «АМТ».

Згідно Журналу обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на територію ДП «Луцький КХП №2» за період з 02.07.2009року по момент його вилучення, у ньому відсутні будь-які записи про факти перетину контрольно-перепускного пункту підприємства автомобілями ПП «АМТ» із зерном пшениці та жита.

Це стверджується також журналами реєстрації зважування вантажів, реєстрації лабораторних аналізів надходження зерна пшениці, а також реєстрації показників якості зерна.

Як убачається із зошита, в якому бухгалтером ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України ОСОБА_21 відображалися перерахування коштів ДП «Луцький КХП №2» на адресу інших осіб та поступлення коштів, який нею вівся з 05.01.2009року по момент вилучення, у ньому містяться письмові вказівки заступника директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_7 щодо перерахування грошових коштів підприємства на адресу ПП «АМТ», зокрема: 14.09.2009року - 54 000 грн., 14.10.2009року - 41 000 грн., 17.12.2009року - 20 000 грн. та 18.12.2009року - 20 000 грн.

Документами, що становлять банківську таємницю клієнта Волинського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» - ДП «Луцький КХП №2», стверджуються факти перерахування ДП «Луцький КХП №2» грошових коштів в розмірі 175 000 грн. на адресу ПП «АМТ» у вересні-грудні 2009 року, а документами Київської філії ПАТ «КРЕДОБАНК» - факти отримання у вересні-грудні 2009 року ПП «АМТ» грошових коштів від ДП «Луцький КХП №2» в розмірі 175 000 грн., а також подальше їх перерахування на адресу ПП «Сілк» за скетч-карти.

Згідно висновку експерта №0419-0421 від 15.07.2010 року на жорсткому диску, що був вилучений 17.05.2010 року під час проведення обшуку на ДП «Луцький КХП №2», містяться цифрові копії договорів №22-К, №30-КА та №36-КА, укладених між ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України та ПП «АМТ» в липні, серпні та вересні 2009 року.

Висновком експерта №54/15/6-77 від 30.09.2010 року стверджується, що в документах фінансово-господарських взаємовідносин ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України з ПП «АМТ», підписи виконані ОСОБА_7, записи в зошиті про перерахування коштів ДП «Луцький КХП №2» на адресу інших осіб та поступлення коштів на адресу підприємства також виконані ОСОБА_7, а ОСОБА_5 проставлено резолюцію: «Бух. до сплати» та підпис під такою резолюцією на видатковій накладній №_300903__ від 30.09.2009 року.

Відповідно до наказу№23-к, від 20.01.2009року ОСОБА_5 був призначений на посаду директора ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України, а згідно наказу №95к від 09.10.1997року ОСОБА_7 була призначена на посаду заступника директора ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України по економіці і фінансах.

Таким чином винність обох засуджених по даному епізоду повністю доведена зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналогічними доказами доведена винуватість засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, і по епізодах підроблення документів та ухилення від сплати податків при укладенні договорів купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2» та ТзОВ «Фірма Екохол».

Повністю доведеною судова колегія вважає і винуватість цих же засуджених по епізодах нестачі зерна, борошна та продуктів переробки зерна Держкомрезерву України та Аграрного фонду, тобто у перевищенні службових повноважень, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 81 011 964 грн. 86 коп.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02. 2014 року, обов'язковою кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст.365 КК України, визначено вчинення його працівником правоохоронного органу.

Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на час вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.365 КК України, працівниками правоохоронного органу не були, провадження по даному обвинуваченню відносно них обґрунтовано закрито у зв'язку із декриміналізацією на підставі ч.1 ст.5 КК України, ч.1 п.2 ст.6 КПК України в редакції 1960 року.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, та про виправдання їх на підставі ч.4 ст. 327 КПК України 1960 року.

Так, досудовим слідством ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обвинувачувалися також у тому, що, заволодівши коштами ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» в розмірі 175 000 грн., за попередньою змовою між собою та невстановленими особами, вчинили легалізацію даних грошових коштів, які були ними отриманні незаконним шляхом, тобто вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 209 КК України.

Зокрема, кошти в сумі 175 000 грн., які протягом вересня-грудня 2009 року були перераховані ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» на адресу ПП «AMT» по безтоварним операціям, в подальшому невстановленими особами за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були перераховані на адресу ПП «Сілк» в якості оплати за скретч-карти, чим було вчинено фінансову операцію з викраденими коштами та приховано їх місцезнаходження.

Аналізуючи дане обвинувачення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що воно не знайшло свого ствердження в судовому засіданні, оскільки наведені обставини були способом заволодіння коштами в сумі 175 000 грн., а не їх легалізацією.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, а тому апеляція прокурора в цій частині до задоволення не підлягає.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання, та інші обставини які впливають на ступінь їх відповідальності.

Так, ОСОБА_6 вчинив злочини, які відносяться до категорії особливо тяжких та невеликої тяжкості, не відшкодував завдані злочином в особливо великих розмірах збитки, не розкаявся у вчиненому, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, призначивши йому основне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд врахував обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6, а саме, що він хворіє та має матір похилого віку, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставин, які обтяжують його покарання, у матеріалах справи немає, тому призначив ОСОБА_6 мінімальне покарання в межах санкції закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Також суд врахував, що ОСОБА_5 вчинив злочини, які відносяться до категорії тяжких та злочинів невеликої тяжкості, не відшкодував заподіяних збитків у великих розмірах, виконував керівну роль у вчинених злочинах, що свідчить про його підвищену небезпечність для суспільства, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення та перевиховання його також неможливе без ізоляції від суспільства і покарання йому слід призначити в межах санкції закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд врахував обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5, а саме, що він тяжко хворіє, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, є особою пенсійного віку.

Із урахуванням наведеного, суд правильно призначив йому мінімальне покарання в межах санкції закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, а остаточне покарання - шляхом поглинення менш суворого більш суворим.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд врахував, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє, позитивно характеризується як особа, виконувала другорядну роль у вчиненні злочинів. Тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, що дозволить здійснювати контроль за її поведінкою органом кримінально-виконавчої інспекції.

Врахувавши майновий стан засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та обґрунтовано призначивши їм покарання за ст. 212 ч.3 КК України у межах санкції цієї статті, а не на підставі ч.2 ст. 53 КК України, як просив у судовому засіданні прокурор, суд разом з тим помилково зазначив у вироку, що це покарання їм призначається на підставі ст. 69 КК України, що слід виключити з вироку, частково задовольнивши апеляцію прокурора.

Слушним є і посилання прокурора у доповненні до апеляції на те, що суд безпідставно призначив усім трьом засудженим за ч.1 ст. 366 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, оскільки діючою на час вчинення ними цього злочину редакцією цієї статті таке додаткове покарання разом з основним покаранням у виді штрафу передбачено не було.

А тому в цій частині вирок суду відносно засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підлягає зміні.

Врахувавши практично і всі обставини, на які посилається в своїй апеляції прокурор, суд призначив ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 остаточне покарання, яке відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і не є надто м'яким.

Оскільки згідно п.2 ч.1 ст. 49 КК України закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_5 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.ч. 2 і 3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України та враховуючи, що засуджені не просили звільнити їх від кримінальної відповідальності, суд обґрунтовано звільнив їх від покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України.

Погоджується колегія суддів судової палати апеляційного суду і з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні цивільних позовів Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про стягнення з них 4 398 250 грн. та 3 847 500 грн. податкового боргу.

Враховуючи той факт, що на час постановлення даного вироку уже наявні рішення Волинського окружного адміністративного суду з приводу питань про стягнення цих сум із ДП «Луцький КХП №2», у даному випадку можливе заявлення регресного позову цього підприємства до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про стягнення виплачених сум.

На підставі наведеного і керуючись п.11 Перехідних положень КПК України, ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляції цивільного позивача - Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3, захисника засудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 в інтересах підсудного ОСОБА_6 залишити без задоволення, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2014 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Виключити з резолютивної частини вироку додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, які призначені:

ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_5 за ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України; ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366 КК України.

В решті цей вирок залишити без змін.

Судді:

Гапончук В.В. Денісов В.П. Хомицький А.М.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 11/773/2/16

Номер: 11/773/2/16
Опис: спр. Цісар О.В. Гнасюк М.С. Косов А.В. ( 123 тома )
Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
Номер справи: 0308/14373/12
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Суддя: Хомицький А.М.
Результати справи: Винесено ухвалу про скасування вироку
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 10.07.2015
Дата етапу: 06.05.2016

Судове провадження 1/161/5/20

Номер: 1/161/5/20
Опис:
Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
Номер справи: 0308/14373/12
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя: Хомицький А.М.
Результати справи:
Етап діла: Призначено до судового розгляду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 24.05.2016
Дата етапу: 15.10.2020

Судове провадження 1/161/12/14

Номер: 1/161/12/14
Опис:
Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
Номер справи: 0308/14373/12
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя: Хомицький А.М.
Результати справи: скасовано
Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
Департамент справи:
Дата реєстрації: 03.09.2012
Дата етапу: 06.05.2016

Судове провадження 1/161/3/24

Номер: 1/161/3/24
Опис:
Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
Номер справи: 0308/14373/12
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя: Хомицький А.М.
Результати справи:
Етап діла: Призначено до судового розгляду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 24.05.2016
Дата етапу: 20.10.2022

Судове провадження 1/161/3/24

Номер: 1/161/3/24
Опис:
Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
Номер справи: 0308/14373/12
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя: Хомицький А.М.
Результати справи: закрито провадження
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 24.05.2016
Дата етапу: 30.12.2024

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація