Справа №11-377 2008р.        Головуючий у 1 інстанції - Лебезун B.I.

Категорія - ст. 185 ч.3 КК     Доповідач - Колокольнікова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2008р. Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - Шилової Т.С.

суддів - Колокольнікової Н.М., Давидової Н.І.

з участю прокурора - Нечипоренко С.М.

засуджених -ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за

апеляцією державного обвинувача  на вирок Вишгородського районного

суду Київської області від 01 лютого 2008 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, не судимого,

- засудженого за ч.3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком -3 роки.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, працюючого робітником торгівельної компанії „Битошскло", не судимого,

- засудженого за ч.3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком -2 роки.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, 28 грудня 1990 року народження за ч.3 ст. 185 КК України -3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком -1 рік, щодо якого вирок не оскаржується.

Згідно вироку, 24 травня 2007р. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою крадіжки проникли в АДРЕСА_1 та викрали гроші в сумі 10650грн. та мобільний телефон „Нокія-7610" вартістю 1070грн.

ОСОБА_3 04.04.2007р. біля 13.00год. з метою крадіжки проник в квартиру №90 по проспекту Мазепи 12 м. Вишгорода та викрав банківську електронну картку „Приват-банку", на рахунку якої знаходились гроші в сумі 618грн.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органами досудового слідства було пред"явлено обвинувачення за ч.3 ст. 186 КК України, а саме : 16 серпня 2007р. біля 01год. ночі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили відкрите викрадення майна із кафе, що належить ОСОБА_4 на загальну суму 2308, 30грн.

Суд, оцінивши покази ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вважає, що покази цих осіб непослідовні, суперечливі і не підтверджують того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили відкрите викрадення майна, а тому перекваліфікував по цьому епізоду дії ОСОБА_2 із ч.3 ст. 186 на ч.3 ст. 185 КК України, як крадіжку чужого майна, повторно, за попереднім зговором групою осіб, з проникненням у житло. ДіїОСОБА_1 суд також перекваліфікував із ч.3 ст. 186 на ч.3 ст. 185 КК України, як крадіжку чужого майна, за попереднім зговором групою осіб, з проникненням у житло.

В апеляції держобвинувач просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_2 таОСОБА_1, справу направити на новий судовий розгляд з

мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки суд безпідставно перекваліфікував їх дії із ч.3 ст. 186 на ч.3 ст. 185 КК України, не зазначив мотиви такого рішення, а вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, засуджених ОСОБА_2 таОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція держобвинувача           підлягає задоволенню, виходячи із слідуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, під час досудового слідства, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнавали вину у вчиненні злочину, передбаченому ст. 186 ч.3 КК України по епізоду в кафе „Марина". Цим показам суд не дав взагалі ніякої оцінки і не з"ясував причини зміни показів в судовому засіданні.

Крім того, суд вказав у вироку, що покази потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 непослідовні, суперечливі і не підтверджують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили відкрите викрадення майна. З таким висновком погодитись не можна, оскільки суд не вказав, в чому саме полягає така непослідовність і суперечливість та не співставив їх з іншими доказами по справі.

Вищенаведене свідчить про те. що вирок суду першої інстанції щодо засуджених ОСОБА_2 таОСОБА_1 по епізоду в кафе „Марина" не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а тому в цій частині вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути наведені недоліки, всебічно, повно та об"єктивно розглянути справу та прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляцію державного обвинувача - задовольнити, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 01 лютого 2008 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.