ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/9424/14

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 28 460,00грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Захарченко О.В. дов. №18 від 14.01.14р.

Суть спору:

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.. Дзержинського" про стягнення штрафу 28 460,00грн., за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст.24 Статуту залізниці та п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, щодо неправильного зазначені відомості у залізничній накладній №46020707 щодо маси вантажу, що стало підставою нарахування штрафу у розмірі 28 460,00грн.

Ухвалою суду від 28.11.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 24.12.14р.

24.12.14р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір штрафу до розміру однократної провізної плати, що складає 5 692,00грн.

За результатами судового засідання оголошено перерву до 20.01.15р.

20.01.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

встановив:

Згідно залізничної накладної №46020707, яка являється фактично договором перевезення, публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.. Дзержинського" передала позивачу для перевезення до станції Ямниця вантаж - шлаки гранульовані у вагонах №54999057 вагою нетто - 65 200кг., тара - 21 550кг.

При контрольному зважуванні, відповідно до ст.24 Статуту залізниць України (далі Статут) та п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, на станції Знам'янка Одеської залізниці 10.08.14р. вагоні №54999057, виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично у вагоні вага брутто - 82 950кг., нетто - 61 400кг., тара - 21 550кг., що більше даних вказаних у накладній на 3800кг.

За результатом контрольного зважування працівниками станції Знам'янка Одеської залізниці 11.08.2014р. складено комерційний акт АА №031861/568/16 та акт загальної форми ГУ-23 №20602 від 10.08.14р.

Суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги, з таких підстав.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина 4 статті 52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Так, комерційним актом АА №031861/568/16 від 11.08.14р., засвідчена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній №46020707, є складеним відповідно до вимог, що пред'являються до його складання Правилами складання актів.

Згідно з розділом "Д" комерційного акту АА №031861/568/16 від 11.08.14р. за документом значиться вантаж - шлаки гранульовані, нетто - 65 200кг, тара - 21 550кг. Фактично виявилось у вагоні №54999057 - шлаки гранульовані, брутто - 82 950кг., нетто - 61 400кг., тара - 21 550кг., більше ваги за документом і вантажопідйомності на 3800кг.

Зважування здійснено 11.08.14р. на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 заводський номер №1569600043 станції Знам'янка Одеської залізниці (держповірка ваг 24.03.2014року). Вагон у технічному відношенні справний, в вагоні двері, люки щільно закриті, об'єм кузова 74 м.куб. Захисне маркування відсутнє. Просипання вантажу відсутнє.

Акт складено відповідно до вимог Правил складання актів на станції призначення, підписано особами, що брали участь у видачі вантажу.

Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Так, штраф за перевезення у спірному вагоні становить 5692,00грн (провізна плата) х 5 = 28 460,00грн, що підтверджується розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів добровільної сплати штрафу відповідач суду не надав.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній не спричинило негативних наслідків для позивача, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильного зазначення маси вантажу, суд вважає за можливе, задовольнити клопотанням відповідача та зменшити розмір нарахованого штрафу до розміру однократної провізної плати - 5 692,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь державного підприємства "Одеська залізниця" (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) штраф у розмірі 5 692,00грн., судовий збір у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 20.01.2015р.

Суддя С.О. Турчин