ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.09                                                                                 Справа № 6/246

Суддя  Василенко Т.А.,   розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства «Алчевська промислова компанія», м. Алчевськ Луганської області

до Комунального підприємства «Алчевське будівельне управління», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 25 672 грн. 53 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Скорлупіна Н.В., дов. №5 від 12.01.07;

від відповідача –не прибув;

                                     в с т а н о в и в:

        Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25 672 грн. 53 коп., в тому числі: борг –19 042 грн. 61 коп., штрафні санкції –4 367 грн. 30 коп., інфляційні та 3% річних - 2 262 грн. 62 коп.

          За позовною заявою позивач просив за рахунок майна відповідача стягнути з останнього вказані суми, в той же час, в судовому засіданні представником позивача подане уточнення за яким, останній просить стяг7нути з відповідача відповідні кошти. Вказане уточнення приймається судом до розгляду саме як уточнення до позовної заяви, а не як заява про зміну предмету та підстави позову, оскільки ні предмет ні підстави позову не змінюються.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не з’явився, про причини неприбуття не повідомив. Також в матеріалах справи відсутні будь-які б докази які б свідчили про зміну останнім юридичної адреси, у зв’язку з чим, усі процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою -  м. Стаханов Луганської області, пр. Леніна, 67.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

06.02.08 між ПП «Алчевська промислова компанія»(позивач у справі) та КП «Алчевське будівельне управління»(відповідач у справі) був укладений договір субпідряду № 02-01/2008, за умовами якого позивач зобов’язався за завданням відповідача на свій ризик виконати і здати останньому у визначені договором строки кровельні роботи, а відповідач  –прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору позивач виконав певні роботи, які відповідач в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим ПП «Алчевська промислова компанія»звернулося до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено у договорі, притягнути до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). У цьому випадку підрядник виступає перед Замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як було вказано вище 06.02.08 між сторонами у справі було укладено договір субпідряду № 02-01/2008, за умовами якого позивач зобов’язався виконати для відповідача певні роботи, а останній прийняти та оплатити їх.

Згідно п.п.4.2.2 відповідача зобов’язаний прийняти і при відсутності недоліків оплатити виконані роботи у встановлені договором строки.

Згідно п.13.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється за фактично виконані обсяги робіт протягом 5 банківських днів з моменту приймання відповідачем на підставі актів форми КБ-2в, при умові надання рахунку і податкової накладної. У випадку відсутності вказаних документів строк оплати переноситься до отримання документів.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами був підписаний акт виконаних робіт за березень 2008 року на суму 52 954 грн. 61 коп., в той же час, відповідачем була здійснена передплата за будівельні матеріали на суму 33 912 грн. 00 коп. Тобто, різниця між  нарахованою та сплаченою сумою складає 19 042 грн. 61 коп.

На вказану суму сторонами була підписана довідка про вартість виконаних робіт за березень 2008 року, в той же час, позивач виставив відповідачу для оплати рахунок від 31.03.08 та склав податкову накладну на зазначену суму.

Відповідачем заборгованість сплачена не була і позивач направив останньому претензію від 11.11.08, яку останній отримав але не оплатив та не оспорив.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також те, що відповідач не оспорив суму боргу, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 19 42 грн. 61 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення  пені за період з 08.04.08 по 10.12.08 в сумі 3 034 грн. 30 коп.  та штрафу в сумі 1 332 грн. 98 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 15.4 договору сторони визначили, що за прос троячку оплати виконаних робіт, відповідач сплачуєте позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше ніж 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості неоплачених робіт.

  Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При  цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В даному випадку сторони передбачили інший порядок та строки сплати штрафних санкцій, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних в сумі 1 877 грн. 60 коп. за період квітень –листопад 2008 року і 3% річних за той же період в сумі 385 грн. 02 коп. слід зазначити, що відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник. З урахуванням наведених норм законодавства слід визначити, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних також є обґрунтованими та підлягають задоволенню

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

           2. Стягнути з Комунального підприємства «Алчевське будівельне управління», м. Стаханов Луганської області, пр. Леніна, 67, код 012490261 на користь:

- Приватного підприємства «Алчевська промислова компанія», м. Алчевськ Луганської області, заборгованість в сумі 19 042 грн. 61 коп., пен. В сумі 3 034 грн. 30 коп., штраф в сумі 1 332 грн. 98 коп., інфляційні в сумі 1 877грн. 60 коп., 3% річних в сумі 385 грн. 02 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 256 грн. 72 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання -  09.02.2009.

Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

             

             Помічник судді                                                                                          Т.В.Шкуть