ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 р. Справа № 629/4614/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.11.2014р. по справі № 629/4614/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області
про визнання протиправним рішення по відмові включення матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації грошових доходів та доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (далі - УПФУ в Лозівському районі, відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозів ському районі Харківської області щодо не включення при перерахунку пенсії суми індек сації, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (загальна сума 16181 грн. 89 коп.), з яких проводились відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду, починаючи з 23 вересня 2011 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області провести з 23 вересня 2011 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум виплат, зазначених у довідках про складові заробітної плати за останні 24 місяці роботи, що подається для перерахунку пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачені страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 81% від заробітної плати.
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.11.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі щодо не включення при перерахунку пенсії суми індексації, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (загальна сума 16181 гривень 89 копійок), з яких проводились відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду, починаючи з 23 вересня 2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в України в Лозівському районі Харківської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії та виплату пенсії з 23 вересня 2011 року з урахуванням сум виплат, зазначених у довідках про складові заробітної плати за останні 24 місяці роботи, що подається для перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачені страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до Закону України "Про державну службу".
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 23 вересня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оскільки відповідач провів нарахування пенсії без урахування виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та індексації, ОСОБА_1 21.10.2014 року звернулась до УПФУ в Лозівському районі Харківської області з заявою, в якій прохала провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та індексації, та надала довідку від 14.10.2014 року № 5-1 про складові заробітної плати.
Проте позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати, у зв'язку з тим, що, на думку пенсійного органу, матеріальна допомога, індексація, компенсація не зараховуються до інших надбавок, передбачених ст. 33 Закону "Про державну службу", зазначені виплати не включаються до заробітку, що враховується при обчисленні пенсії державним службовцям, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними та підтвердженими матеріалами справи.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
04 лютого 2003 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року №432-ІУ, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 37-1, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР " Про оплату праці " (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення " (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
У довідках, поданих позивачем, про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", вказано, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та індексація включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Законів №3723-ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-ІУ та стаття 66 Закону №1788-ХІІ, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Підтверджуючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів не погоджується з висновками суду про задоволення частини позовних вимог, зважаючи на порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягали б захисту лише з 29.04.2014 року.
Згідно з ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про перерахунок та виплату пенсії, відповідно позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсій за період з 23.09.2011 року по 28.04.2014 року включно, що зумовлює залишення таких позовних вимог без розгляду, а не розгляду по суті.
Виходячи з наведеного, постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.11.2014 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 23.09.2011 року по 28.04.2014 року включно, з прийняттям щодо такої частини позовних вимог нової ухвали про залишення їх без розгляду.
Крім того, колегія суддів зауважує на те, що судом першої інстанції при прийнятті постанови не враховано те, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії 21.10.2014 року.
Пунктом 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі строки проведення перерахунків призначених пенсій: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву було подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву було подано після 15 числа.
Оскільки ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії 21.10.2014 року, то позивач має право на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням приписів ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.11.2014 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 29.04.2014 року по 31.10.2014 року включно, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.11.2014р. по справі № 629/4614/14-а скасувати:
- в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 23 вересня 2011 року по 28 квітня 2014 року включно, прийнявши в цій частині ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду;
- в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 29 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року включно, прийнявши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.11.2014 р. по справі № 629/4614/14-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П’янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.