Справа № 2-1685/09

Заочне Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.

при секретарі Хмельковій О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, -

встановив:

Позивач просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48 м².

В обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні представник позивачаОСОБА_3., що дії на підставі доручення, зазначив, що квартира АДРЕСА_1 розташована на 2 поверсі 5 поверхового житлового будинку та складається з 2 кімнат, загальною площею 48,0 кв.м. Вказана житлова квартира належить ОСОБА_2 таким чином:  Ѕ частина на  підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 19.09.2006 року  в порядку спадкування за законом,  інша  Ѕ частина - на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 серпня 1994 року реєстраційний номер №5А-94-37559. Враховуючи похилий вік відповідачки, остання потребувала догляду та допомоги. З часу заселення дому позивачка та її сім'я підтримували дружелюбні, сімейні, стосунки з відповідачкою. Постійно допомагали відповідачці продуктами харчування, наймали та здійснювали поточний ремонт її квартири, сплачували за комунальні послуги, допомагали грошима, ліками та іншим. Приблизно в 2005 році, відповідачка запропонувала позивачці укласти з нею будь-який договір, за яким позивачка буде допомагати їй уходом, продуктами харчуваннями, їжею та іншим за необхідності услугами та ліками, а вона натомість залишить позивачу право власності на квартиру.

11 травня 2006 року відповідачка, з метою приведення документів у належний стан, необхідний для укладення договору, надала ОСОБА_4 - зятю позивачки, нотаріально посвідчену довіреність, з проханням оформити право власності на Ѕ частину квартири в якій вона мешкала, в зв'язку з тим, що остання не оформила вказане право в порядку спадкування після смерті матері відповідачки - ОСОБА_5. ОСОБА_4 подав від імені відповідачки позов, за результатами розгляду якого рішенням Московського районного суду міста Харкова від 19.09.2006 року  за відповідачкою визнано право власності на Ѕ частину вказаної квартири. Усі витрати щодо судового рішення та реєстрації права власності в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» понесла позивачка.

Враховуючи похилий вік відповідачки відразу після приведення правовстановлюючих документів у належний стан позивачка та відповідачка вирішили з початку укласти договір довічного утримання (догляду), відповідно до волі відповідачки, на умовах які вона визначила самостійно у простій письмовій формі. Нотаріальне оформлення договору вирішили здійснити пізніше, в зв'язку з відсутністю коштів на його оформлення.

Так, 06 жовтня 2006 року, між позивачкою та відповідачкою, укладено договір довічного утримання (догляду) у простій письмовій формі, в якій сторони визначили усі обов'язкові та істотні умови договору. На виконання вказаного договору відповідачка надала ОСОБА_1 усі правовстановлюючі документи на квартиру та ключі.

Позивачка фактично свої обов'язки по договору як виконувала так і продовжила виконувати у повному обсязі. Докази виконання обов'язків за вказаним договором підтверджуються, крім письмових доказів так і свідченнями родичів та сусідів, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Але запропонувавши відповідачу через декілька місяців, оформити правочин у нотаріуса, остання стала ухилятися від нотаріального посвідчення договору довічного утримання, посилаючись на обставини безвідповідальної трати грошей у нотаріуса, вважаючи, що і так достатньо. В силу своєї необізнаності позивачка не стала настоювати.

На даний час позивачці стало відомо, що без відповідної реєстрації вказаного договору в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» він не набирає відповідної чинності, а зареєструвати вказаний договір оформлений у простій письмовій формі не можливо, в зв'язку з чим просила позов задовольнити,  шляхом  визнання  за нею права власності  на  зазначену  квартиру.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, але в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом достовірно встановлено, що згідно технічного паспорту на квартиру №34, остання розташована в житловому будинкуАДРЕСА_1на 2 поверсі 5 поверхового житлового будинку та складається з 2 кімнат, загальною площею 48,0 кв.м., у тому числі житлової площі 33,0 кв.м.

Вказана квартира належить ОСОБА_2  Ѕ частина  - на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 19.09.2006 року в  порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5,  інша  Ѕ частина -   на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 серпня 1994 року реєстраційний номер №5А-94-37559,  виданого ХМЦПДЖФ.

Враховуючи похилий вік відповідачки, позивач та відповідач вирішили з початку укласти договір довічного утримання (догляду), відповідно до волі відповідачки, на умовах які вона визначила самостійно, у простій письмовій формі. Нотаріальне оформлення договору вирішили здійснити пізніше, в зв'язку з відсутністю коштів на його оформлення.

06 жовтня 2006 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. було укладено договір довічного утримання (догляду) у простій письмовій формі, в якій сторони визначили усі обов'язкові та істотні умови договору. На виконання вказаного договору ОСОБА_2. надала ОСОБА_1. усі правовстановлюючі документи на квартиру та ключі.

Судом достовірно встановлено, що позивачка свої обов'язки по договору виконувала в повному обсязі, що  підтверджується наявністю у неї оригіналів документів на квартиру відповідачки, ключів, оригіналів квитанцій по сплаті комунальних послуг, та інших документів, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Також, факт виконання позивачкою своїх обов'язків за договором підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які в судовому засіданні підтвердили існування договору, факт його добровільного укладання з боку відповідачки, сплати позивачкою комунальних послуг за квартиру відповідачки, купівлю для відповідачки ліків, надання іншої необхідної допомоги відповідачці.  

Відповідно  до ст. 15 ЦПК України обставини цивільних справ з'ясовуються судом на принципі змагальності. Сторони й інші особи, що приймають участь у справі користуються рівними правами в наданні доказів, їхнього дослідження й доведення перед судом їхньої переконливості.

У відповідності  до ст. 30 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України відповідачу належить право володіння, користування і розпорядження власним майном. Ст. 319 ЦК України дає право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном по власному розумінню.

Згідно положень ч.2 ст.220 ЦК якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказам, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У відповідності зі ст. 203 ч. 3 ЦК України, волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі. На момент укладання договору довічного утримання з відповідачкою, суд визнає факт, що воля позивача та відповідача формувалася вільно та відповідала волевиявленню. Суду не відомі факти, що у момент здійснення зазначеного правочину відповідачка перебувала в такому стані, при якому не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними. Укладений договір відображає дійсну волю відповідачки відчудити квартиру позивачці.

              Отже, позивачеві для реєстрації права власності на вказану квартиру необхідний правовстановлюючий документ, який би засвідчував право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості. Так, відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002р № 7/5 ( у редакції наказу від 28 січня 2003р. № 6/5) одним з таких документів є рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки в результаті укладення договору в простій письмовій формі, між сторонами фактично відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилися від його нотаріального посвідчення, при цьому не порушені права сторін та інших осіб, що є підставою для визнання за позивачем права власності на квартиру.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 203, 220, 328, ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 27,60, 209, 212, 214-215,224-226  ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

   Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 м².

Заява  про  перегляд заочного рішення  може  бути  подана  впродовж  десяти  днів з дня отримання  його  копії. 

      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                              Сиротников Р.Є.