Справа №2-363/2008 року

Р І Ш Е НН Я

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

16 жовтня  2008 року                                                                                                    м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Морозової Л.М.

при секретарі  Усачової  М.О.,

з участю

позивача  ОСОБА_1.,

відповідача Микитенка С.М.,

представника відповідача  Бугай Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Судак

цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Судацький

Агробуд» про відшкодування моральної шкоди, суд-

                                                 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Відкритого Акціонерного Товариства «Судацький Агробут» про відшкодування моральної шкоди .

      Посилаючись на те , що  21 серпня 2004 року  він був звільнений по скороченню штатів з ВАТ «Судацький Агробуд». У суді  він оскаржив своє порушене право і рішенням Судацького міського суду від 03 листопада 2005 року і рішенням від 20 грудня 2005 року його позови були задоволені і вступили в законну силу.

      Надалі він вимушений був звернуться до суду у зв'язку з тим , що йому не виплачувалася компенсація за невикористану відпустку і вихідну допомогу.

      Судацкий міський суд йому відмовив у позові, а рішенням  апеляційного суду

м. Феодосії його позов був задоволений і на його користь було стягнуто 6582,99 гривень.

        Сума  по рішенню суду була сплачена через 3 роки і 6 місяців після звільнення. При цьому він весь час був вимушений звертатися в державні органи і суди, щоб захистити своє право. Моральну шкоду він оцінює  в 47060 гривен. Вона полягає у стражданнях, яких випробував у зв'язку з тим , що працювати увесь цей час було неможливо, оскільки практично велика частина його робочого часу йшла на захист порушеного права, оскільки не одна юридична особа не погодилась, щоб він часто був відсутній на робочому місці.

Тому він вимушений  був жити на пенсію, яка не дозволяє жити нормально.

    При розрахунку моральної шкоди він виходячи з того, що з моменту звільнення 21 серпня 2004 року до моменту розрахунку по 29 лютого 2008 року він не міг реально працювати.

    Враховуючи середньомісячну заробітну плату працівника в АР Крим, згідно довідки Державного комітету статистики України в Криму він міг би заробити 47060 гривен, із розрахунку:

      2004 року - 4 місяці х 680 грн.=2720 грн.

      2005 року - 12 місяців х 878 грн.=10536 грн.

    2006 року -12 місяців х1144грн.=13728грн.

    2007 року -12місяців х1434 грн.=17208 грн.

    2008 року -2 місяці х1434= 2868грн.

Він вважає , що моральна шкода дорівнює, втраченій вигоді у розмірі 47060 грн.

  Позивач посилається на ст.237-1 КЗпП України, та ст.23 ЦК України і наголошує на

тому , що він має право на відшкодування моральної шкоди.

     У суді ОСОБА_1 позов підтримав  і посилався на ті самі докази , що і у позові.

       Представник відповідача Бугай Д.В. позов не визнав посилаючись на те, що ОСОБА_1. у суді не  навів доказів про  спричинення йому моральної шкоди, передбаченої статтею 23ЦК України. Основним аргументом  позивача є те, що він за час відстоювання у суді та державних органах своїх прав не зміг заробити кошти на іншій роботі у розмірі середньомісячної заробітної плати по Автономній республіці Крим, яку і просить стягнути. Він просить стягнути не отриманий прибуток. Згідно п.2,ч.2,ст..22 ЦК України доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене  є упущеною вигодою, а не моральною шкодою. Відповідач не заперечував, що рішеннями судів від 03.11.2005 року,19.12.2007 року та 19.12.2007 року було стягнуто  на користь позивача суми ,передбачені законом та не сплачені йому своєчасно. Ст.1167 ЦК України встановлює правило, тобто загальні підстави відшкодування шкоди. У позовних вимогах йдеться не про моральну шкоду, а про упущену вигоду, тобто збитки. Факт настання збитків та їх розмір не встановлено судовими рішеннями і не визнається відповідачем, тобто є непідтвердженим припущенням позивача. Позивач вказує, що моральна шкода  відбулася в межах трудових відносин. У позовній заяві відсутні обов'язкові підстави настання правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, а саме самої моральної шкоди, причинного зв'язку  між поведінкою відповідача та заявленою моральною шкодою. Окрім того відповідач у письмовому  клопотанні просив суд  відмовити позивачу в задоволенні позову в зв'язку з пропущенням ним строку позовної давності для звернення у суд з позовом. Вказуючи на те, що 19.12.2007 року було останнє рішення по справі позивача, а у суд звернувся лише 02.04.2008 року з цим позовом, звільнено його було 21.08.2004 року з цього часу минуло 3 роки 7 місяців та 12 днів. Та вказав на те, що до вимог моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством застосовується тримісячний строк позовної давності, згідно ст.233 КЗпП України.

       Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі , а саме : на а. с. -6,7 рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 липня 2007 року та на а. с. 10 рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах від 19 грудня 2007 року, згідно якого на користь ОСОБА_1. стягнуто з  Відкритого акціонерного товариства «Судацький Агро буд» заборгованість  за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку  6582,39 гривень ( за період з 21 серпня 2004 року по 10 квітня 2006 року) позов  був задоволено частково; на а. с. -9 рішення Судацького міського суду АР Крим від 20 грудня 2005 року , згідно якого на користь ОСОБА_1. стягнуто з відповідача 1578,85 грн. за період з квітня 2004 року по серпень 2004 року заборгованість по заробітній платі. Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків  і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. Тим , що він не своєчасно отримав  належані йому гроші  це вимагало додаткових зусиль для організації його життя, що і спричинило йому моральну шкоду. Противоправні дії  відповідача полягають у несвоєчасній сплаті сум  ОСОБА_1. з вини відповідача він вимушений був  звертатись у суди за захистом свого порушеного права з позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі і таке інше. У суді було уточнено , про що йдеться у позові і позивач суду пояснив ,що він просить стягнути  з відповідача моральну шкоду і що вона полягає у стражданнях, яких випробував він у зв'язку з тим, що працювати було неможливо, оскільки велика частина його часу йшла на захист його порушеного права. Він вимушений був жити на пенсію, яка не дозволяє йому жити нормально. Суд надходить до висновку, що позивачеві ОСОБА_1. було спричинено моральну шкоду відповідачем тим , що йому несвоєчасно була сплачена заборгованість за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у сумі 6582,39 грн. і він вимушений був жити на пенсію в період з 21 серпня 2004 року по 10 квітня 2006 року тому суд  вважає  за необхідним частково задовольнити позов ОСОБА_1. і стягнути на його користь з Відкритого Акціонерного Товариства «Судацький

Агробуд» моральну шкоду у сумі 10000 гривень, а не у сумі  47060 гривень , як про це просить позивач, проводячи розрахунок враховуючи середньомісячну зарплату працівника в АР Крим. Тому , що він цю суму називає втраченою вигодою і не розрізняє

поняття втраченої вигоди і моральної шкоди, але ж наголошує у суді про стягнення  моральної шкоди і назва самого позову про стягнення моральної  шкоди. Що стосовно  строків позовної давності для звернення у суд з позовом про стягнення моральної шкоди ст.233 КЗпП України, на яку посилається відповідач не передбачено  3 місячного строку  для звернення у суд. Останнє рішення суду було 17.12.2007 року на а. с.10 -міститься копія цього рішення, тобто загальний строк 3 роки встановлений законом не минув для звернення у суд для позивача.

   Керуючись ст.237-1 КЗпП України ; ст.ст.10,60,212 ЦПК України,  суд-

                                       В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Судацький Агробуд» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

          Стягнути на  користь ОСОБА_1з Відкритого Акціонерного Товариства «Судацький Агробуд» моральну шкоду у сумі 10000 гривень,

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення . Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд   м. Феодосії Автономної Республіки Крим через Судацький міський суд Автономної республіки Крим .

                          Головуючий                          Л.М. Морозова