ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року Справа № 876/11334/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10 листопада 2014 року у справі №462/4590/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

09.07.2014р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (далі - Управління), просила визнати недійсним рішення Управління про відмову у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та щомісячної індексації, на які нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати Управління перерахувати пенсію державного службовця згідно довідок, які пред'являлись в Управління, з врахуванням графи «Інші виплати», де вказані матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем та щомісячна індексація, з моменту звернення до пенсійного фонду - 04.12.2010р.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 10.11.2014р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 10.11.2014р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, що є підставою для залишення без розгляду позову. Вказує, що ст.33 Закону України «Про державну службу» визначено складові заробітної плати державного службовця для призначення (перерахунку) пенсій, при цьому матеріальна допомога та індексація не віднесено до таких складових. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Постановою Кабінет Міністрів України №865 від 31.05.2000р., якою не передбачено врахування сум індексації та матеріальної допомоги. Допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення є одноразовими виплатами, не є складовими заробітної плати та не можуть враховуватись при здійсненні перерахунку пенсії. Матеріальна допомога, що надавалась позивачу не мала систематичного характеру, а тому не може враховуватись при перерахунку пенсії. Враховуючи вказане, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця включаються складові заробітної плати, передбачені зазначеними нормативно-правовими актами, зміни у які не вносились.

В судовому засіданні позивачка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апелянт повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи, що у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова як одержувач пенсії за віком, яку обчислено відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05.12.2010р.

25 червня 2014 року позивачка звернулась до Управління із заявою про здійснення їй перерахунку пенсії державного службовця із врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, а також виплату щомісячних індексацій, що значаться в графі «Інші виплати» Довідки про складові заробітної плат №40 від 17.06.2014р. і які не були враховані при нарахуванні пенсії, (а.с.19).

Проте, листом Управління від 03.07.2014р. №115/Б-9 у задоволенні вимог, викладених у заяві, відмовлено (а.с.15-16), що стало підставою звернення до суду за захистом порушених прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інші заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час звернення про призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII враховуються при обчисленні пенсій.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13 та 28.05.2013р. у справі №21-97а13, які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Даючи аналіз Довідці №40 від 17.06.2014р., виданої ОСОБА_2 про складові заробітної плати за період з 01.12.2008р. по 30.11.2010р., вбачається, що в графу «Інші виплати», згідно з цією довідкою, включено індексацію, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення (а.с.21).

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 04.12.2010р. суд першої інстанції не врахував, що вказану довідку №40 ОСОБА_2 подавала при зверненні до Управління про здійснення перерахунку призначеної пенсії 25.06.2014р., а не при зверненні про призначення пенсії державного службовця, та не застосував строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації за період з 04 грудня 2010 року по 09 січня 2014 року слід залишити без розгляду з врахуванням вимог ст.99 та ст.100 КАС України та дати звернення позивача з позовом до суду - 09.07.2014р.

Водночас, вирішуючи питання захисту прав позивача, колегія суддів приходить до переконання, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати є складовими заробітної плати та повинні бути враховані при перерахунку пенсії, проте з 25.06.2014р. - моменту звернення до Управління з заявою про проведення такого перерахунку, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог у період з 10.01.2014р. по 24.06.2014р.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 36,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова задовольнити частково.

Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10 листопада 2014 року у справі №462/4590/14 скасувати та прийняти нову.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова про відмову ОСОБА_2 у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова перерахувати ОСОБА_2 пенсію державного службовця з 25 червня 2014 року з врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації.

Позовні вимоги в частині перерахунку ОСОБА_2 пенсії державного службовця з врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації за період з 04.12.2010р. по 09.01.2014р. залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш

Повний текст Постанови виготовлено 14.01.2015р.