РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19269/14-ц

пр. № 2/759/1136/15

15 січня 2015 року . Святошинський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Дюрич М.М. .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ОТІС" про визнання незаконним наказу про дисциплінарне стягнення та його скасування, стягнення невиплаченої щомісячної премії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач 11.1.2014 року звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить:

про визнання незаконним наказу відповідача від 21.08.2014 року про дисциплінарне стягнення йому у вигляді догани та його скасування; стягнення з відповідача невиплаченої премії за серпень 2014 року в сумі 3862 грн 88коп; стягнення моральної шкоди в сумі 3 тис грн.

Позов мотивував тим, що він з 1.04.2011 року працює у відповідача на посаді оператора 5-го розряду автоматичних та напівавтоматичних ліній холодильно-штампувального устаткування цеху виготовлення ліфтів індустріального центру. Наказом генерального директора ПрАТ №162 від 21.08.2014 року він був притягнений до дисциплінарної відповідальності (догана) за неналежне виконання нормативно-правових актів з охорони праці, а саме користування захисним окулярами.

В позовній заяві вказав, що вважає зазначений наказ незаконним, оскільки всупереч ст. 149 КЗПП України не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, його пояснення про неможливість використання його захисних окулярів за прямим призначенням при високій (понад 30 градусів Цельсія) температурі повітря в цеху по причині постійного запотівання окулярів; окуляри мають пошкоджені лінзи, що є наслідком відсутності умов для їх зберігання та догляду. Він не порушував визначенні ст. 139 КЗпП України обов*язки працівника. Позбавлення його місячної премії є порушенням закону та умов колективного договору між адміністрацією ПрАТ та трудовим колективом цього підприємства.

Внаслідок незаконного притягнення його до дисциплінарної відповідальності йому заподіяно моральні страждання , він втратив впевненість, побоюється його незаконного звільнення з роботи у відповідача, що призвело до необхідності додаткових зусиль для організації його життя. Ці обставини є моральною шкодою, розмір якої він визначив у 3 тис грн.

В судовому засіданні позивач, позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Позивач також пояснив, що він був ознайомлений під розписку із наказом відповідача від 03.03.2014 року (а.с.44-46) про заборону працівникам ПрАТ знаходження в робочий час у виробничих приміщеннях без захисних окулярів. Також він ознайомлений із інструкцією з охорони праці №7, затвердженої керівником відповідача 26.06.2014 року. Не заперечив факт відібрання у нього пояснень по суті перебування на підприємстві (у виробничому приміщенні), за який йому оголошено догану.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що догана позивачу оголошена проведено законно. Він є працівником ПрАТ, має медичну страховку, оплачену ПрАТ, перебування осіб у виробничих приміщеннях, в тому числі там, де розташовано робоче місце позивача, є небезпечним, оскільки враховуючи специфіку виробництва працівникам може бути заподіяно травми, ушкодження здоров*я, виникнення захворювання. Догана була оголошена із ь врахуванням систематичних порушень позивачем вказани норм інструкції та наказу; відповідно до додатків о колективного договору (положення про преміювання), керівник ПрАТ вправі зменшувати до 100% розміру премії працівників в період дії догани - 1 рік після видання наказу про догану, тобто, позбавляти такої премії. Саме так діяв керівник ПрАТ.

без захисних окулярів є небезпечним для здоров*я, Відповідачка була ознайомлена зі всіма наказами щодо змін умов праці у філії ВАТ, де вона працює, в тому числі вона 09.03.2011 року була ознайомлена із попереджувальним листом щодо подальшої зміни умов праці, а саме: про те, що умови праці для змінного інженера електрозв*язку змінюються і для нього (вказаної посади) встановлюється позазмінний режим роботи. У вказаний день вона відмовилась підписати попереджувальний лист, про що було складено акт працівниками відповідача. 06.05.201 року їй було продовжено строк дії попереджувального листа у зв*язку із її тимчасовою непрацездатністю та відпусткою до 16.05.2011 року. 07.06.2011 року наказом №320-к змінено умови праці, встановлено поза змінний режим роботи (з 8 год до 17 год), вона була ознайомлена зі змістом наказу, але відмовилась від його підпису, про що також складено акт. У зв*язку із відмовою від роботи у нових умовах з нею припинено трудові відносини та видано наказ про її звільнення за п.6 ст.36 КЗпП України.

Наполягає на тому, що позивачка була ознайомлена із всіма документами щодо змін умов праці, акти про відмову їх підписати складались саме у ті дати, які проставлено у наказах та у попереджувальному листі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів відповідно до засад змагальності, диспозитивності та обов*язку сторін надавати докази щодо їх відношення до позовних вимог (ст.ст. 10, 11,60 ЦПК України), про що учасникам розгляду справи було роз*яснено неодноразово.

Як видно з п. 1.8.2 зазначеної Інструкції №7 (а. с. 12-17), тексту наказу ПрАТ від 23.03.2014 року (а.с. 44-46) відповідач був ознайомлений із вказаними правилами щодо заборони перебування без захисних окулярів у виробничих приміщеннях.

Зі змісту системних норм КЗпП України випливає висновок, що працівник за трудовим договором повинен виконувати вимоги наказів, інструкцій, в тому числі про охорону праці, які стосуються його посади.

Суд враховує, що позивач не заявив саме позовних вимог щодо оспорювання п. 1.8.2 зазначеної Інструкції №7 (а. с. 12-17), тексту наказу ПрАТ від 23.03.2014 року (а.с. 44-46); не заперечив, що вони є чинними.

Суд також вважає їх чинними. Тому за їх порушення ПрАТ має право відповідно до ст.ст. 147- 149 КЗпП України застосовувати дисциплінарні стягнення, зокрема, догану, що й було застосовано до позивача.

Суд вважає, що відповідач також дотримався приписів ст.. 153 КЗпП України щодо охорони праці на його підприємстві. Суд не має правових підстав для визнання оспорюваного позивачем наказу незаконним у зв*язку з недоцільністю перебування в захисних окулярах у виробничому приміщенні, про що пояснював позивач.

СМуд важає, що відповідач дотримався норм трудового законодавства при фіксації порушення , допущеного позивачем (акт від 01.08.2014 року (а.с.50), відібранні від позивача пояснень по суті порушення, накладення на нього дисциплінарного стягнення. При цьому суд погоджується зі ствердженням представника відповідача в судовому засіданні про те, що ь порушення норм з охорони праці, допущене позивачем, є порушенням трудової дисципліна, за яке може накладатись дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Оглядом в судовому засіданні з участю позивача чинного за станом на серпень 2014 року у ПрАТ чинного положення про преміювання, погодженого із профкомом ПрАТ, встановлено, що керівник ПрАТ має право позбавляти працівника, який має дисциплінарне стягнення до 100% премії.

Отже, суд не вбачає підстав про визнання незаконним оспорюваного наказу про ненараховування премії позивачу незаконним.

Тому його вимоги про стягнення із ПрАТ не нарахованої премії також задоволенню не підлягають

Вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про визнання оспорюваного наказу незаконним. Оскільки наказ незаконним суд не визнає, то вимоги позивача про стягнення заподіяної, на думку позивача, йому моральної шкоди у зв*язку і вказаним наказом суд відхиляє.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя: