УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 р. Справа № 876/11495/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2014 року у справі №344/12847/14-а за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату пенсії з моменту припинення виплат та виплачувати у подальшому довіреній особі згідно наданої довіреності на весь строк її дії,-

В С Т А Н О В И В:

27.08.2014р. ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ), просив скасувати рішення про припинення виплати пенсії від 20.02.2014р., визнати протиправними дії відповідача щодо відмови прийняти заяву та інші документи у представника за довіреністю, а також щодо припинення виплати пенсії представнику за довіреністю, зобов'язати ГУ ПФУ здійснити виплату пенсії з моменту припинення виплат та виплачувати у подальшому довіреній особі згідно наданої довіреності на весь строк дії довіреності.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.11.2014р. позов задоволено частково: скасовано рішення від 20 лютого 2014 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_2; визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 через його представника по довіреності - ОСОБА_3; зобов'язано ГУ ПФУ відновити виплату пенсії позивачу з 01 березня 2014 року через його представника по довіреності та виплатити недоплачені суми пенсії починаючи з 01 березня 2014 року. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.11.2014р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що виплата пенсії за довіреністю здійснюється за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату такої пенсії через кожний рік дії такої довіреності. Оскільки, виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалась за довіреністю більше як один календарний рік, із заявою про продовження виплати пенсії позивач особисто не з'явився, 01.03.2014р. йому припинено виплату пенсії до з'ясування місця проживання. Таким чином, питання про поновлення виплати пенсії розглядатиметься лише за заявою позивача, поданою ним особисто, з пред'явленням паспорта, який засвідчує особу та місце проживання в Україні.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проживає на території Сполучених Штатів Америки, є громадянином України, військовим пенсіонером та до 01.03.2014р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В січні 2014 року Снятинським відділенням Ощадбанку повідомлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 з 2013 року здійснюється за довіреністю більше як один календарний рік (а.с.14).

Вказане стало підставою для направлення позивачеві листа щодо необхідності особисто з'явитися з паспортом до 14.02.2014р. до відділу пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб Головного Управління Пенсійного фонду в області (а.с.13).

З 01 березня 2014 року виплата пенсії позивачу припинена на підставі рішення начальника відділу пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших громадян ГУ ПФУ від 20.02.2014р. (а.с.5) у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 умови, передбаченої п.14 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках», затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 30.08.1999р. №1596. Перерахування пенсії на поточний рахунок у визначеному одержувачем установу банку припинено до з'ясування місця проживання позивача, що стало підставою звернення з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-IV встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність, не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.1 ст.47 Закону України №1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч.2 цієї статті, пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Згідно з п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки) регулює Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затверджений Постановою Кабінет Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (далі - Порядок №1596).

Відповідно до п.14 Порядку №1596, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії та грошової допомоги - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення у порядку, визначеному в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем пенсій та грошової допомоги цієї умови орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення припиняє перерахування відповідно пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.

На підставі аналізу вказаних норм колегія суддів приходить до висновку, що законодавчо не встановлено обов'язку одержувача пенсії особисто подати заяву до органу Пенсійного фонду про продовження виплат пенсії.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено представником апелянта в судовому засіданні, що позивач через свого представника по довіреності передав відповідачу нотаріально посвідчену заяву від 29.08.2013р. в якій просив належні йому грошові кошти виплачувати ОСОБА_3, згідно з довіреністю, виданою на його ім'я (а.с.17).

Копією Довіреності, виданої ОСОБА_3 29.08.2013р., підтверджено його право отримувати пенсію, користуватися та розпоряджатися будь-якими рахунками, відкритими на ім'я позивача, оформляти документи для призначення, продовження, перерахування та виплати належної довірителю пенсії. Довіреність видана терміном на три роки та дійсна до 04.09.2016р. (а.с.26-27).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованим припинення виплати пенсії у зв'язку з тим, що позивач особисто не з'явився із заявою про продовження виплати пенсії з пред'явленням паспорта, який засвідчує його особу та підтверджує місце проживання в Україні.

Окрім того, після припинення перерахування пенсії на рахунок позивача у ГУ ПФУ виникає обов'язок здійснювати виплату пенсії через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку, що відповідачем не дотримано.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону № 1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Згідно з п.2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

На підставі вище викладено колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії ГУ ПФУ щодо припинення виплати пенсії позивачеві через його представника по довіреності слід визнати протиправними, оскільки такі суперечать чинному законодавству та принципам, передбачених ст.2 КАС України і порушують право позивача на пенсійне забезпечення, що є наслідком скасування рішення начальника відділу пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших громадян ГУ ПФУ від 20 лютого 2014 року та поновлення виплат пенсії з 01 березня 2014 року через його представника по довіреності.

Оскільки позивач не оскаржує постанову суду в частині відмови в позові, а тому в силу приписів ст.195 КАС України, така відмова не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2014 року у справі №344/12847/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш

Повний текст Ухвали виготовлено 14.01.2015р.