ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 січня 2015 року м. Київ К/800/1626/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області від 13 жовтня 2014 року № 1082.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

У період до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Даним Законом визначались платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 р., було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 р. Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведена вище норма матеріального права із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була виключена.

У той же час, згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 р., поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Отже, відповідач протиправно виніс рішення №1082 від 13 жовтня 2014 р. про застосування фінансових санкцій до позивача на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський