У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів: Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.
при секретарі - Сеньків Т.Б.
з участю представника відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 9 грудня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Острозького районного суду від 9 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - автомобіля ВАЗ 211540-110-20 шляхом стягнення компенсації половини вартості автомобіля - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність, через порушення судом норм матеріального і процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що спірний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя і після відчуження цього автомобіля ОСОБА_2 зобов»язаний повернути їй половину вартості автомобіля - 21700 грн. Стверджує, що висновки суду про те, що автомобіль був придбаний за позичені у ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи , оскільки автомобіль був придбаний за власні кошти сторін .
Просила рішення Острозького районного суду від 9 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник повторно не з»явилася, хоча про час розгляду справи апеляційним судом були повідомлені належним чином.
Зазначені позивачкою причини неявки до суду колегія суддів визнала неповажними і такими , що не перешкоджали представнику позивачки та їй особисто з»явитися в судове засідання . З урахуванням зазначеного колегія судів розглянула справу за апеляційною скаргою без участі апелянта та її представника.
Заслухавши пояснення представника відповідача , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у стягненні компенсації половини вартості автомобіля , суд 1 інстанції обґрунтовано виходив із того , що автомобіль подружжям було придбано за позичені у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 грошові кошти , а після продажу цього автомобіля відповідач повернув кредиторам кошти, що свідчить про відсутність коштів , які б підлягали поділу між подружжям._________________________________________
Справа № 22-144/09 Головуючий в суді 1-ій інст.: Назарук В.А.
Категорія № 46 Суддя-доповідач : Мельник Ю.М.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду 1 інстанції , оскільки він ґрунтується на досліджених судом доказах та відповідає вимогам закону.
Так, із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_1 ( а.с.10) , 28 липня 2007 року за договором купівлі-продажу придбав автомобіль ЛАДА 211540-110-20, 2007 року випуску, сплативши за нього 43450 грн. ( а. с. 51).
Оскільки вказаний транспортний засіб було придбано сторонами під час перебування у шлюбі , то вказаний автомобіль суд 1 інстанції вірно визнав спільною сумісною власністю подружжя.
Із матеріалів справи також вбачається , що 1 серпня 2008 року ОСОБА_5. купив у ОСОБА_2 автомобіль ЛАДА 211540-110-20, 2007 року випуску. ( а. с . 59).
На час продажу транспортного засобу ОСОБА_5, вартість автомобіля становила 37873 грн. 10 коп. ( а. с. 61-62).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив , що він на придбання автомобіля позичав 1500 доларів США у батька позивачки - ОСОБА_4. та 30000 грн. у свого батька ОСОБА_6
На підтвердження цього він надав суду розписки із яких вбачається, що 2 вересня 2008 року , тобто після продажу автомобіля , ОСОБА_2 повернув 1500 доларів США ОСОБА_4 та 30000 грн. для ОСОБА_6 ( а.с. 32-33).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив факт позики коштів для ОСОБА_2 для придбання автомобіля і факт повернення йому позичених грошей.
ОСОБА_1 не заперечуючи факту позики коштів у ОСОБА_4., заперечувала факт позики коштів у ОСОБА_6, проте доказів на підтвердення свого заперечення суду не надала.
За таких обставин суд 1 інстанції прийшов до вірного висновку , що у зв»язку із продажем автомобіля, який був спільною сумісною власністю подружжя , цей автомобіль поділу не підлягає, а у зв»язку із тим, що ОСОБА_2 отримані від продажу автомобіля кошти витратив на покриття зобов»язань за договором позики , які він брав в інтересах сім»ї , то ці кошти також стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не підлягають.
Враховуючи те, що рішення суду 1 інстанції ухвалене з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , то колегія суддів підстав для скасування чи зміни рішення суду 1 інстанції не знаходить.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307 , ст. 308 , ст.. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Острозького районного суду від 9 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції та рішення суду 1 інстанції набирають законної сили з моменту проголошення ухвали суду і можуть бути оскаржені в касаційному порядку шляхом подачі до Верховного Суду України касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ними законної сили.
Головуючий
Судді: