Справа № 1-143 / 2008 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ліщишиної М.Ю.
при секретарі Віценко К.А.
з участю прокурора Базелінського В.П.
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів
справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителяАДРЕСА_1 з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого 30.06.1999 року Замостянським районним судом м. Вінниця за ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 141, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі, 30.09.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниця за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 190 КК України ,-
встановив:
В серпні 2007 року в ІНФОРМАЦІЯ_2,ОСОБА_1, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, назвався ОСОБА_2 менеджером гіпермаркету «Метро», хоча там не працює та пообіцяв її там працевлаштувати, за що отримав від ОСОБА_2 870 грн., а також мобільний телефон марки «Нокіа 3310» вартістю 300 грн. Продовжуючи свої злочинні дії,ОСОБА_1, отримані від ОСОБА_2 обманним шляхом кошти, без дозволу останньої витратив на власні потреби, а мобільний телефон продав та виручені за нього кошти також потратив на власні потреби. Таким чиномОСОБА_1 своїми злочинними діями спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1170 грн.
Крім того,ОСОБА_1 у вересні 2007 року в ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, представився ОСОБА_3 менеджером гіпермаркету «Метро», хоча там не працює та пообіцяв працевлаштувати її в гіпермаркет «Метро», за що отримав від ОСОБА_3. 320 грн., для вирішення питання по працевлаштуванню, а також два мобільних телефони марки «Нокіа 3510 і» вартістю 300 грн та «Соні Еріксон К 310» вартістю 1070 грн. попередньо пообіцявши безкоштовно відремонтувати їх. Отримані від ОСОБА_3. обманним шляхом кошти, без дозволу останньоїОСОБА_1 витратив на власні потреби, а мобільні телефони продав та виручені за них кошти також потратив на власні потреби. Таким чиномОСОБА_1 своїми злочинними діями спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1690 грн.
ПідсуднийОСОБА_1 винність у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю і показав, що в серпні 2007 року заволодів грішми в сумі 870 грн. та мобільним телефономОСОБА_1, пообіцявши влаштувати на роботу в гіпермаркет «Метро». У вересні заволодів грішми ОСОБА_3. та двома мобільними телефонами таким же способом. Гроші та кошти від реалізації телефонів витратив у власних потребах . У вчиненому кається.
ВинністьОСОБА_1 у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 190 КК України стверджується матеріалами справи зібраними в ході досудового та дослідженими в ході судового слідства, а саме : актом добровільної видачі ОСОБА_3 записок, які власноручно писавОСОБА_1 з приводу її влаштування на роботу( а.с. 16), довідкою про вартість мобільних телефонів «Нокіа 3510 і» та «Соні Еріксон К 310» ( а.с. 19), протоколом огляду речового доказу - аркушів паперу у кількості 4 шт. ( а.с. 38), запискамиОСОБА_1 ( а.с. 40-44) , а також показаннями потерпілої та свідків.
Потерпіла ОСОБА_2 показала, щоОСОБА_1 пообіцяв їй працевлаштувати на роботу в гіпермаркет «Метро». Вона дала йому 870 грн та мобільний телефон «Нокіа» вартістю 300 грн. для вирішення цього питання.
Згідно показань свідка ОСОБА_4його матір ОСОБА_2 дала ОСОБА_1 870 грн та мобільний телефон, щоб він допоміг їй працевлаштуватися на роботу в гіпермаркет «Метро».ОСОБА_1 говорив, що потрібно 1000 гривень, мати дала йому свій телефон, так як телефонОСОБА_1 був несправний.
Свідок ОСОБА_5показав, щоОСОБА_1 пообіцяв його матері ОСОБА_3 влаштувати на роботу в м. Вінниця. Мати дала йому 320 грн та два мобільних телефони.
Сукупність наведених доказів свідчить про винністьОСОБА_1 у скоєнні злочину за ч.2 ст. 190 КК України він заволодів чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою ( шахрайство), повторно.
Призначаючи покарання за вчинене , суд враховує тяжкість вчиненого злочину , особу винного та обставини , що пом'якшують покарання , а саме : що він щиро кається у вчиненому, винність визнав.
Суд враховує також характеристику підсудного за місцем проживання.
Обставин , що обтяжують покарання підсудного не встановлено.
Суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі . Так як даний злочин вчинено ОСОБА_1 до постановлення вироку Ленінським районним судом м. Вінниця від 30.09.2008 року суд застосовує ч. 4 ст. 70 КК України та приєднує частково, в розмірі 2 років 1 місяця позбавлення волі, невідбуте покарання за вказаним вироком.
По справі потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення 1170 грн на відшкодування матеріальної та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 позовні вимоги змінила просить стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 1170 грн.
ОСОБА_1. позов визнав.
Суд позов задовольняє.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,-
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі, строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, приєднати частково невідбуте покарання призначене вироком Ленінського районного суду м. Вінниця від 30.09.2008 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 ( чотири) роки 1 місяць.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити ОСОБА_1 тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18.04.2008 року.
Речові докази по справі - (а.с.41- 44) , що приєднані до матеріалів кримінальної справи, залишити при справі .
На задоволення цивільного позову стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 1170 ( одну тисячу сто сімдесят) гривень на відшкодування матеріальної шкоди .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 15-ти діб засудженим з моменту вручення йому копії вироку, рештою учасників процесу - з моменту його проголошення.
Суддя М. Ю. Ліщишина