АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-73/2008 р.          

Головуючий по 1-й інстанції: Васильєва Л.М.

Суддя-доповідач: Гальонкін С. А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2008 року квітня місяця 09 дня                                                                         м.  Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                    Гальонкіна С. А.

Суддів:                                Корнієнка В.І.,  Шабовської В.А.

при секретарі :                   Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.  Полтави від 23 жовтня 2007 року за позовом    ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Кременчукм'ясо»,  ОСОБА_4,  приватного нотаріуса ОСОБА_5,  приватного нотаріуса ОСОБА_6 про розірвання договору іпотеки та скасування виконавчого напису та за позовною заявою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської філії Державного підприємства «Укрспецюст»,  ОСОБА_8,  Київського відділу Державної виконавчої служби Полтавського Міського управління юстиції про визнання недійсним протоколу № 6300081-1 та скасування прилюдних торгів. Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м.  Полтави   від 23 жовтня 2007 року в задоволенні позовів відмовлено.

Не   погодившись   з   прийнятим   рішенням                              Похідня   А.Л.   подав

апеляційну скаргу,  в якій рішення суду вважає незаконним,  а тому просить його скасувати,  а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

2

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  перевіривши матеріали справи та мотиви скарги ,  підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.

У відповідності до ч.1  ст.  308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено,  що на праві приватної власності ОСОБА_3 належала АДРЕСА_1.

24 вересня 2004 року приватним нотаріусом Полтавського нотаріального округу ОСОБА_6посвідчено договір застави між ВАТ «Кременчукм'ясо» таОСОБА_3 ( т.1 а.с.  6-8)

Згідно даного договоруОСОБА_3 виступає майновим поручителем за зобов'язанням суб'єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_4

Пунктом 1.1 договору застави передбачено,  що іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником ПП ОСОБА_4 своїх зобов'язань за вищевказаним договором отримати задоволення за рахунок майна,  заставленого на відповідних умовах.

У встановлений строк ОСОБА_4 зобов'язання не виконала.

Тому,  05 травня 2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 видано виконавчий напис про задоволення вимог іпотекодержателя ВАТ «Кременчукм'ясо»,  шляхом звернення стягнення на АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3 за рахунок коштів,  отриманих від реалізації зазначеної квартири в сумі 253441, 17 грн.(т. 1 а.с.  5).

24 травня 2005 року виконавчий напис звернуто до виконання і державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження ( т. 1 а.с.  9).

На виконання вищевказаного виконавчого напису 17 листопада 2006 року проведено прилюдні торги по реалізації АДРЕСА_1,  згідно яких спірну квартиру за 171 700 грн. 00 коп. придбав ОСОБА_8.

Пред'являючи до суду першої інстанції позов ОСОБА_3як на підставу позовних вимог посилалась на введення її в оману відповідачкою ОСОБА_4. В судовому засіданні від 27.03.3006 року представник позивачки послався також на те,  щоОСОБА_3 при укладенні договору застави не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Згідно  ст.  146 ЦПК України у разі ухилення особи,  яка бере участь у справі,  від подання експертам необхідних матеріалів,  документів або від іншої участі в експертизі,  якщо без цього провести експертизу неможливо,  суд залежно від того,  хто із цих осіб ухиляється,  а також яке для них ця

3

експертиза має значення,  може визнати факт,  для з'ясування якого експертиза була призначена,  або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з матеріалів справи,  в судовому засіданні першої інстанції за клопотанням сторін неодноразово призначалась судово-психіатрична експертиза з широким колом питань направлених на об'єктивне,  повне і всебічне з'ясування обставин справи,  але представниками позивача не були дотримані необхідні умови для її виконання.

Опитана в суді першої інстанції нотаріус ОСОБА_6яка посвідчувала договір застави пояснювала,  що при укладенні договору заставиОСОБА_3 вела себе адекватно і добре розуміла що вона робить.

СвідокОСОБА_9 дільничний лікар також пояснював,  що в зв'язку з виконанням професійних обов'язків неодноразово відвідував позивачку за місцем її проживання і ніколи не виявляв у неї психічних розладів.ОСОБА_3 ніколи не скаржилась на свій психічний стан. У спілкуванні з нею він відмічав ,  що вона має нормальний рівень інтелекту,  грамотна,  інтелігентна,  завжди охайна. Викликати для консультацій лікаря-психіатра потреб не було. Також вказував,  що ні рідні,  ні сусіди ніколи не скаржились йому на психічний стан ОСОБА_3.

Крім того,  судом першої інстанції також було встановлено,  що після лікування ОСОБА_3 в ПОКПЛ ім. . Мальцева в березні-квітні 2006 року вона подарувала своєму сину - ОСОБА_10будинок. При укладенні договору вона не виявляла ознак психічних розладів . її син ОСОБА_10 також не повідомляв нотаріуса,  щоОСОБА_3 знаходилась на лікуванні у лікаря-психіатра і що в суді знаходиться справа про визнання її недієздатною.

У відповідності з  ст.   ст.  10,  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Оскільки представником позивача не надано жодного доказу в підтвердження того,  що позивачка на час       укладення договору іпотеки мала психічний розлад здоров'я,  не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними та була введена в оману ОСОБА_4,    суд вірно вирішив спір підставі наявних по справі доказів.

Тому,  колегія судів підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_10та скасування рішення Київського районного суду м.  Полтави від 23 жовтня 2007 року не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 1  ст.  307,  ч.1  ст.  308,   ст.  315 ЦПК України,  колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

4

Рішення Київського районного суду м.  Полтави від 23 жовтня 2007 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.