Дата документу Справа № 326/2084/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 11-кп/778/1503/14 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №326/2084/14-к Каряка Д.О.

Категорія ст. 314 КПК, ч. 2 ст. 382 КК Доповідач Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Літвіної В.В.,

Смолки Н.О.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Мотренко М.В.,

захисника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції на ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року, якою обвинувальний акт стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Маринівка, Приморського району, Запорізької області, громадянина України, який не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого:

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України було повернено прокурору Приморського району Запорізької області.

З представлених матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України - тобто умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

30 жовтня 2014 року за наслідками підготовчого засідання була винесена оскаржувана ухвала суду.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, у який посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повертаючи зазначений вище обвинувальний акт прокурору, посилався на положення ст. 314 КПК України, відповідно яким, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Своє рішення суд мотивував декількома обставинами.

Так, суд зазначив, що з тексту обвинувального акту вбачається лише наявність викладу певних обставин, а не фактичних обставин кримінального правопорушення. Не вказані конкретні мотиви і мета вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, тобто не розписана суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідав вимогам ч. 5 ст. 291 КПК України.

Крім того, суд зазначив, що реєстр доданий до обвинувального акту, не містить відомостей про здійснення всіх процесуальних дій й часу їх проведення, прийнятих процесуальних рішень та їх реквізитів. При цьому, всупереч вимогам КПК України, внесення відомостей до реєстру здійснено без дотримання вимог ч. 2 ст. 190 КПК України (колегія судів допускає, що в даному місці мається описка і суд мав на увазі ч. 2 ст. 109 КПК України) без чіткого розмежування в реєстрі відповідної процесуальної дії або прийнятого процесуального рішення в тій певній послідовності, що встановлений в КПК України.

Реєстр, в переліку вчинених процесуальних дій, на переконання суду, не містив відомостей про повідомлення обвинуваченому про процесуальні права та обов'язки та вручення йому про це відповідних пам'яток; надання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику; всі й повні дані найменування та часу проведення процесуальних дій.

Суд дійшов висновку, що реєстр не містить відомостей про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань дати, часу повідомлення про підозру та правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, що не може свідчити про виконання вимог ст. 278 КПК України.

Також суд зазначив, що всупереч вимог ч. 3 ст. 283 КПК України реєстр не містить даних про внесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування, що свідчило про недодержання прокурором положень щодо форми закінчення досудового розслідування як обов'язковій стадії кримінального провадження.

Окрім цього, на переконання суду, реєстр не містив відомостей про виконання вимог ч.ч. 9, 11, 12 ст. 290 КПК України щодо фактичного надання сторонам доступу до відповідних матеріалів, вчинення безпосередніх дій відкритті сторонам матеріалів.

Однак колегія суддів посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України вважає безпідставними.

Так обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням суб'єктивної сторони злочину, умислу обвинуваченого, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів вважає, що під час підготовчого судового засідання суд фактично вдався до оцінки доказів у провадженні, проте на даній стадії процесу суд першої інстанції не має права встановлювати обставини, які підлягають встановленню лише в ході судового розгляду а саме, про наявність чи відсутність складу злочину, правильність правової кваліфікації, наявність чи відсутність кваліфікуючих ознак і таке інше.

Що стосується вказівок суду на порушення вимог ст. 109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування (в ухвалі суду вказано ст.190 КПК України), а саме, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить повідомлення обвинуваченому про процесуальні права та обов'язки та вручення йому про це відповідних пам'яток слід зазначити наступне.

Пункти 16, 18 розділу процесуальні дії, реєстру матеріалів досудового розслідування свідчать про зворотне.

Крім того, чинним КПК України взагалі не передбачено такої окремої процесуальної дії, як повідомлення обвинуваченому про процесуальні права та обов'язки та вручення йому про це відповідних пам'яток на досудовому слідстві. З часу повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення вказана особа набуває процесуального статусу підозрюваного та до закінчення досудового розслідування перебуває саме у цьому статусі, тоді як статус обвинуваченого особа набуває з часу складання відносно неї обвинувального акту та направлення його до суду.

З приводу відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про надання обвинуваченому та його захиснику копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, слід зазначити, що такі відомості до реєстру матеріалів досудового розслідування не вносяться, оскільки: складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування передує такій процесуальній дії як вручення вказаних документів обвинуваченому та його захиснику; факт надання обвинувального акту та реєстру матеріалів посвідчує розписка, яка прямо передбачена ч. 4 ст. 291 КПК України та є додатком до обвинувального акту направленого до суду.

Крім того, суд зазначав у своїй ухвалі, що реєстр матеріалів не містить відомостей про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань дати, часу повідомлення про підозру та правової кваліфікації кримінального правопорушення, що не може свідчити про виконання вимог ст. 278 КПК України.

Однак п. 15 розділу процесуальні дії, реєстру матеріалів містить відомості про повідомлення ОСОБА_4 про підозру за ч. 2 ст. 382 КК України.

Єдиний реєстр досудових розслідувань, про який йдеться в оскаржуваній ухвалі суду, відповідно до п. 1.2. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань затвердженого Наказом ГПУ №69 від 17.08.2012 - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

Вказана електронна база даних є ресурсом який призначений для службового використання слідчим та прокурором під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене оцінюючи роботу прокурора та слідчого з вказаним електронним ресурсом суд виходить за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні.

Це саме стосується і щодо внесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування, про що у своїй ухвалі зазначав суд.

Пункти п.п. 30 - 33 розділу процесуальні дії, реєстру матеріалів досудового розслідування містять відомості про надання підозрюваному та його захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України та складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, тому посилання суду в ухвалі на порушення вимог ч.ч. 9, 11, 12 ст. 290 КПК України також є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відповідність обвинувального акту та доданих до нього матеріалів вимогам закону, викладені в судовому рішенні підстави для повернення обвинувального акту прокурору є явно надуманими, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з поверненням обвинувального акту до суду для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року, якою обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4, повернено прокурору Приморського району Запорізької області, скасувати.

Обвинувальний акт та додані до нього документи повернути до Приморського районного суду Запорізької області на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді