КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 р. Справа№ 910/15412/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Діденко Ю.О. - представник за дов. №250/2014 від 24.12.2014р.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2014 р.

у справі № 910/15412/14 (головуючий суддя: Літвінова М.Є.)

за позовом Фізичної особи-підприємеця Лисцової Галини Григорівни

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

про стягнення 1 249 086,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лисцова Галина Григорівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендним платежам за період з 16.09.2009р. по 28.02.2011р. в розмірі 1249086,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь Фізичної особи Лисцової Галини Григорівни заборгованість в розмірі 1249086,04 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь Фізичної особи Лисцової Галини Григорівни 24981,73 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014р. у справі №910/15412/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, суд першої інстанції не надав належної оцінки акту повернення (передачі) приміщення від 15.06.2009р. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, будинок 23-а.

Крім того, апелянт зазначив що суд першої інстанції неправомірно не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 12.11.2014 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" було прийнято до провадження.

23.12.2014р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 25.12.2014р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.12.2014р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 05.01.2015р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в засідання Київського апеляційного господарського суду 05.01.2015р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується розпискою про перерву в судовому засіданні.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач не скористався належним йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 05.01.2015р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

30.10.2007р. між Фізичною особою-підприємцем Лисцовою Галиною Григорівною (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (орендар) був укладений договір оренди (посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Забігайло Л.П. 30.10.2007р.), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв на весь строк оренди, який зазначений у статті 2.1, нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 23-А, загальною площею 160,0 кв.м. згідно із Технічною документацією, виготовленою Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28.02.2002р. Детальний план приміщень наведено у додатку 1 до цього договору (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору, строк оренди за цим договором розпочинається від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень за формою, зазначеною у додатку 2 до цього договору та продовжується протягом п'яти років від дати початку, до 13.10.2012р.

Згідно п.2.2 договору, орендодавець передає приміщення орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за Актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів після підписання сторонами цього договору

Відповідно до п.2.3 договору після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за Актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем у користування фіксується сторонами в Акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками сторін.

Починаючи з дати початку, орендар сплачує орендну плату за приміщення. Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також усі податки та збори будь-якого характеру. Додатково Орендар відшкодовує орендодавцю витрати орендодавця на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія і тому подібне) та послуги телефонного зв'язку. На строк оренди орендар може укладати договори з відповідними підприємствами, які надають комунальні послуги, про надання цих послуг та самостійно оплачувати вартість спожитих послуг таким підприємствам. Суми усіх платежів, що підлягають сплаті орендарем орендодавцю за цим договором, включають суми податку на додану вартість, якщо Орендодавець є платником такого податку (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення 2 місяців з цієї дати буде становити суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 2817,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем

Згідно з п. 3.3 договору починаючи з дати початку щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентна сумі згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Цей Договір припиняє свою дію за наявності хоча б однієї з наступних обставин: закінчення строку оренди та небажання скористатися своїм правом на його подовження як зазначено у статті 2.1 цього договору; наявність письмової згоди сторін; за наявності інших обставин, передбачених чинним законодавством України. У разі, якщо приміщення виявляться непридатними для використання як офісні та приміщення банківської установи або такими, що не відповідають вимогам Національного банку України щодо приміщень банківських установ, або у приміщеннях неможливо здійснити перепланування та/чи ремонт, необхідний орендарю для використання приміщень як офісних та приміщень банківської установи, орендар має право достроково розірвати договір оренди в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення про це орендодавцю за 30 днів до бажаної дати такого розірвання. Орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за три календарні місяці до бажаної дати такого розірвання. Орендодавець має право відмовитись від цього договору на підставах, що передбачені нормами статей 782 та 783 Цивільного кодексу України (ст. 8 договору).

11.03.2009р. відповідачем було вручено орендодавцю повідомлення про розірвання договору оренди, в якому зазначалось про припинення договору з 25.05.2009р. та пропонувалось підписати акт приймання-передачі орендованих приміщень.

15.06.2009р. позивач передав орендодавцю акт приймання (передачі) приміщення, підписаний з його боку, який було повернуто орендодавцем 17.06.2009р.

23.11.2012р. позивач на адресу відповідача направила лист-претензію (повідомлення-вимога) про погашення боргу з 16.06.2009р. по 28.02.2011р. (період за твердженням позивача за які надсилались рахунки на сплату орендної плати) на загальну суму 1251086,04 грн. з додатками - оригіналами рахунків - 21 примірник в одному екземплярі (належні докази направлення надані до вимоги), яка залишена без реагування з боку відповідача.

26.11.2012р. між Фізичною особою - Лисцовою Галиною Григорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Припейд-Сервіс" 2007" було укладено договір відступлення права вимоги за договором оренди від 30.10.2007р., посвідчений Вартановою О.С., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 26.11.2012р. за №4955.

Листом від 14.12.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги.

05.09.2013р. між Фізичною особою Лисцовою Галиною Григорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Припейд - Сервіс 2007" був укладений договір про розірвання договору про відступлення права вимоги (цесія), посвідчений Вартановою О.С., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 26.11.2012р. за №4955, за договором оренди, посвідченим Забігайло Л.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.10.2007р. за №8998.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за користування приміщенням за Договором за період з 16.06.2009р. по 28.02.2011р., так як приміщення не були повернуті орендодавцю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Умовами Договору передбачено п. 2.3, після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за Актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем у користування фіксується сторонами в Акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками сторін.

В матеріалах справи наявний Акт повернення (передачі) приміщення від 15.06.2009р., яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вул. Свєрдлова, будинок 23-А.

В рамках кримінального провадження №12013080020000446 (за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України) проведено почеркознавчу судову експертизу №67-13, предметом дослідження якої був вищезазначений акт. За висновком проведеної судової почеркознавчої експертизи складений висновок від 04.06.2013р., яким встановлено, що підпис від імені Лисцової Галини Григорівни виконаного не нею а іншою особою.

Так, матеріали справи містять висновок експертного дослідження від 29.04.2013р. №6/тдд, проведений Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Предметом експертного дослідження були питання ідентичності кліше печатки позивача та її підпису на акті повернення (передачі) приміщення, договорі застави майнових прав РЯ-01/176/08 від 19.09.2008р. та договорі відступлення права вимоги №СЕ-01/176/08 від 19.09.2008р. За висновками даного експертного дослідження встановлено, що кліше печатки позивача проставлені одним кліше, а визначити, чи виконано підписи СПД Лисцової Г.Г. на вищезазначених документах однією особою не виявилось можливим.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведений акт повернення (передачі) приміщення яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Свєрдлова, будинок 23-А в розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України не є належним та допустимим доказ повернення відповідачем приміщення позивачу.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції не надав належної оцінки акту повернення (передачі) приміщення від 15.06.2009р. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, будинок 23-а.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає, як належне посилання скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 №910/1068/13, яким встановлено факт припинення договору оренди з 15.06.2009р., оскільки, дане рішення було прийнято у справі, в якій брали участь інші сторони, та акт приймання (передачі) не був предметом дослідження.

18.09.2014р. відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про застосування при вирішенні спору у даній справі положення Цивільного кодексу України щодо спливу строків позовної давності.

При цьому, в матеріалах справи міститься виписка з особового рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк", відповідно до якої вбачається, що 04.10.2013р. представником відповідача (Паперник С.В.) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007р. №8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011р.

Суд першої інстанції, з огляду на викладене дійшов висновку, що відповідач визнав борг, що в свою чергу є підставою переривання строку позовної давності.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надавались належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень Паперника С. В. на перерахування (сплату) коштів на погашення заборгованості за спірним договором оренди.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що згідно нотаріально посвідченої заяви Паперника С. В. від 31.10.2014р. (наявна в матеріалах справи) він ані в період дії довіреності з «15» січня 2013 року по «11» березня 2013 року, ані після її скасування, не отримував від ПАТ «Універсал Банк» грошові кошти для оплати заборгованості за Договором оренди від 30.10.2007р. зареєстрованим в реєстрі за № 8998 укладеним між ФОП Лисцовою Г.Г. та ПАТ «Універсал Банк».

Крім того, 04.10.2013 р. він не здійснював жодних операцій направлених на перерахування та/або сплату коштів на користь ФОП Лисцової Г.Г. від імені ПАТ «Універсал Банк».

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Відповідно до п. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що обставини на які позивач посилається як на підставу переривання строку позовної давності - не є належно підтвердженими, так як відсутні докази визнання боргу уповноваженою особою відповідача.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, оцінивши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, заперечення на неї позивача в сукупності з встановленими обставинами справи, з врахуванням вимог законодавства, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення із Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 1249086,04 грн. за період із червня 2009 р. по лютий 2011р. лише 25.07.2014р., тобто з порушенням загального строку позовної давності, оскільки останій день погашення заборгованості за договором оренди за лютий 2011р. є 28.02.2011р.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем пропущено строк позовної давності , колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в позові Фізичної особи-підприємеця Лисцової Галини Григорівни - відмовити в повному обсязі.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014р. у справі №910/15412/14 - скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємеця Лисцової Галини Григорівни (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40, кв. 46, ІПН 1046309604) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, уод ЄДРПОУ 21133352) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 12491,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривня 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/15412/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун