АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4474/14 Справа № 185/1817/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У. М. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Пономарь З.М., Красвітної Т.П.

При секретарі - Жидковій Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 4347 (чотири тисячі триста орок сім) грн 24 коп, у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на неправильну оцінку судом доказів та обставин справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача встановив, що постановою Павлоградського міськрайонного суду від 18 вересня 2013 року встановлено, що 09 вересня 2013 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем, не витримав безпечної дистанції руху та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Тому суд прийшов до висновку, що наявні підставі для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 за заподіяну шкоду відповідно до ст.1166, 1167 ЦК України.

Довідкою інспектора ДАІ (а.с.9) підтверджується отримання автомобілем ВАЗ -2106 державний номер НОМЕР_1 механічних пошкоджень. Власником зазначеного автомобіля є позивач ОСОБА_3.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Домінанта».

21 лютого 2014 року ТДВ «СК «Домінанта» було перераховано на рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 6562 грн 76 коп. Позивач відмовився від заявлених до ТДВ «СК «Домінанта» позовних вимог.

Згідно висновку експертного автотоваровідчого дослідження № 208/13 від 13

вересня 2013 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням

фізичного зносу автомобіля ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1 складає 6727 грн 92 коп.

Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 14 грудня 2013 року та квитанції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було проведено ремонтні роботи, перелік яких визначений висновком експертизи, замінені деталі автомобіля ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1. Загальна сума, сплачена позивачем на ремонт, вартість запчастин та матеріалів складає 10 910 грн.

Таким чином фактичні витрати, понесені позивачем на ремонт пошкодженого автомобіля - 10 910 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням всіх обставин суд прийшов до висновку що з ОСОБА_2, як з особи, яка застрахувала свою відповідальність підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 10 910 - 6562,76 = 4347 грн. 24 коп.

Відповідно до квитанції ОСОБА_3 сплачено за проведення експертного дослідження 400 грн.

За вимогами ст.34 п.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи заявлені до неналежного відповідача.

Згідно статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана позивачу пошкодженням автомобіля, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач був позбавлений можливості користуватися автомобілем, витрачав час на пошук можливостей та коштів з метою усунення наслідків пошкодження транспортного засобу, що порушило його звичне життя.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню в сумі 500 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст. ст. 1166,1167, 1194 ЦК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильну оцінку судом доказів та обставин справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неповне з'ясування судом обставин справи, безпідставний, оскільки судом повно та всебічно вивчені всі обставини справи.

Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :