АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/5996/14 Справа № 199/12508/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія 34
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайловської С.Ю.
Суддів - Пономарь З.М., Красвітної Т.П.
При секретарі - Жидковій Г.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ХДІ страхування» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ХДІ страхування» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди 1 500, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 31,38 грн.
В задоволенні вимоги позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивачки встановив, що 14.12.2012 р. о 16.45 год. у м. Дніпропетровську в районі будинку №14 по вул. Краснозаводській сталася дорожньо-транспортна пригода: ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Хюндай Акцент" р/н НОМЕР_1, не врахувала дорожню обстановку, безпечну швидкість руху, не впоралась з керуванням у стані заносу та скоїла зіткнення з автомобілем "Сітроен" р/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався ліворуч у зустрічному напрямку; транспортні засоби, зазначені вище, отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; за ч. 4 ст. 64 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, оскільки на виконання зазначених вище правових норм вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною (постанова судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2013 р.), то суд, розв'язуючи питання лише щодо розміру відшкодування виходить з того, що (ст. 1187 ЦК) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із висновком спеціаліста автотовароведа від 09.01.2013 р. вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Citroen С4 р/н НОМЕР_3, становить 7364,62 грн.
Страховою компанією «ІНГО Україна» булла здійснена виплата позивачу страхового кодування в розмірі 3 699,35 грн., оскільки транспортний засіб був застрахований позивачем в ІНГО Україна».
Вирішуючи спір, суд прийшов до висновку, що позивач довів факт спричинення шкоди, негативні його наслідки, причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та наслідками пригоди.
Проте суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 4 265, 27 грн. ( 7 364, 62 грн. - 3 699, 35 грн. + 600, 00 грн./вартість висновку спеціаліста/)
Позивач не надав доказів на підтвердження понесених ним збитків в розмірі 3 665,27 грн. Представник позивача, пояснюючи про відновлення пошкодженого транспортного засобу та про його наступне відчуження, не надав доказів на підтвердження вартості транспортного засобу, за яку його було відчужено. Позивач отримав відповідне відшкодування, тому оскільки позивач не надав доказів на підтвердження понесених ним збитків (ст. 22 ЦК), тоді як витрати, зазначені у висновку автотоварознавчого дослідження від 09.01.2013 р., відносяться до передбачуваних витрат, а не є тими збитками, на відшкодування яких у розумінні ст. 22 ЦК України, має право особа за умови порушення її цивільного права та у цій справі, тому суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 665,27 грн..
Позивач на підтвердження понесених ним витрат в розмірі 600,00 грн. надав квитанцію до прибуткового касового ордера №124, в якій зазначена підстава витрат: висновок експертного дослідження №124/12 А від 09.01.2012 р., проте, в матеріалах судової справи відсутній висновок від 09.01.2012 р., тому суд відмовив в задоволенні вимоги позову про стягнення 600,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з наявності передбачених ЦК України підстав для відшкодування моральної шкоди (ст.ст. 11, 16, п. З ч. 2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України), через що стягнув з особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 1 500,00 грн..
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст. 1192, 1167 ЦК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неповне з'ясування судом обставин справи, безпідставний, оскільки судом повно та всебічно вивчені всі обставини справи.
Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.
Судді :