Справа № 2а-209

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 лютого  2009  року   Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючий судді  Чорної О. В., при секретарі  Маланчук А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Ялта адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_1звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта щодо зобов'язання останнього нарахувати та сплатити щомісячну держану соціальну допомогу як дитині війни  протягом 2006 - 2008 року у розмірі 4620 гривень 60 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачені  відповідачем  з 2006 по 2008 рік.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, згідно яких оскільки позивач отримує  надбавку як «учасник війни», то сплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитина війни він не має права. Закон передбачає сплату лише однієї надбавки за вибором позивача.

 Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню за наступних підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.1 цього Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007рр., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 вказаної статті ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

                    Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветеранами  війни  є  особи,  які  брали  участь  у   захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.  До ветеранів війни належать: учасники бойових  дій,  інваліди  війни, учасники війни.

                    Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб,

які  втратили  працездатність.

Як встановлено судом,  позивачу протягом 2006-2008 років виплачувалась надбавка, як учаснику війни.ОСОБА_1із заявою про нарахування їй щомісячної соціально допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» вона до відповідача не зверталась.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни  є необґрунтованими, оскільки нею був обраний інший вид підвищення до пенсії, якій їй нараховувався та виплачувався.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, суд вважає, що позов  не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9,70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 6  Закону України «Про соціальних захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Окружного Апеляційного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.

СУДДЯ: