ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" липня 2006 р. Справа № 5/110-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г. при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсона
до ТзОВ "Бескид" м.Херсона
про стягнення 2550 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Назарова Л.М. - н-к відділу забезпечення, дов. у справі,
від відповідача: Байда І.П. - бухгалтер, дов. у справі,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2550 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за нестворення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Справу розглянуто з перервою в судовому засіданні 11.07.06р. до 13.07.06р., оголошеної відповідно до ст. 150 КАС України, у зв"язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано у повному розмірі з підстав зазначених у позові, посилаючись на невиконання відповідачем нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та несплату штрафних санкцій у добровільному порядку.
Відповідачем позовні вимоги не визнаються з посиланням на помилкове визначення у звіті даних щодо необхідності працевлаштування одного інваліда та сплати штрафних санкцій у зв"язку з невиконанням нормативу, без урахування положень Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно якого при обрахуванні нормативу до середньооблікової кількості працівників не включаються водії. А тому, на думку відповідача, підприємство звільняється від обов"язку по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, оскільки середньооблікова кількість працюючих на підприємстві без урахування водіїв менше 8 осіб.
Заслухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції чинній на час спірних правовідносин, для підприємств (об"єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно ч. 1 ст. 20 цього Закону підприємства (об"єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об"єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств (об"єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об"єднанні), у відповідній установі, організації.
Як вбачається з матеріалів справи - державної статистичної звітності - форма № 10 - ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" наданої відповідачем до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників - 8 осіб, кількість місць для забезпечення працевлаштування інвалідів - 1 особа - інвалід.
В той же час, відповідно до статуту відповідача, довідки про включення до ЄДРПОУ, ліцензії № 6373 від 23.04.03р. на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, господарська діяльність відповідача пов"язана з автомобільними перевезеннями вантажів, а тому на нього розповсюджуються положення Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно ж ч. 3 ст. 19 цього Закону, в редакції Закону станом на 2005 р., створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться перевізниками у розмірі чотирьох відсотків загальної чисельності працюючих, крім водіїв.
З наданого відповідачем звіту про основні показники діяльності підприємства за 2005р. (форма № 1) та штатного розпису на 2005р., вбачається, що в 2005р. середньооблікова кількість усіх штатних працівників складала 8 осіб, при цьому 6 осіб - водії.
За таких обставин при визначенні нормативу створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, посади водіїв повинні бути виключені з середньооблікової кількості працюючих на підприємстві. І оскільки середньооблікова кількість працюючих на підприємстві відповідача менше 8 осіб, вимоги щодо необхідності створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні") на нього не поширюються.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Г. Ситюк