ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" січня 2015 р.Справа № 923/985/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.В. Сидоренка
суддів О.Ю. Аленіна, Т.А.Величко,
при секретарі судового засідання Галузінському Н.О.
за участю представників сторін:
від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_1
від виконавчого комітету Новокаховської міської ради - Ільїна Т.А.
від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 р.
у справі № 923/985/14
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідачів:
1) виконавчого комітету Новокаховської міської ради;
2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про визнання недійсним договору оренди,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 р. (суддя Нікітенко С.В.) відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1, Позивач, Скаржник) до виконавчого комітету Новокаховської міської ради (далі також - Виконком, Відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі також - ФОП ОСОБА_3, Відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди нерухомого майна від 16.12.2013 р. № 346-к (далі також - Договір), що належить до міської комунальної власності.
Вказане рішення мотивовано тим, що заявлені Позивачем вимоги документально не підтверджені, а отже, не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, яку прийнято до провадження ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.09.2014 р. колегією суддів у складі: головуючого судді Єрмілова Г.А., суддів Воронюка О.Л., Лашина В.В.
03.11.2014 р. ухвалою суду апеляційної інстанції вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сидоренко М.В., судді: Аленін О.Ю., Жеков В.І., на підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та розпорядження голови суду „Про формування складу колегії суддів".
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 р. замінено суддю Жекова В.І. на суддю Величко Т.А.
У своїй апеляційній скарзі Скаржник просить скасувати вищезгадане рішення та прийняти нове, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що оспорюваним Договором порушено його переважне право на укладення з Виконкомом договору найму на новий строк.
У судових засіданнях 08.12.2014 р., 17.12.2014 р., 24.12.2014 р. та 14.01.2015 р. Позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши оскаржуване рішення, представники Відповідача-1 просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач-2 у судові засідання не з'являвся, про дати, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що невикористання зазначеною особою свого процесуального права щодо приймання участі в судовому процесі не може бути перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладених в оскаржуваному судовому рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що мотиви, з яких господарський суд в зазначеному рішенні дійшов вказаного висновку не відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, однак сам висновок є правомірним, а тому судове рішення не підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2013 р. між виконавчим комітетом Новокаховської міської ради (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір № 336-к оренди нерухомого майна, що належить до міської комунальної власності, відповідно до умов якого орендарю передано в строкове платне користування терміном до 31.12.2013 р. перший та другий поверхи нежитлової будівлі універмагу загальною площею 2124,6 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої визначена згідно із звітом про незалежну експертну оцінку станом на 16.11.2012 р. та складає 6 548 700 грн. без ПДВ. За актом приймання-передачі від 03.01.2013 р. вищезазначене нерухоме майно передано орендарю.
Листом від 30.09.2013 р. за № 28/4810 Виконком повідомив ФОП ОСОБА_1, як орендаря частини нежитлової будівлі універмагу, про відсутність наміру продовжувати укладений між ними договір оренди у зв'язку із закінченням 22.11.2013 р. дії висновку про вартість будівлі універмагу, а також закінченням 31.12.2013 р. дії договору оренди нерухомого майна, що належить до міської комунальної власності.
Відповідно до акту приймання-передачі від 02 січня 2014 року, представник орендодавця прийняв від орендаря вказаний об'єкт оренди, однак ФОП ОСОБА_1 відмовився підписувати цей акт, про що в ньому (акті) зроблено відповідну відмітку.
16.12.2013 р. між виконавчим комітетом Новокаховської міської ради (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендарем) укладено договір № 346-к оренди нерухомого майна, що належить до міської комунальної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю універмагу загальною площею 4244,1 кв. м, розташовану за вищезгаданою адресою, вартість якої визначена на підставі звіту про незалежну оцінку станом на 16.11.2012 р. у сумі 6 548 700 грн. без ПДВ. Пунктом 9.1. вказаного договору сторонами узгоджено, що договір набирає чинності з 02.01.2014 р. і діє протягом двох років і одинадцяти місяців.
Отже, предметом позову ФОП ОСОБА_1 у даній справі є вимога про визнання недійсним укладеного між виконавчим комітетом Новокаховської міської ради та ФОП ОСОБА_3 договору оренди нерухомого майна від 16.12.2013 р. № 346-к, що належить до міської комунальної власності.
При цьому, Позивач зазначив, що цей Договір укладений з порушенням норм чинного законодавства та він (Договір), на думку ФОП ОСОБА_1, є недійсним з наступних підстав:
- Договір укладений з порушенням порядку оцінки майна, що суперечить ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна";
- оскільки термін дії договору № 336-к не закінчився у зв'язку з його пролонгацією до 31.12.2014 р., то Виконком передав в оренду ФОП ОСОБА_3 нерухоме майно, яке вже перебувало в оренді. Отже, фактично Відповідач-1 уклав два договори оренди на той самий об'єкт нерухомості, надавши Відповідачу-2 додатково 3 поверх універмагу в оренду, чим порушив ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна";
- Договір укладено з порушенням переважного права Позивача на його укладання на новий строк, чим порушуються приписи ч. 1 ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна";
- до укладання Договору Виконком не повідомив про це трудовий колектив вищезгаданого універмагу, щодо майна якого подано заяву про оренду;
- за умовами Договору Відповідач-1 передав Відповідачу-2 в строкове платне користування нежитлову будівлю, зазначену в п. 1.1 цього договору, яка не перебувала в його користуванні.
Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд розглядав доводи ФОП ОСОБА_1 та досліджував відповідність оспорюваного Договору вимогам законодавства, додержання яких є необхідним для його чинності, внаслідок чого дійшов висновку про непідтвердженість обставинами справи заявленої Позивачем вимоги про визнання Договору недійсним та відмовив у задоволенні позову.
Дослідивши наявні та витребувані судом апеляційної інстанції докази, судова колегія вважає, що даний позов дійсно не підлягає задоволенню, проте з інших, ніж вказано господарським судом першої інстанції, підстав з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, прокурор м. Нова Каховка звертався до господарського суду Херсонської області з позовом та уточненням до нього в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним з моменту укладення між відповідачами договору оренди нерухомого майна від 16.12.2013 р. № 346-к;
- зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути територіальній громаді м. Нова Каховка в особі Новокаховської міської ради нежитлову будівлю універмагу загальною площею 4244,1 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 6 548 700 грн.
За результатами розгляду наведеного спору місцевим господарським судом 09.10.2014 р. прийнято рішення у відповідній справі № 923/1195/14 про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог в повному обсязі, зокрема, з підстав недоведеності обставин, які відповідно до ст. 215 ЦК України тягнуть за собою можливість забезпечення судового захисту шляхом визнання договору недійсним, а також недоведеності фактів порушення оспорюваним договором прав та інтересів Новокаховської міської ради Херсонської області.
27.11.2014 р. постановою Одеського апеляційного господарського суду, яка є чинною, вищевказане рішення залишено без змін, а апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення з мотивів необґрунтованості позовної вимоги про визнання оспорюваного договору недійсним згідно із частиною 1 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України, оскільки його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно абз. 1 п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Отже, у справі № 923/1195/14 спір щодо недійсності оспорюваного договору вже розглядався та у задоволенні відповідного позову рішенням місцевого господарського суду від 09.10.2014 р. - відмовлено. В подальшому дане рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що зміст Договору № 346-к не суперечить вимогам чинного законодавства. У розгляді вказаної та даної справ брали участь ті самі особи.
Відтак, встановлені згаданим вище рішенням від 09.10.2014 р. обставини мають преюдиціальне значення для вирішення даної господарської справи відповідно до положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржуване у цій справі рішення місцевого господарського суду від 11.08.2014 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, судова колегія зазначає, що надана Позивачем копія договору № 1 купівлі-продажу від 29.12.2012 р., згідно якого КП „Універмаг" продало Позивачу систему пожежної безпеки, устаткування сповіщення об'єктного (протипожежного), систему охорони безпеки, вантажні ліфти, вогнегасники, рукави пожежні, ствол пожежний, загальною вартістю 6700 грн., сама по собі не є доказом того, що Скаржник є власником саме того майна, яке знаходиться в приміщенні вищезгаданого універмагу, оскільки згідно п. 4.1 вказаного договору продавець поставляє обладнання на умовах FCA - склад продавця (АДРЕСА_1).
Також судова колегія, дослідивши вимоги апеляційної скарги, приходить до висновку, що Скаржник повністю не визначився зі своєю правовою позицією, оскільки в якості підстав для задоволення своєї скарги одночасно посилається як на обставину, що укладений з ним договір оренди є пролонгованим, так і на обставину, що укладений спірний Договір оренди з Відповідачем-2 порушує його першочергове право на укладення договору оренди. При цьому вказані вище обставини є взаємовиключними, оскільки пролонгація свідчить про дію договору, а наявність першочергового права свідчить про закінчення дії такого договору.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова підписана 15.01.2015 р.
Головуючий суддя М.В. Сидоренко
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Т.А. Величко