Справа № 2-2640/08

 Категорія № 44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2008 року Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Полонця С.М., при секретарі - Ковпашко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради про визнання неправомірною відмови у задоволенні клопотання про передачу у користування земельної ділянки, визнання обставин відкритого і безперервного користування земельною ділянкою, які свідчать про набуття права користування земельною ділянкою та зобов»язання передати в довгострокову оренду земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмови управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради у задоволенні клопотання Житомирській міській раді в особі Житомирського міського голови Шелудченко Віри Тимофіївни про передачу у користування земельної ділянки площею 0, 10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання набуття права користування вищезазначеною земельною ділянкою, зобов»язання управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради та Житомирську міську раду передати в довгострокову оренду спірну земельну ділянку, постановивши рішення про надання позивачу в довгострокову оренду вищезазначену земельну ділянку та уклавши договір оренди землі. Позивач посилаювся на те, що йому як учаснику Великої Вітчизняної війни, який має на утриманні сім»ю в складі двох утриманців, а тому маючому статус малозабезпеченої сім»ї і перебуваючого у скрутному матеріальному становищі зі згоди КВЖРЕП, восени 1954 року було надано індивідуальний город для забезпечення сім»ї продуктами за рахунок підсобного городництва, площею 0, 10 га, який розташований в межах земель Житомирської міської ради по АДРЕСА_1. Індивідуальний город виділявся в межах земель, які були непридатними для городництва з умовою його очищення від смітника. Після проведення землевпорядних робіт своїми силами і за свій рахунок з жовтня 1954 року він та члени його сім»ї постійно використовували надану земельну ділянку за призначенням - для ведення городництва. Документи про надання у користування вказану земельну ділянку, було втрачено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, вказавши, що відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Окрім того пояснили, що обставини користування з жовтня 1954 року позивачем та його родиною земельною ділянкою площею 0, 085 га, яка розташована АДРЕСА_1 підтверджується актом депутатської комісії Житомирської міської ради від 10.12.2007 року та заявами і показами сусідів позивача. Просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Житомирської міської ради, в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в його задоволені відмовити посилаючись на те, що листом Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради № 669/17 від 12.10.2007 року позивачу не було відмовлено у наданні земельної ділянки, а лише роз»яснено про можливість вирішення питання передачі земельної ділянки в користування тільки при наявності розробленого та затвердженого Головним управлінням містобудування та архітектури проекту забудови даної

земельної ділянки, оскільки згідно містобудівної документації та Генерального плану забудови міста, землі, які знаходяться в комунальній власності, призначаються для житлової та громадської забудови. Окрім того пояснив, що право користування виникає з моменту отримання особою правовстановлюючого документу. Надання у користування (оренду) земельної ділянки здійснюється міською радою у порядку встановленому ЗК України.

Представник відповідача - Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що проживають з позивачем в одному будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За розпорядження командування військової частини позивачу було виділено земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення господарства. Позивач разом зі своєю родиною тривалий час користується земельною ділянкою для індивідуального городництва. Окрім того дана земельна ділянка огороджена парканом та на ній розташован тимчасові споруди.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача, покази свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 11.09.2007 року звернувся до Житомирської міського голови із заявою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки площею приблизно 10 соток, що знаходиться біля його будинку, яку позивач та його родина вже більше 50 років використовують для вирощування овочів та фруктів.

Згідно відповіді Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради від 12.10.2007 року № 669/17 позивачу повідомлено, що землі, які знаходяться в комунальній власності, призначаються для житлової та громадської забудови. Вирішити питання щодо передачі земельної ділянки в користування можливо тільки при наявності розробленого та затвердженого Головним управлінням містобудування та архітектури проекту забудови даної земельної ділянки.

Безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності громадянам України для ведення огородництва статтею 121 Земельного кодексу України не передбачено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів щодо виділення йому у 1954 році у користування військовою частиною спірної земельної ділянки, дозволу ЖЕКу на влаштування городу та існування тимчасових споруд на спірній ділянці.

Показами свідків не доведено в судовому засіданні розмір та конкретне місцезнаходження спірної земельної ділянки.

Акт обстеження земельної ділянки від 10.12.2007р. складений депутатами Житомирської міської ради Радьком О.С. та Титовим В.В., яким підтверджується факт добросовісного, відкритого та безперервного користування позивачем та його родиною з жовтня 1954 року спірною земельною ділянкою для індивідуального городництва ґрунтується лише на показах мешканців АДРЕСА_1 - сусідів позивача та не обґрунтовує площу земельної ділянки зазначену у позові.

Форма та зміст зазначеного документу не передбачені чинним законодавством та відповідно до Земельного кодексу України такий акт не є документом, що підтверджує право користування земельної ділянкою.

Вимоги про встановлення факту добросовісного, відкритого та безперервного користування з жовтня 1954 року спірною земельною ділянкою позивачем у суді не заявлено.

В судовому засіданні судом було встановлено, що Житомирською міською радою рішення про надання позивачу у користування земельної ділянки площею 0, 10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не приймалося. Окрім того позивачем земельний податок на дану земельну ділянку не сплачувався, дозвіл на її забудову не надавався.

Частиною 1 статті 119 ЗК України, передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотання про передачу її у власність,

або надання у користування. Частиною 2 вказаної статті, передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому ЗК України.

Земельний кодекс України набув чинності 01.01.2002 року. Стаття 119 зазначеного кодексу зворотної сили в часі не має і є нормою прямої дії, а тому право довгострокового користування позивача на спірну земельну ділянку слід відраховувати з дня набрання чинності зазначеним кодексом.

В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на п. 7 Перехідних положень ЗК України, відповідно до якого громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Разом з тим, позивачем не надано доказів одержання у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельної ділянки площею 0, 10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до раніше діючого законодавства.

Позовна вимога про зобов»язання Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради передати у оренду земельну ділянку та укласти договір оренди землі є безпідставною, оскільки згідно ст. 12 ЗК України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Вимога позивача щодо зобов»язання Житомирську міську раду передати у оренду спірну земельну ділянку та укласти договір оренди землі є безпідставною, оскільки згідно ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за результатами проведення земельних торгів у порядку встановленому ЗК України.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 209, 212, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмови управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради у задоволенні клопотання про передачу у користування земельної ділянки, визнання набуття права користування земельною ділянкою, зобов»язання управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради та Житомирську міську раду про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки та укладення договору -оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.