ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2006 р. Справа № 29/285-06
вх. № 7647/5-29
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Мазур Т.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 відповідача - Більченко Ю.Е. 3-й особи - не з"явився
розглянувши справу за позовом СПД ФО ОСОБА_2. м. Х-в
до ТОВ НВП "Силтек", м. Харків 3-я особа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Х-в
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати дійсним договір міни укладений 01 листопада 2001 року між СПД ФО ОСОБА_2 та ТОВ „НВП Силтек” та визнати право власності СПД ФО ОСОБА_2 на складське приміщення, загальною площею 39,7 кв.м та адміністративну будівлю, загальною площею 65,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача проти позову заперечує.
Представник третьої особи не з'явився. До справи надійшов лист, у якому третя особа просить слухати справу у відсутності її представника, вважає за можливе вирішення спору за розсудом суду.
Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:
01 листопада 2001 року між СПД ФО ОСОБА_2 та ТОВ „НВП Силтек” було укладено договір міни № НОМЕР_1. Відповідно із п.1.2 Договору міни у власність СПД ФО ОСОБА_2 було передано складське примішення загальною площею 39,7 кв.м. вартістю 18 064,80 грн. та двоповерхову адміністративну будівлю загальною площею 34 135,20 грн., вартістю 34 135,20 грн. Загальна вартість примішення склала 52 200 грн. Відповідно із п. 1.3 Договору міни у власність ТОВ „НВП Силтек” було передано цемент у багатошарових паперових мішках, кожен вісом по 50 кг., загальною кількістю 5 800 шт., за ціною 9 грн кожен, на загальну суму 52 200 грн.
На виконання умов договору 02 листопада 2001 року сторонами було здійснено передачу зазначеного майна, що підтверджується складеним, підписаним сторонами та скріпленим печатками актом прийому-передачі від 02 листопада 2001 року (додаток № 1 до договору міни № НОМЕР_1).
Пунктом 3.3 договору передбачно, що право власності на майно виникає у кожної із сторін в момент здійснення передачі майна іншій стороні, що підтверджується аком приймання передачі.
ТОВ „НВП Силтек” в порушення п. 3.6 договору не було передано в повному обсязі всю технічну та іншу документацію, що завадило СПД ФО ОСОБА_2 здійснити належну реєстрацію права власності на придбане майно.
Позивач звертався до відповідача із листами від 09.11.2001 року, 19.11.2001 року, 13.08.2003 року в яких пропонував виконати умови договору міни від 01 листопада 2001 року та передати відповідну документацію. Відповідач від виконання своїх зобов'язань за договором ухилився.
Листом від 07 жовтня 2003 року ТОВ „НВП Силтек” повідомило позивача, що на підставі рішення господарського суду Харківської області від 22 11 2001 року було скасовано державну реєстрацію ТОВ НВП „Силтек”, директором підприємства Горбаньовим В.В. було здійснено ліквідацію підприємства, а вся документація підприємства передана до ТОВ „Архіваріус” на зберігання, отримати її неможливо. Також, відповідачем було надано довідку Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області від 22 березня 2002 року щодо звернення Горбаньова В.В. до Дзержинського РВ з приводу втрати бухгалтерської та іншої докуметації. На підставі рішення господарського суду Харківської області від 04 вересня 2002 року державну реєстрацію відповідача - ТОВ „НВП Силтек” було поновлено, але відновити в повному обсязі всю документацію неможливо.
Відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення договору посилаючись на те, що діючий на час укладення договору Цивільний кодекс України ( 1963 року) не передбачав обов'язкового здійснення нотаріального посвідчення договору щодо нерухомого майна, а тому сторони уклали його в простій письмовій формі, що відповідало вимогам і нотаріального посвідчення не потребує.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України: «Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається ».
Судом встановлено, що сторони уклали у письмовій формі та шляхом складання акту прийому- передачі виконали договір міни від 01 листопада 2001 року.
У відповідності до ст. 715 ЦК України сторонами у встановленому порядку було досягнуто згоди щодо предметів договору, його характеристик, вартості, порядку здійснення передачі майна, визначений момент переходу права власності на майно.Таким чином, всі суттеві умови договору сторонами були визначені та виконані.
Судом встановлено, що відповідач тривалий час без поважний причин ухилявся від виконання вимог договору щодо передачі технічної та іншої необхідної документації.
Відповідно із ст. 16 ЦК України визнання договору дійсним, визнання права власності є одним із засобів захисту порушенного права,що здійснюється судом.
Частинами 3 та 4 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченю, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
У відповідності до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.99 року в разі, якщо незареєстрована угода повністю або частково виконана, а сторона, яка одержала виконання, ухиляється від державної реєстрації цієї угоди, друга сторона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх інтересів. У цьому випадку суд може визнати угоду, що не пройшла державної реєстрації, дійсною, і такого рішення достатньо для виникнення у реєструючого органу обов'язку щодо здійснення державної реєстрації угоди, незважаючи на волю другої сторони. Таке рішення можливе лише у випадку, коли відповідна угода укладена за встановленою формою, а її зміст відповідає вимогам закону. Якщо сторонами угоди, пов'язаної з переходом права власності (повного господарського відання) на майно, не дотримано вимог нормативних актів стосовно реєстрації майна, наприклад, правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання відповідної угоди недійсною, оскільки реєстрація майна не є елементом форми угоди.
За викладених вище обставин суд вважає за можливе визнади дійсним договір міни від 01 листопада 2001 року, та визнати право власності на складське приміщення, загальною площею 39,7 кв.м. та двоповерхову адміністративну будівлю, загальною площею 65,9 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1, - за позивачем.
Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо зобов'язання третьої особи - КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”- зареєструвати право власності на спірні будівлі у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем, оскільки згідно із ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав що посвідчують винекнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законої сили. Рішення суду, яке набрало чинності, є обов'язковим для виконання для усіх підприємств, органів та установ, у тому числі для КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації.
Чинним законодавстом при визнанні угод недійсними передбачено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; відповідність волі та волевиявлення та інше. Судом встановлено, що договір міни від 01 листопада 2001 року відповідає ноомам чинного законодавства України, та іншим вимогам, з якими закон пов'язує дійсність правочину. За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в повному обсязі
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договор міни № НОМЕР_1 від 01 листопада 2001 року укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничим підприємством Силтек”.
Визнати право власності на скаладське примішення загальною площею 39,7 кв.м. розташоване за адресою АДРЕСА_1 за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)
Визнати право власності на двоповерхову адміністративну будівлю загальною площею 65,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом підпрємницької діяльності - фізичню особою ОСОБА_2 ( ідентифікаційной номер НОМЕР_2).
Зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснити державну реєстрацію права власності на складське приміщення, загальною площею 39.7 кв. м та двоповерхову адміністративну будівлю, загальною площею 65,9 кв.м, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 - за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 ( ідентифікаційной номер НОМЕР_2).
Суддя Тихий П.В.