копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2015 р. Справа № 818/3669/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Діска А.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції
про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - ВДВС СМУЮ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Козирь О.В. від 07 жовтня 2014 р. про накладення штрафу в розмірі 170,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2014 року у цивільній справі №591/4003/14-ц, ОСОБА_1 зобов'язано демонтувати самовільну прибудову до балкону квартири АДРЕСА_1.
В той же час, даним приміщенням позивач користується на підставі довіреності. А відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2012 року, витягу про Державну реєстрацію прав від 29 грудня 2012 року і технічного паспорту на приміщення вбудовані в квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, власником нежитлового приміщення, до якого прибудовано вказану прибудову є ОСОБА_4 Документи, що підтверджують його право власності на нежитлове приміщення, були подані до виконавчої служби.
Не зважаючи на це, 25 вересня 2014 року позивач отримав постанову державного виконавця Сема Ю.М. відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 21 серпня 2014 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2014 року №591/4003/14-ц про зобов'язання демонтувати самовільну прибудову до балкону квартири АДРЕСА_1.
15 жовтня 2014 року позивач отримав постанову державного виконавця Козирь О.В. відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 07 жовтня 2014 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду про демонтування прибудови до балкону.
Позивач як довірена особа, повідомив власника про те, що за рішенням суду повинен знести прибудову, але той зазначив, що позивач є лише його довіреною особою і не має права та повноважень без його згоди здійснювати будь-які зміни у його майні. Тобто згоди та повноважень на демонтування вказаної прибудови власник не надав.
Оскільки виконати рішення суду позивач змоги не мав, бо не є власником приміщення, до якого було здійснено прибудову, ОСОБА_1 вважає, що постанова про накладення на нього штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що рішення Зарічного районного суду м. Cуми, яким його зобов'язано демонтувати самовільну прибудову, отримав вчасно та мав змогу його оскаржити, але не оскаржував. На даний час прибудову вже знесено і рішення суду виконано.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає дії правомірними, а постанову такою, що прийнята згідно чинного законодавства.
Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України; невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч.1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та попереджає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як вбачається із матеріалів справи, виконавчий лист №591/4003/14-ц, виданий 20 серпня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми, зобов'язує ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: демонтувати самовільну прибудову до балкону квартири АДРЕСА_1, тобто це рішення немайнового характеру. Виконання рішень у немайнових спорах здійснюється відповідно до глави 7 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ст. 75 вказаного Закону.
Згідно ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Сема Ю.М. від 21 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №591/4003/14-ц, виданим 20 серпня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми. Боржником за вказаним виконавчим листом зазначено ОСОБА_1 Постановою надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду (а.с.18).
Постанову про відкриття виконавчого провадження, як зазначає позивач, він отримав 25 вересня 2014 року.
07 жовтня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Козирь О.В. прийнято постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 170 грн. за невиконання без поважних причин рішення Зарічного районного суду м. Суми про демонтування самовільної прибудови до балкону квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу неправомірними, оскільки рішення суду не було виконано з поважних причин, бо ОСОБА_1 не є власником приміщення, де здійснено самовільну прибудову. Зазначену позицію позивача суд вважає необґрунтованою, оскільки рішенням Зарічного районного суду м. Суми саме позивача зобов'язано демонтувати самовільну прибудову до балкону квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи, що позивачем без поважних причин не були виконані вимоги державного виконавця з примусового виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми №591/4003/14-ц, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах повноважень та у спосіб, визначений законами України, а саме Законом України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 170,00 грн.
Зважаючи на викладене, не вбачається підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанови -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з моменту її отримання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) А.Б. Діска
З оригіналом згідно
Суддя А.Б. Діска