УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2015 року Справа № 876/2768/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 28 січня 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення за заявою старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівській області у справі № 2-а-998/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про стягнення виплат "дитині війни", -
в с т а н о в и в:
22 січня 2014 року старший державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівській області звернувся в суд з заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду зобов'язального характеру на стягнення суми боргу з рахунків управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 28 січня 2014 року вказану заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №7644/12 в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 04 січня 2011року по 04 липня 2011 року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум, шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області на користь ОСОБА_1, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у сумі 1070 (однієї тисячі сімдесяти) гривень, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що ст. 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки по суті позовних вимог, а тому суд не може змінювати змісту резолютивної частини судового рішення. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу- скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Мостиського районного суду Львівської області від 25 липня 2011року у справі №2а-998/2011 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 04 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням проведених у цей час виплат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013року у справі №7644/12, вищевказану постанову Мостиського районного суду Львівської області скасовано та прийнято нову, якою позов в частині позовних вимог за період з 04 січня 2011 року по 04 липня 2011 року задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 04 січня 2011 року по 04 липня 2011 року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
На підставі даного рішення Мостиським районним судом Львівської області видано виконавчий лист, за яким 18 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40765250.
Управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області виконало зобов'язальну частину рішення про нарахування позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни", зазначивши, що виплата вказаного підвищення буде проведена після виділення коштів з Державного бюджету України (лист управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області №6672/03-20 від 30.12.2013 року, а.с.34).
Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що управлінням Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області здійснено нарахування пенсії позивачу за період з 04 січня 2011 року по 04 липня 2011 року в розмірі 1070,00 грн., проте виплата оскаржуваного підвищення до пенсії не проведена, що є підставою для зміни способу виконання рішення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ст.14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами п.2 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, ВДВС Мостиського РУЮ просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Разом з тим, в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Зобов'язання, покладені на відповідача судом, є по своїй суті новим видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що, змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.
Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 11 литстопада 2014 року справа №21-3940а14), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги є підставними та обгрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області задовольнити.
Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 28 січня 2014 року у справі №2-а-998/11 скасувати, та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №2-а-998/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про стягнення виплат "дитині війни" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик