ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2014 р. м. Київ К/800/20326/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.,

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості по заробітній платі та щомісячному грошовому утриманню, зобов'язання здійснити перерахунок розміру заробітної плати і щомісячного грошового утримання та виплачувати їх у визначеному законом розмірі,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, правонаступником якого, відповідно до ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року є Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), Апеляційного суду Луганської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, ДСА України щодо недостатнього фінансування витрат на виплату заробітної плати та приведення її розміру у відповідність зі статтею 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2862-XII), а також щодо невизначення правильного розміру щомісячного грошового утримання та неприведення його розміру у відповідність зі статтею 44 Закону № 2862-XII та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинна на час виникнення спірних відносин; далі - Постанова № 865);

- стягнути з ДСА України, шляхом списання з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, заборгованість по заробітній платі за період з 1 червня 2005 року по 1 жовтня 2009 року у розмірі 271062, 97 гривні та по щомісячному грошовому утриманню за цей же період у розмірі 244719, 56 гривень;

- зобов'язати Апеляційний суд Луганської області здійснити з 1 жовтня 2009 року перерахунок розміру заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону № 2862-XII та виплачувати її у визначеному законом розмірі, а також розміру щомісячного грошового утримання у відповідності з Постановою № 865 щодо нарахування цього утримання, виходячи з розміру заробітної плати, перерахованої згідно зі статтею 44 Закону № 2862-XII та виплачувати його у визначеному законом розмірі;

- зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати на виплату заборгованості по заробітній платі та щомісячному грошовому утриманню з 1 червня 2005 року по 1 жовтня 2009 року та на виплату самої заробітної плати і щомісячного грошового утримання з 1 жовтня 2009 року у встановленому статтею 44 Закону № 2862-XII розмірі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Луганської області щодо непроведення перерахунку заробітної плати та грошового забезпечення ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року, а з 22 травня 2008 року - надбавки за вислугу років. Визнано протиправною бездіяльність ДСА України та Міністерства фінансів України щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року, а з 22 травня 2008 року - надбавки за вислугу років. Зобов'язано Апеляційний суд Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 з 22 травня 2008 року надбавку за вислугу років, виходячи з розміру - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року - заробітну плату, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат. Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати. Зобов'язано ДСА України виділити Апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для виплати ОСОБА_4 недоотриманої нею з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років, а з 19 серпня 2009 року - заробітної плати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року постанову суду першої інстанції змінено - обмежено період здійснення виплат на користь ОСОБА_4 днем ухвалення постанови судом першої інстанції - 17 серпня 2010 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання здійснити перерахунок розміру заробітної плати з розрахунку посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат, відмовлено. Зобов'язано Апеляційний суд Луганської області перерахувати ОСОБА_4 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. Справу в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок розміру заробітної плати у відповідності до вимог частини другої статті 44 Закону № 2862-XII та на підставі Постанови № 865 за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Луганської області щодо нездійснення перерахунку заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року у відповідності з вимогами статті 44 Закону № 2862-XII та неподання до ДСА України змін до посадового окладу ОСОБА_4 із зазначенням розміру заробітної плати, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат; визнано протиправною бездіяльність ДСА України та Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат; зобов'язано Луганський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат.

Свою касаційну скаргу Міністерство фінансів України обґрунтовує тим, що ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, всупереч вимогам Бюджетного кодексу України, не звернулась до нього з бюджетним запитом щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з необхідністю приведення посадових окладів суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону № 2862-XII, тож протиправна бездіяльність з його боку щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 у спірний період відсутня. Вважаючи, що рішення судів у цій частині прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_4, ДСА України, ДКС України та Апеляційний суд Луганської області заперечень на касаційну скаргу не подали.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов в частині зобов'язання Луганського окружного адміністративного суду здійснити ОСОБА_4 перерахунок розміру заробітної плати за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року суди виходили з того, що частина друга статті 44 Закону № 2862-XII (в редакції, що діяла станом на 1 січня 2006 року) передбачає встановлення посадових окладів суддів у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України у розмірі, який не може бути меншим від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України" зазначеним особам підвищено посадові оклади з 1 червня 2005 року. Проте, перерахунок окладів іншим суддям з 1 червня 2005 року на підставі цієї постанови не проводився і лише 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 865, якою привів оклади суддів у відповідність з встановленим частиною 2 статті 44 Закону № 2862-XII співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя. Зазначена постанова набрала чинності з 1 січня 2006 року. Таким чином, в період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року оклади суддів не відповідали вимогам частини другої статті 44 Закону № 2862-XII.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів у цій частині.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Визнаючи протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, суди виходили з того, що на нього покладено обов'язок щодо складення проекту Закону України про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та налізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України, тож непередбачення в державному бюджеті коштів, необхідних для здіснення перерахунку заробітної плати суддям, свідчить про протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України.

Втім, з таким висновком судів попередніх інстанцій у цій частині колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-III (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Бюджетний кодекс) передбачено, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 35 цього ж Кодексу, головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів, у встановлені ним терміни та порядку, та несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Рішенням Ради суддів України від 27 червня 2008 року № 105 зобов'язано ДСА України, Конституційний суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового утримання та вихідної допомоги суддям за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Згідно із статтею 36 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України, на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністерство фінансів приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України. На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, Міністерство фінансів України готує проект Закону про Державний бюджет України.

Кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (частина 11 статті 7 Бюджетного кодексу України).

Судами встановлено, що ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулась з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з необхідністю приведення окладів суддів у відповідність до вимог статті 44 Закону № 2862-XII.

Зазначене виключає вину Міністерства фінансів України щодо неврахування вказаних видатків при формуванні проекту державного бюджету.

Таким чином, висновок судів про визнання протиправною бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно та правильно, але судами допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції скасовує ухвалені ними рішення в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства фінансів України та приймає в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 227, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року скасувати в частині, якою визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат.

Ухвалити у цій частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

Т.О. Лиска

М.М. Олексієнко