АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 ц -551/2008 р.                                       

Головуючий по першій інстанції

Васильєва Л.М.  Суддя-доповідач Обідіна О.І.

 

УХВАЛА

 

2008 року  лютого   місяця    « 27» дня                                  м.  Полтава

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                           Гасія Ю.В..

Суддів:                           ОСОБА_5,  КарнаухаП.М.

при секретарі                             Киві A.M.

з участю:

адвоката                                         ОСОБА_1

позивача                                        ОСОБА_2

представників відповідача            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням представника Автогосподарства при УМВС України в Полтавській області ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м.  Полтави від 25 грудня 2007 року по справі за позовомОСОБА_2до КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради,  Автогосподарства при УМВС України в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,  завданої дорожньо - транспортною пригодою,  колегія суддів ,  заслухавши доповідь судді - доповідача ОСОБА_5,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Київського районного суду м.  Полтави від 25.12.2007 р. позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради на користьОСОБА_23786грн.01 коп.3аподіяної матеріальної шкоди, 300 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження,  100 грн. за надання правової допомоги,  37 грн.83 коп. судового збору,  49 грн.05 коп. витрат за проведення авто технічної експертизи,  а всього 4272 грн. 98 коп.

Стягнуто з Автогосподарства при УМВС України в Полтавській області на користьОСОБА_23786 грн.01 коп.3аподіяної матеріальної шкоди,  300 грн. за проведення   автотоварознавчого дослідження,  100 грн. за надання правової

 

2

допомоги,  37 грн.83 коп. судового збору,  49 грн.05 коп. витрат за проведення авто технічної експертизи,  а всього 4272 грн. 98 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради та Автогосподарства при УМВС України в Полтавській області на користь ТУ ДСА в Полтавській області по 15 грн. витрат на ІТЗ з кожного .

В частині відмови в задоволенні вимог про повне відшкодування матеріальної шкоди та в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди,  рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2 ,  який в апеляційній скарзі просить рішення скасувати,  ухвалити нове про повне задоволення його вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права ,  зокрема на недотримання при постановленні рішення вимог  ст.  212 ЦПК України та  ст.  22 Цивільного Кодексу України.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.4  ст.  309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

По справі встановлено,  що 24.01.2006 p.,  близько 11 год. на перехресті вулиць Половка та Великотирнівська в м.  Полтаві сталась дорожня пригода за участю водіїв ОСОБА_6,  який керував тролейбусом №60 що належить комунальному підприємству «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради ,  водія ОСОБА_7,  який керував автомобілем ГАЗ -53 ,  д.н.з. 92-09 ПОР,  що належить Автогосподарству при УМВС України в Полтавській області та водія ОСОБА_2,  керуючого власним автомобілем «Фольксваген-Шаран» д.н.з.НОМЕР_1.

У зв»язку з ДТП транспортному засобу позивача завдано аварійних пошкоджень.

Згідно висновків спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген-Шаран» складає 13957 грн.93коп. ,  а вартість матеріальних збитків ,  завданих власнику вказаного автомобіля-становить 7572 грн.03 коп.

Покладаючи на відповідачів відповідальність по відшкодуванню шкоди у рівних частках,  місцевий суд виходив з дії ч.2  ст.  1188 ЦК України.

Про те з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.

Стаття 1188 ЦК України встановлює особливості порядку відшкодування шкоди,  завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. В цьому випадку законодавчо передбачено два види шкоди - шкода,  яка завдається джерелам підвищеної небезпеки та їх володільцям та шкода,  яка завдається іншим особам.  Вказане відповідно урегульовано ч. 1 та ч.2  ст.  1188 ЦК України.

В даному випадку ,  суд першої інстанції помилково застосував до вирішення спірних правовідносин замість частини 1  ст.  1188 ЦК України - частину 2 вказаної статті,  яка стосується вирішення питання про відшкодування шкоди,  завданої не джерелу

 

3

 

підвищеної небезпеки та її володільцю,  а іншим особам,  що є підставою для скасування рішення внаслідок невірного застосування норм матеріального права.

Згідно  ст.  1188 ч.1 ЦК України шкода,  завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи встановлено,  що постановою судді Київського районного суду м.  Полтави від 06.03.2006 р. провадження у справі відносно ОСОБА_7 закрито у зв»язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,  передбаченого  ст.  124 КУпАП. При цьому ,  вказаним судовим рішенням встановлено,  що водій ОСОБА_7 почав рух на дозволяюче зелене світло світлофора та при виникненні небезпеки для руху,  а с саме тролейбуса №60,  негайно вжив заходів для зупинення свого транспортного засобу.

Враховуючи,  що беззаперечних та об»єктивних даних про наявність в діях водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушень ПДР України матеріали справи не містять ,  беручи до уваги дію  ст.  61 ЦПК України ,  необхідно виходити з обставин,  встановлених судовим рішенням по адміністративній справі,  в ході розгляду якої допитані судом свідки зазначали ,  що тролейбус №60 рухався по вул. . Великотирнівській на забороняюче червоне світло світлофора,  а ГАЗ -53 почав свій рух на зелене світло. При цьому ,  автомобіль потерпілого ,  що знаходився на перехресті і був розташований в зустрічному напрямку до тролейбуса ,  не перебував в русі у зв»язку з червоним світлом світлофора,  дія якого поширювалась на транспортні засоби цього перехрестя,  в тому числі і на тролейбус під керуванням ОСОБА_6

Беручи до уваги те,  що судовим рішенням по адміністративній справі встановлено відповідність дій водія ОСОБА_7 п.10.1 та п.12.3 ПДР та відсутність складу правопорушення за  ст.  124 КУпАП,  натомість встановлено проїзд тролейбуса на червоне світло світлофора,  що фактично не спростовано в ході розгляду справи ,  колегія суддів приходить до висновку про покладення обов»зку по відшкодуванню шкоди на КП «Полтаваелектроавтотранс» ,  з вини працівника якого сталась дорожня пригода.

Згідно  ст.  22 ЦК України особа,  якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,  має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати,  яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вищевказаного висновку авто товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту встановлена в розмірі 13957 грн.93 коп. що і є в даному випадку реальними збитками,  необхідними для відновлення порушеного права власника транспортного засобу ОСОБА_2

У     відповідності     до      ст.       1172                   ЦК     України             на     відповідача

«Полтаваелектроавтотранс» як на власника джерела підвищеної небезпеки ,  працівник якого під час виконання трудового обов»язку заподіяв шкоду ,  необхідно покласти відповідальність по відшкодуванню шкоди.

Враховуючи ,  що згідно до п.3 ч.2  ст.  23 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди ,  розмір якої,  виходячи з засад розумності,

 

4

справедливості та достатності,  в даному випадку складає 1000 грн.,  позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення .

У відповідності до  ст.  88 п.5 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати,  присудження яких на користь позивача здійснити за рахунок відповідача в особі «Полтаваелектроавтотранс».

Керуючись  ст.  303, 309 ч.1 п.4, 316, 317 ЦПК України,  колегія суддів,

 

ВИРІШИВ:

 

Апеляційну скаргуОСОБА_2задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.  Полтави скасувати.

Позовні вимогиОСОБА_2задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради на користьОСОБА_213957 грн.93 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди,  а також 600 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження,  200 грн. за надання правової допомоги,  75 грн. 66 коп. судового збору,  98 грн. 10 коп. витрат за проведення авто технічної експертизи,  а всього 15931 грн. 69 коп.

В задоволенні позовних вимог до Автогосподарства при УМВС України в Полтавській області відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради на користь ТУ ДСА 30 грн. в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Зобов»язати ОСОБА_2,  після відшкодування завданих йому збитків ,  передати КП «Полтаваелектроавтортранс» пошкоджені запасні частини згідно до протоколу огляду транспортного засобу ,  повний перелік яких зазначений в таблиці на а.с.  11 (зворот).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.