Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 листопада 2014 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів - Власова С. О., Бисаги Т. Ю.
з участю секретаря - Чучки Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", ТОВ "Сузір'я" про визнання договорів недійсними, відшкодування інвестиційних витрат, інфляційних втрат, відсотків та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", ТОВ "Сузір'я" про визнання договорів недійсними, відшкодування інвестиційних витрат, інфляційних втрат, відсотків та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, , що 21 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено два договори про участь у фонді фінансування будівництва № 10/2008 та № 12/2008, за якими об'єктом інвестування є квартира № 5, загальною площею 44,03 кв.м., та квартира № 18, загальною площею 44,03 кв.м., що розташовані на третьому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1, в м. Ужгород. Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання договору №10/2008 становила 191 222,29 грн. в т.ч. ПДВ - 31 870,38 грн. Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання договору № 12/2008 становила 191 222,29 грн. в т.ч. ПДВ - 31 870,38 грн. Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - червень 2008 року. Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року є TOB «Сузір'я». Однак, об'єкт не було здано в експлуатацію до дати, вказаної в договорі. Оскільки відповідачі не виконали свого обов'язку щодо будівництва та передачі квартир позивачу, а також не повернули сплачені кошти, позивач просив суд визнати недійсними вказані договори про участь у фонді фінансування будівництва, стягнути солідарно з банка та товариства на його користь суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 700 341,18 грн., стягнути солідарно з відповідачів на його користь понесені інфляційні втрати в розмірі 168 965,63 грн. та 3%річних від простроченої суми 81 162,83 грн. Також просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь 100 000,00 грн. завданої моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» та TOB «Сузір'я» на користь ОСОБА_1 суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 489 173,30 грн.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» та TOB «Сузір'я» на користь ОСОБА_1 понесені інфляційні втрати в розмірі 118 017,95 грн. та З % річних від простроченої суми у розмірі 56 690,49 грн.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» та TOB «Сузір'я» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На це рішення ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" подав апеляційну скаргу, в якій просив судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
12 березня 2014 року Апеляційний суд Закарпатської області ухвалив нове рішення по суті позовних вимог. Позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_1 вартість вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 489 173 грн., понесені інфляційні витрати в розмірі 118 017, 95 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 56 690, 49 грн., а також судові витрати в розмірі 6260 грн. В решті вимог - відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому, Вищий спеціалізований суд України вказав на необхідність оцінки листів від 12 грудня 2008 року та від 11 квітня 2011 року, за якими ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» звертався із заявами до забудовника ТОВ «Сузір'я» з вимогою про повернення коштів для виконання зобов'язань перед довірителем.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Встановлено, що 21 серпня 2008 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_1 було укладено два договори про участь у фонді фінансування будівництва № 10/2008 та №12/2008. Об'єктом інвестування за цими договорами є квартира № 5, загальною площею 44,03 кв.м., та квартира № 18, загальною площею 44,03 кв.м., що розташовані на третьому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1, в м. Ужгород. Станом на 17 березня 2008 року, позивач оплатив 100 % вартості об'єктів інвестування.
Відповідно до виданих позивачу свідоцтв про участь у ФФБ - визначено дату введення об'єкта в експлуатацію - 30 червня 2008 року. Однак до визначеної дати об'єкти інвестування не закінчені та в експлуатацію не здані.
У зв'язку із цим, позивач скористався своїм правом виходу з ФФБ та звернувся до ПАТ «АКБ «Київ» із заявами від 03 грудня 2008 року про вихід з ФФБ, розірвання зазначених договорів та повернення коштів.
Крім того, з п. 5.4.2 Правил ФФБ виду А вбачається, що у разі дострокового припинення управління коштами з ініціативи Довірителя або з інших підстав, передбачених Правилами ФФБ, та відповідного зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, Забудовник на вимогу Управителя зобов'язаний протягом 20 днів з дня отримання відповідного повідомлення перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшого повернення Довірителю.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.
Відповідно до п. З ч. 16 ст. 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.
Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.
Статтею 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено контроль управителя ФФБ за виконання зобов'язань за договором.
Зокрема, у разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об'єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок ФФБ коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог статті 20 цього Закону, що виходять із ФФБ у зв'язку із розірванням договору про участь у ФФБ, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов'язань за договором, визначені цим Законом.
Крім того, забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, їй на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.
З матеріалів справи слідує, що листами від 12 грудня 2008 року та 11 квітня 2011 року банк звертався із заявами до забудовника - TOB «Сузір'я» з вимогою щодо повернення коштів для виконання зобов'язань перед довірителем. Оригінали цих листів оглянуті в судовому засіданні апеляційного суду та їм дано відповідну правову оцінку. Відповідачі, всупереч умовам договору, не виконали своїх зобов'язань, як щодо будівництва та передачі квартир позивачу, так і щодо повернення коштів.
Оскільки позивач свої обов'язки перед банком виконав в повній мірі, а Банк, всупереч укладеним договорам, взятих на себе зобов'язань не виконав - з нього, згідно вищевказаних норм, підлягають стягненню вартість вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 489 173 грн., понесені інфляційні витрати в розмірі 118 017, 95 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 56 690, 49 грн.
Вимога позивача про стягнення коштів з ТзОВ Сузір'я не підлягає до задоволення, оскільки закон не передбачає права довірителів (позивача) вимагати повернення коштів безпосередньо від забудовника. Правовідносини між довірителем (позивачем) та управителем (банком), з одного боку, та правовідносини між управителем (банком) та забудовником (ТОВ "Сузір'я") - це абсолютно різні правовідносини, що оформлені окремими договорами. Між довірителем та забудовником ніяких безпосередніх фінансових чи інших договірних відносин не існує, а тому підстав для задоволення вимоги до цього відповідача немає.
Щодо стягнення моральної шкоди, то слід зазначити, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він зазнав моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачів, а тому така вимога також до задоволення не підлягає. Укладений між сторонами договір не передбачає стягнення моральної шкоди за невиконання чи неналежне його виконання.
Крім цього, згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем, в розмірі 6260 гривень.
Відповідно до п.п.3, 4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Керуючись статтею 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на користь ОСОБА_1 вартість вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 489 173 грн.
Стягнути з ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ» на користь ОСОБА_1 понесені інфляційні витрати в розмірі 118 017 грн. 95 коп. та 3 % від простроченої суми 56 690 грн. 49 коп., а також судові витрати в розмірі 6260 грн.
В решті вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий: _____________
Судді: _____________
_____________