У Х В А Л А
Іменем України
18 листопада 2014 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів - Бондаренка Ю. О., Куцина М. М.
з участю секретаря - Чучки Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє його представник ОСОБА_2, на рішення Рахівського районного суду від 8 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Омега-Транс-УА", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Рахівського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним із застосуванням наслідків недійсного правочину, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ТОВ "Омега-Транс-УА", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Рахівського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним із застосуванням наслідків недійсного правочину ( Т.1, а.с. 2-5).
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є позивачем у цивільній справі за позовом до ТОВ «Омега-Транс-УА» про стягнення поворотної фінансової допомоги, яка розглядається Рахівським районним судом. У цій справі 09 серпня 2013 року місцевим судом було вжито заходи по забезпеченню позову у вигляді заборони відчуження майна відповідача ТОВ «Омега-Транс-УА». У подальшому ухвалою від 22 листопада 2013 року Рахівським районним судом було скасовано вжиті заходи по забезпеченню позову, а 28 листопада 2013 року ТОВ «Омега-Транс-УА» уклало договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі (майстерні), що розташована за адресою АДРЕСА_1
Позивач стверджує, що про існування ухвали Рахівського районного суду від 22 листопада 2013 року йому відомо не було: фактично він її отримав 04 грудня 2013 року, а апеляційну скаргу на неї подав 05 грудня 2013 року. Хоча у подальшому ухвала і була залишена в силі апеляційним судом, однак, на переконання позивача, на момент укладення договору купівлі-продажу вона ще не діяла, а тому підстав для вилучення запису про заборону відчуження майна боржника з державного реєстру заборон не було.
Крім того, позивач стверджує, що оспорений ним договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено ТОВ «Омега-Транс-УА» саме з метою уникнення відповідальності за порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду; насправді цей договір є фіктивним, оскільки фактично ТОВ «Омега-Транс-УА» продовжує користуватися цим майном у своїй господарській діяльності , а покупці не вчиняють жодних дій як власники цього майна; достатніх доказів проведення остаточних розрахунків за цим договором немає.
На підставі цього позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна ( майстерень), укладений між відповідачами 28 листопада 2013 року, застосувати наслідки недійсного правочину та зобов'язати сторони повернути один одному все одержане за недійсною угодою в натурі.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції представник позивача подав заяву про доповнення підстав позову, у якій вказав, що оспорений правочин не відповідає вимогам закону, оскільки нотаріусу при його посвідчені не було представлено належні документи, які посвідчують право власності відчужувача: об'єкт купівлі-продажу має площу 839,5 кв.м., а в документі, який враховано нотаріусом і який посвідчує право власності продавця на цей об'єкт вказана площа 789,52 кв. м. Крім того, у договорі вказана вартість цього об'єкта відповідно до висновку експерта, який втратив чинність та здійснений з порушенням вимог закону ( Т.1, а.с. 172-174).
Рішенням Рахівського районного суду від 8 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю ( Т.1, а.с. 237-241).
З рішенням не погодилася представник позивача ОСОБА_2, подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким вимоги її довірителя задовольнити повністю ( Т.1, а.с. 244-249).
Свою позицію апелянт мотивує тим, що, на її думку, місцевий суд невірно встановив фактичні обставини справи, зробив висновки, які цим обставинам не відповідають та не підтверджені зібраними у справі доказами.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянт скаргу підтримала та просила задовольнити із наведених у ній підстав. Представник відповідача скаргу не визнала та просила відхилити.
При цьому апелянт пояснила, що між її довірителем та відповідачем у справі ТОВ «Омега Транс УА» триває судовий спір щодо стягнення поворотної фінансової допомоги. Саме в рамках цієї судової справи на майно відповідача накладався арешт. Крім того, між сторонами існують й інші майнові відносини, які ще не врегульовані. Апелянт вважає, що оспорений договір купілі-продажу було укладено виключно з метою уникнути відповідальності по фінансовим зобов'язанням перед її довірителем. Всіх необхідних документів від відповідача позивач одержати неможе, оскільки на запити останній не відповідає.
Інші учасники процесу в судове засідання в апеляційній інстанції не з'явилися, справу було розглянуто без їх участі відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія прийшла до висновку, що скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, суд повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.
В даній справі, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що позивач стороною оспореного правочину не виступав, доказів того, що у результаті його вчиння його права було порушено суду не надав, а його твердження щодо фіктивності або незаконності цього правочину належними доказами не підтверджені.
Колегія вважає, що ці висновки узгоджуються з матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
Так, відповідно до ст.215 та ст.216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним, про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Відповідна правова позиція викладена й у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
У даній справі позивач ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного ним договору купівлі-продажу від 28 листопада 2013 року нерухомого майна - нежитлової будівлі (майстерні), що розташована за адресою АДРЕСА_1 Продавцем за цим договором виступило ТОВ «Омега Транс УА», а покупцями ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Копія договору міститься у матеріалах справи ( Т.1, а.с. 101-106).
Судом першої інстанції також встановлено, а присутніми у судовому засіданні в апеляційній інстанції представниками сторін підтверджено, що у провадженні Рахівського районного суду перебуває цивільна справа за № 305/1712/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Омега-Транс-УА» про стягнення коштів, розгляд якої не завершено.
У цій судовій справі 09 серпня 2013 року місцевим судом було вжито заходи по забезпеченню позову у вигляді заборони відчуження майна відповідача ТОВ «Омега-Транс-УА» на суму позовних вимог - 98565 грн. У подальшому ухвалою від 22 листопада 2013 року Рахівським районним судом було скасовано вжиті заходи по забезпеченню позову. Копія ухвали знаходиться у матеріалах справи, на якій наявна відмітка про набуття ухвалою законної сили 28 листопада 2013 року( Т.1, а.с. 7-8).
З наявної у справі копії листа Рахівського районного суду від 28 листопада 2013 року за №2/305/908/13 , підписаного головуючим по справі суддею Бліщ О.Б., слідує, що вказана ухвала суду від 22 листопада 2013 року була направлена начальнику відділу ДВС Рахівського РУЮ для виконання в частині скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Рахівського районного суду від 09 серпня 2013 року і була виконана ( Т.1, а.с. 9).
З наявних у справі копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що станом на 28 листопада 2013 року право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю мастерських, що розташована в Закарпатській області, АДРЕСА_1, було зареєстровано за ТОВ «Омега Транс УА», обтяжень щодо цього майна не було ( Т.1, а.с.138-144). Відтак , 28 листопада 2013 року ТОВ «Омега-Транс-УА» мало право здійснити відчуження належного йому нерухомого майна, і прав позивач при цьому порушено не було.
Позивач стверджує, що про існування ухвали Рахівського суду від 22 листопада 2013 року йому стало відомо лише 04 грудня 2013, сама ухвала є незаконною, а апеляційну скаргу на неї він подав 05 грудня 2013 року. Справа розглядалася апеляційним судом до 30 січня 2014 року, а тому до цього часу ця ухвала не набула законної сили.
У зв'язку з цим колегія констатує, що цивільним процесуальним законом врегульовано спеціальний порядок виконання ухвал суду про забезпечення позову, про скасування забезпечення позову та про заміну одного виду забезпечення позову іншим.
Так, відповідно до вимог ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. В той же час, відповідно до вимог ч.11 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
В даному випадку встановлено, що ухвала суду першої інстанції про скасування забезпечення позову була звернута до виконання через п'ять днів з дня постановлення. На цей час в апеляційному порядку вона оскаржена не була. Апеляційна скарга на неї була подана лише 05 грудня 2013 року, що відповідно до ч.11 ст.153 ЦПК України було підставою для зупинення її подальшого виконання.
Правомірність ухвали Рахівського районного суду була предметом апеляційного розгляду, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2014 року вона залишена без змін ( Т.1, а.с. 107-109).
Отже, на момент укладення спірного договору купівлі-продажу будь-яких чинних заборон щодо відчуження нерухомого майна ТОВ «Омега-Транс УА» не було, а тому це товариство мало право реалізувати свої правомочності власника щодо належного йому майна на свій розсуд.
Відтак, колегія вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, заявлених у цій справі, немає, оскільки всі вони грунтуються саме на тому твердженні, що відчуження майна було здійснено товариством незаконно під час дії заборони суду, а таке матеріалами справи не доведено. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують, тому підстав для скасування рішення місцевого суду немає.
Колегія також вважає за необхідне звернути увагу й на ту обставину , у справі за №305/1712/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Омега-Транс-УА» про стягнення коштів представнк позивача звертався повторно із заявою про забезпечення позову. Ухвалою Рахівського районного суду від 04 лютого 2014 року у задоволенні цієї заяви було відмовлено, однак у подальшому ухвалою апеляційного суду Закарпатської обалсті від 13 травня 2014 року цю ухвалу було скасовано, заяву представника позивача задоволено частково та накладено арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Омега Транс УА» у межах заявлених вимог у розмірі 98565,00 грн. Отже, права позивача ОСОБА_1 у цій судовій справі захищені у спосіб, передбачений законом.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.10,11, 303, п.1ч.1 ст.307, ст.308, ст. 314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє його представник ОСОБА_2, - відхилити.
Рішення Рахівського районного суду від 8 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий ____________
Судді ____________
____________