ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 р. | Справа № А-14/294 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:
Cуддя Булка Володимир Ігорович
При секретарі Кріцак Василь Мирославович
за позовом: Верховинського районного лісгоспу, вул.Франка,98, смт.Верховина
до відповідача 1: Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, с.Ільці, Верховинського району
до відповідача 2: Верховинської районної державної адміністрації, вул.Франка,20, смт.Верховина
про визнання нечинними правоустановчих документів та скасування державноїреєстрації
Представники:
від відповідача 1: Гайдич М.М., директор, довіреність № 48 від 04.12.06р.
від позивача: Мартинюк Н.Р., юрист, довіреність № 3 від 01.12.06р.
від відповідача 2: не з"явились,
СУТЬ СПРАВИ: подано позов про визнання нечинними правоустановлюючих документів та скасування державної реєстрації.
25.12.06 р. позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати Статут Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, затверджений протоколом №1 від 17.03.03 р. установчих зборів членів трудового колективу-засновників Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2; - визнати недійсним Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб"єкта підприємницької діяльності юридичної особи №38, видане Верховинською районною державною адміністрацією; - зобов"язати Верховинську районну державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2.
В судових засіданнях розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва до 16.01.07 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, стверджуючи, що при реорганізації Верховинської Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2 шляхом перетворення на Міжгосподарську пересувну механізовану дільницю №2 не враховано інтересів Верховинського районного лісгоспу, як правонаступника Верховинського міжколгоспного лісгоспу, який був одним із засновників, які об"єднали частину своїх активів на території Верховинського району та утворили підприємство під назвою Верховинська міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Верховинська міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2 була створена згідно з рішенням зборів уповноважених представників господарств-учасників від 06.03.86 р. шляхом добровільного об"єднання своїх фінансових, матеріально-технічних ресурсів. Згідно з розділом 4 статуту цього об"єднання, засоби цієї організації складаються з дольових внесків господарств, які входять до складу учасників, відрахованої від прибутку отриманого внаслідок власної виробничо-господарської діяльності. Разом з тим, позивачем не представлено жодного документа, який би підтверджував яким чином і якими засобами була створена його частка і з чого вона складається.
Згідно з розділом 5 статуту затвердженого 06.03.86 р. вищим органом управління міжгосподарської пересувної дільниці є збори уповноважених представників господарств-учасників, які обираються (призначаються) в кількості 3-ох людей від кожного господарства, незалежно від розміру господарства і його частки терміном на 5 років. Разом з тим, жодного документа про те, кого було обрано (чи призначено) з боку позивача в якості повноважних представників, на яких зборах вони приймали участь і які рішення приймалися на цих зборах позивачем не представлено. Згідно цього ж розділу Статуту, збори повноважних представників господарств-учасників є повноважними в разі якщо на них присутні не менш як 2/3 учасників. Рішення при цьому приймаються простою більшістю голосів.
Виписками із протоколу зборів уповноважених колгоспу ім. "Коцюбинського", колгоспу ім."І.Франка", колгоспу ім."ХХІ сьезда КПРС", колгоспу "Карпати", колгоспу "Радянська Верховина", колгоспу "Ленінський шлях", колгоспу "Прикордонник" підтверджуються, що частки цих господарств-учасників безкоштовно передані членам трудового колективу МПМД №2. Таким чином, на момент проведення зборів 17.03.03 р. на яких були затверджені установчі документи, трудовий колектив МПМД №2 володів 87/5% голосів. З 8 господарств-учасників були присутні 7, тобто збори були повноважними, рішення було прийнято одностайно простою більшістю голосів. За таких обставин позовна вимога щодо визнання недійсним Статуту Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, затвердженого протоколом №1 від 17.03.03 р. установчих зборів членів трудового колективу-засновників Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2 є безпідставною і нормативно необгрунтованою, при цьому позивач ставить вимогу про визнання нечинним Статуту в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, це суперечить вимогам ст.ст.17, 18 КАС України, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень, оскільки Верховинська міжгосподарська пересувна механізована дільниця не є суб"єктом владних чи управлінських повноважень.
Крім того, позивачем порушено вимоги п.2 ст.99 КАС України, оскільки для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статут Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, затверджений протоколом №1 від 17.03.03 р. установчих зборів членів трудового колективу-засновників Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, а позивач звернувся до суду з позовом 13.11.06 р., тобто після спливу 3 років і 7 місяців. Разом з тим, згідно ст.102 КАС України позивач не обгрунтовує поважність причин пропуску строку.
Також позивачем порушено вимоги п.3 ст.21 КАС України, а саме об"єднано в одній позовній заяві вимоги щодо визнання недійсним Статуту Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2 та вимогу щодо визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб"єкта підприємницької діяльності юридичної особи, тобто вимоги які мають бути вирішені в порядку Кодексу адміністративного судочинства України з вимогами, які необхідно розглянути в порядку Господарськогого процесуального судочинства, разом з тим, п.3 ст.21 КАС України не допускає об"єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Стосовно визнання недійсним Свідоцтва про державну реєстрацію та зобов"язання Верховинської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2, то така вимога є безпідставною, оскільки позивач посилається на ст.27 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців", який датований 15.05.03 р. і згідно Прикінцевих положень набрав чинності з 01.07.04 р. Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи. Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. №1-рп/99 дано офіційне тлумачення положень частини першої ст.58 та зазначено, що цей конституційний принцип може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом"якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотньої дії в часі таким нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Таким чином посилання позивача на норми ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" є безпідставним, оскільки реєстрація Статуту Міжгосподарської пересувної механізованої дільниці №2 відбулася 21.03.03 р.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому позов слід задоволити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Булка Володимир Ігорович
постанова підписана 30.01.07
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Липка Юстина Василівна