Номер провадження: 33/785/852/14
Номер справи місцевого суду: 523/13074/14-п
Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.
Доповідач Балан В. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2015 року м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д. за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.09.2014 року,
встановив:
Зазначеною постановою судді ОСОБА_2. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на вісім місяців.
Відповідно до постанови судді, 11.07.2014 року о 20 год. 45 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Renault" (номерний знак НОМЕР_1), на вулиці Дюківській в м. Одесі, в умовах ускладненого зустрічного роз'їзду, за наявності перешкоди на його смузі, не надав перевагу зустрічному автомобілю "Subaru" (номерний знак НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3 і вчинив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що суддя не викликав його належним чином у судове засідання і розглянув справу за його відсутності, позбавивши можливості навести доводи, які могли б пом'якшити вид адміністративного стягнення.
За таких обставин, суддя не врахував, що він вперше притягнутий до адміністративної відповідальності, а користування автомобілем, по роду діяльності, є єдиним джерелом доходів для його сім'ї.
Застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами він вважає надто суворим, тому просить скасувати постанову судді, змінивши вид стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф.
Строк на подачу апеляційної скарги, відповідно до клопотання, був поновлений постановою від 24.12.2014 року.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, оскільки ДТП явилось збігом обставин і до тяжких наслідків не призвело. Контактування автомобілів відбулося дзеркалами і до суттєвих пошкоджень не призвело, оскільки дзеркала склались. Матеріальних претензій до нього водій ОСОБА_3 не висунув.
Заслухавши ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні за наступних підстав.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові обставин, підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і в апеляційній скарзі не заперечується, тому його дії кваліфіковані правильно за ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, адміністративне стягнення ОСОБА_2 призначено з порушенням вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП.
Так, у випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винною, передбачає різні види стягнень, суддя при винесенні постанови, повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.
Як видно зі змісту мотивувальної частини постанови, суддя зазначив, що накладення стягнення у вигляді штрафу, "не буде відповідати характеру правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини та його вихованню і запобіганню вчиненню нових правопорушень" але, при цьому, суддя не зазначив, на підставі яких матеріалів справи дійшов такого висновку, особливо з огляду на те, що ОСОБА_2 належним чином не був викликаний до суду.
Разом з тим, підстави до призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, також передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, - були.
Так, відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його провини, майнове положення, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи видно, що ці вимоги закону не дотримані, оскільки суддя, зазначивши, що враховує характер і ступінь суспільної небезпечності правопорушення і особу правопорушника, не зазначив, у якому контексті він оцінює особу правопорушника, в позитивному чи в негативному. Окрім того, суддя, при накладенні адміністративного стягнення, не врахував, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, потерпілий претензій матеріального характеру до нього не має, а його робота пов'язана з використанням автомобілю і є єдиним джерелом доходу його сім'ї.
Обставини, що обтяжують його відповідальність у постанові не наведені, отже, вони відсутні.
За наявності таких даних, позбавлення ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами, не можна визнати справедливим, законним і обґрунтованим, тому йому необхідно обрати більш м'який вид адміністративного стягнення.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.09.2014 року стосовно ОСОБА_2, в частині накладення адміністративного стягнення, - змінити.
Вважати притягнутим ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 425 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області
Балан В.Д.