Справа № 22-а-1963/2008
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року квітня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Берещанської І.І.,
Суддів Кузнєцової О.О.,
Любобратцевої Н.І.,
При секретарі Іванові O.K.,
За участю представника Державної судової адміністрації України Матюшевої К.П., представника Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Юрловського А.В., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Ради міністрів АР Крим, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів, третя особа на стороні позивача Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, про стягнення коштів на придбання житла, за апеляційними скаргами Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 серпня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
24 травня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів і просив зобов'язати Державне казначейство України стягнути з державного бюджету України 348950 грн. шляхом списання зазначеної суми з рахунку № 35213015004024 Державної судової адміністрації України для цільового використання на придбання житла. Вимоги мотивовані тим, що він 7 лютого 2002 року обраний суддею Апеляційного суду АР Крим безстроково. Житла в м. Сімферополі не має. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2005 року Державне казначейство України за рахунок коштів державного бюджету зобов'язано у тримісячний термін перерахувати 257050 грн. на розрахунковий рахунок апеляційного суду АР Крим для придбання квартири судді ОСОБА_1 Зазначене судове рішення набуло законної сили, але до теперішнього часу не виконане. Оскільки ціни на житло виросли майже у двічі, стягнених судом коштів вистачить на придбання лише 42, 41 кв. м загальної площі, що не вирішує житлову проблему сім'ї позивача. Враховуючи, що рішенням Печерського районного суду м. Києва були стягнуті кошти на придбання квартири з розрахунку загальної площі 100 кв. м, і виходячи із розцінок вартості 1 кв. м житла в м. Сімферополі 1110 -1200 у.о., необхідна додаткова сума становить 348950 грн., яку позивач просить перерахувати на розрахунковий рахунок Апеляційного суду АР Крим.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 21 серпня 2007 року Державне казначейство України зобов'язано за рахунок коштів державного бюджету в місячний термін з дня отримання рішення перерахувати 348950 грн. шляхом списання стягненої суми з рахунку № 35213015004024, відкритого в Державному казначействі України судовою адміністрацією України за КПКВ 0501150 «Виконання судових рішень», і перерахування на розрахунковий рахунок апеляційного суду АР Крим для придбання квартири судді апеляційного суду АР Крим ОСОБА_1
Із зазначеною постановою місцевого суду не погодилась Державна судова адміністрація України, яка звернулась з апеляційною скаргою, просить її скасувати і ухвалити у справі нову постанову про відмову у задоволенні заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що надана позивачем довідка агенції нерухомості про вартість житла не можна брати до уваги, оскільки відповідно до Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року, розрахунок вартості житла проводиться територіальними управліннями державної судової адміністрації або судом виходячи з розміру житла, визначеного згідно з п. 3 цього Порядку.
Міністерства фінансів України також подало апеляційну скаргу на зазначену постанову і просить її скасувати, ухваливши у справі нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що головним розпорядником коштів для судів з 2003 року є Державна судова адміністрація України, а тому судом прийнято необгрунтоване рішення, без урахування норм чинного бюджетного законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, виходячи з наступного:
Матеріальне і побутове забезпечення суддів визначено ст. 44 Закону України «Про статус суддів», зокрема в п.7, де обумовлено строк надання житла судді який потребує поліпшення житлових умов не пізніше ніж в 6 місяців. Самостійність суддів та їх незалежність визначено ст. 14 Закону України «Про судоустрій України», зокрема в п. 7.
Як встановлено судом, позивач обраний на посаду судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим безстроково 7.02.2002 p., де і працює по теперішній час. Житлом до теперішнього часу не забезпечений, перебуває на обліку в Сімферопольському міськвиконкомі в пільговому списку на забезпечення житлом.
Раніше, 6.06.2005 р. рішенням Печерського райсуду м. Києва на користь Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для забезпечення позивача квартирою було стягнено з державною бюджету 257050 грн. Дане рішення суду залишене без змін апеляційною інстанцією і набрало чинності, але не виконане і до теперішнього часу.
З наданих суду довідки та графіку зростання цін по м. Сімферополь вбачається, що на теперішній час забезпечити позивача житлом за суму стягнену попереднім рішенням суду неможливо, фактично спір направлений на забезпечення судді житлом не вичерпаний.
Судом першої інстанції правильно обраховано суму в 348950 грн., необхідну для реальної можливості забезпечити суддю квартирою на теперішній час, виходячи зі складу сім'ї 4 особи та з врахуванням раніше стягнутої але не виплаченої суми.
Виходячи з встановленого, позиція суду першої інстанції по справі є правильною і висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам. Апеляційні скарги не містять будь яких відомостей які б спростували встановлені судом факти і обставини справи. Рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм
Справа № 22-а-1963/2008
матеріального та процесуального права, а задоволення позовних вимог судом першої інстанції повністю обґрунтовано.
Колегія суддів не погоджується з наведеними в апеляційній скарзі Державної судової адміністрації України розрахунками вартості житла в м. Сімферополі, так як вони не відповідають реальним цінам на ринку нерухомості м. Сімферополя і спростовуються наданим на запит Апеляційного суду відомостям основного забудовника даної місцевості будівельної компанії «Професіонал». Крім того, колегія суддів також враховує, що наведені відповідачем показники опосередкованої вартості спорудження житла в АР Крим визначені декілька років назад і не відповідають реаліям теперішнього часу, а п. 8 Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів також передбачає провадити розрахунок вартості житла на час його придбання.
Не заслуговує на увагу також довід апеляційної скарги ДСА України, що обов'язок по забезпеченню судді квартирою покладений виключно на той суд, де він працює, тобто на Апеляційний суд АР Крим, оскільки суд може придбати житло для судді виключно за державні кошти, а з 1 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції є Державна судова адміністрація України, яка відповідно до ст. 126 Закону України «Про судоустрій України» здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
Виходячи з Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2005 p., право на забезпечення судді житлом вважається використаним з моменту прийняття рішення про надання житла у користування судді. Такого рішення судом першої інстанції не встановлено, а апеляційні скарги іншого не наводять.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення судді житлом не є пільгою, а являється конституційною гарантією незалежності судді встановленою ст. ст. 126, 130 Конституції України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства
фінансів України відхилити. Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від
21 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця.