У Х В А Л А
Іменем України
21 листопада 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кожух О.А., Леска В.В., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції на ухвалу Рахівського районного суду від 2 жовтня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції Гудем’юка Івана Петровича про закінчення виконавчого провадження, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Рахівського РУЮ Гудем’юка І.П. від 27.02.2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1063, виданого 25.12.2001 року Рахівським районним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини.
Вказувала, що з 2001 року жодних коштів від боржника не отримувала, сума аліментів з нього у повному обсязі не стягнута, заборгованість ОСОБА_5 складає 31871,46 грн., а тому державний виконавець незаконно закінчив виконавче провадження.
Зазначала, що оскаржувала вказану постанову від 27.02.2014 року до начальника ДВС, а лист з відповіддю на скаргу отримано нею тільки 05.09.2014 року.
Посилаючись на дані обставини, просила поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову державного виконавця від 27.02.2014 року.
Ухвалою Рахівського районного суду від 2 жовтня 2014 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
В обґрунтування апеляційної скарги відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали та постановлення нової про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Рахівського РУЮ Гудем’юка І.П. від 27.02.2014 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1063, виданого 25.12.2001 року Рахівським районним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини.
Підставою для закриття виконавчого провадження стало закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення (п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 7.21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 року № 512/5, передбачено, що державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Таким чином необхідною умовою для закінчення виконавчого провадження про стягнення аліментів внаслідок закінчення строку для їх стягнення - є стягнення суми аліментів у повному обсязі. В разі, коли у боржника є заборгованість за аліментами, то така підлягає стягненню незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Встановлено, що сума аліментів з ОСОБА_5 у повному обсязі не стягнута, а його заборгованість станом на 01.11.2011 року складає 31871,46 грн.
Отже постанова старшого державного виконавця відділу ДВС Рахівського РУЮ Гудем’юка І.П. від 27.02.2014 року є неправомірною та підлягає скасуванню.
Оскільки предметом доказування по даній справі є факт наявності чи відсутності заборгованості за аліментами на час закінчення виконавчого провадження, колегія суддів, не бере до уваги доводи апелянта, які не стосуються предмета доказування, зокрема щодо повноти заходів для примусового виконання рішення, а також відсутності підстав для звернення державного виконавця до правоохоронних органів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу постановлено судом першої інстанції з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду про незаконність постанови державного виконавця від 27.02.2014 року.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу Рахівського районного суду від 2 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: