ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
К-21423/06 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого–Фадєєвої Н.М.
Суддів–Кравченко О.О., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.
При секретарі–Мельник І.М.
За участю представників– Рудченко І.І., Скригонюка І.В., Шаргала Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою ВАТ «Дрогобицький долотний завод» на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Дрогобицький долотний завод» до військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України про визнання неправомірними дій та усунення перешкод у здійсненні права користування майном,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року ВАТ «Дрогобицький долотний завод» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України про визнання неправомірними дійта усунення перешкод у здійсненні права користування майном.
В обґрунтування своїх доводів позивач послався на те, що 12 вересня 2005 року представник позивача не зміг пройти у нежитлове приміщення, що розташоване на 7 поверсі будинку №16 по вул. Шота Руставелі у м. Києві, і належить ВАТ на праві власності, в зв’язку з тим, що працівники відповідача, які несли охорону,відмовилися пропускати представника позивача у приміщення 7-го поверху цього будинку. При цьому працівники військової частини посилались на те, що між військовою частиною 2260 внутрішніх військ МВС України та власником приміщення ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» укладено договір про надання послуг на забезпечення безпеки, а ВАТ власником приміщення не являється. Вважаючи дії відповідача неправомірними й такими, що порушують права позивача щодо користування майном, яке належить йому на праві приватної власності, він оскаржив їх до суду.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2005 року позов задоволено: визнано неправомірними дії військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України щодо перешкоджання ВАТ «Дрогобицький долотний завод» користуватись нежилим приміщенням, яке розташоване на 7 поверсі будинку №16 по вул. Шота Руставелі у м. Києві; зобов’язано військову частину № 2260 внутрішніх військ МВС України не чинити ВАТ «Дрогобицький долотний завод» перешкод у користуванні цим приміщенням.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2005 року скасовано, а провадження по справі закрито в зв’язку з непідсудністю даного спору судам загальної юрисдикції як адміністративним судам. Суд апеляційної інстанції вказав, що даний спір має вирішуватись за нормами КАСУ, але господарськими судами .
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ВАТ «Дрогобицький долотний завод» подало касаційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу визначає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи із змісту п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК, спір про визнання дій неправомірними та усунення перешкод у здійсненні певних прав між двома юридичними особами підвідомчий господарським судам.
Вирішуючи спір, суди обох інстанцій виходили з того, що даний спір є адміністративним. Між тим, з обґрунтованістю такого висновку погодитись не можна. Пункт 1 ч. 1 ст. З КАСУ визначає справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що військова частина вчиняла певні дії, які ВАТ „Дрогобицький долотний завод" вважає неправомірними, виконуючи свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» за відповідним цивільно-правовим (господарським) договором про надання певних послуг. ( а.с.32). Законом України №2235-Х11«Про господарську діяльність у Збройних Силах України» дозволена господарська діяльність у Збройних Силах України, і , зокрема, діяльність з надання послуг. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію військової частини внутрішніх військ МВС України як суб’єкта господарської діяльності, військова частина 2260 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за видом господарської діяльності «забезпечення безпеки» ( а.с 64).
Отже, судова колегія вважає, що в даному випадку військова частина виконувала умови цивільно-правового (господарського) договору, а не здійснювала владні управлінські функції. Між сторонами відсутні відносини влади-підпорядкування, як необхідна ознака адміністративно-правових відносин. Позивачем та відповідачем у справі є юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності. Та обставина, що військова частина внутрішніх військ є складовою частиною МВС України, як органу виконавчої влади, не змінювала правову природу спірних правовідносин та не робила даний спір публічно-правовим.
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Дрогобицький долотний завод» та ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» існує спір про право на нежитлове приміщення, що охоронялося військовою частиною за цивільно-правовим договором про надання послуг, а дана обставина виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАСУ, суддя відмовляє в порушенні провадження в справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, якщо ж все таки провадження порушене і в процесі розгляду справи виявилося, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то суддя закриває провадження в справі (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ).
Зазначене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті позову та розгляді справи, а суд апеляційної інстанції хоча і вказав, що спір має вирішуватись господарськими судами, однак також помилково вважав дану справу справою адміністративної юрисдикції.
Порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень обох судових інстанцій відповідно до положень ч.2 ст. 220 КАСУ, та закриття провадження у справі.
Керуючись п.1ч.1ст.157, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод» задовольнити частково. Постанову Печерського районного суду м.Києва від 16.12.2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29.05.2006року скасувати. Провадження в адміністративній справі закрити.
Судді: