Справа № 2а-70/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року Кіровський районний суд м. Донецька

у складі: головуючого судді Сидорова Є.І.

при секретарі Нестеренко П.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради з позовом в якому вказує, що він є інвалідом 2 групи, учасником ЛНА на ЧАЕС, в зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення та отримує щорічну компенсацію на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, які були встановлені на час виплати. За 2005 р. позивач отримав компенсацію на оздоровлення в сумі 120 грн. та 2007 р. - 120 грн. Вважає, що суми виплачені з порушенням діючого законодавства, а саме ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи ", на підставі якої йому повинна бути сплачена компенсація за 2005 р. в розмірі 1540, 00 грн. (332x5-120); за 2007 р. -2180, 00 грн. (460x5-120). В добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити вказані суми, в зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради недоотриману компенсацію на оздоровлення в загальній сумі 3720, 00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримав та надав пояснення аналогічні вищевикладеним. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Чигиринський М.М., який діяв за довіреністю, позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що відповідач проводить розподіл бюджетних коштів тільки за цільовим призначенням, передбаченим Державним бюджетом на відповідний рік й тому вважає, що позивачу ОСОБА_1 були правильно нараховані зазначені виплати в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів від 26.07.1996 р. № 836 та від 12.07. 2005 р. № 562. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що суду надано посвідчення НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інвалідів 2 групи передбачена щорічна виплата на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач отримував зазначені виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 26.07.1996 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено розмір виплат щорічної допомоги інвалідам, який не змінювався протягом тривалого часу та суперечить іншим нормам закону.

Так, згідно Закону України „Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 р." розмір мінімальної плати встановлений у сумі 185 грн., який відповідно до внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік, вказані закони не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

В зв'язку з вищевикладеним, виходячи із загальних засад пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Таким чином, недоплачена компенсація на оздоровлення, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 складає:

За 2005 р. - 332 грн.(розмір мінімальної заробітної плати) х 5 - 120.00 грн. (сума, яка була сплачена позивачу на підставі платіжного доручення № 2111 від 09.11.2005 р.) = 1540, 00 грн.

За 2007 р. - 410 грн.(розмір мінімальної заробітної плати) х 5 - 120.00 грн. (сума, яка була сплачена позивачу на підставі платіжного доручення № 5359 від 19.12.2007 р.) = 1930, 00 грн., а всього 3470, 00 грн.

Крім цього, дію статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині надання компенсаційних виплат на 2006 р. було зупинено, в зв'язку з чим, не має підстав для її стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 86, 159-163 КАС України, Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, о постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", ст.22 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради щодо не донарахування ОСОБА_1 компенсації на оздоровлення.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради нарахувати ОСОБА_1 та сплатити за рахунок державного бюджету недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2005 р. - 1540, 00 грн., за 2007 р. - 1930, 00 грн., а всього - 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.