АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/535/14 Справа № 705/7136/14-к Категорія: ст.ст.303, 304 Головуючий у І інстанції Черниш Т.О. Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМунька Б.П.

суддів секретаряГончарука І.М., Охріменка І.К., Єгоровій С.А.

з участю прокурора Вітер Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 25.11.2014 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову ст. слідчого СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014250100000215 від 15.03.2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_7 звернувся до Уманського міськрайонного суду з скаргою на постанову ст. слідчого СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014250100000215.

В обгрунтування скарги вказує, що 14.03.2014 року, близько 20 год., в селі Громи Уманського району, біля ставу ОСОБА_9 наніс йому, ОСОБА_7, удар кулаком руки у височну частину голови, від чого він впав. Після чого, ОСОБА_9 продовжував наносити удари ногами по тулубу та по різних частинах його тіла. 15.03.2014 року дані відомості були внесені до ЄРДР за № 12014250100000215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України. Згідно висновку експерта № 187 від 22.04.2014 року тілесні ушкодження внаслідок побиття його ОСОБА_9 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто вказані тілесні ушкодження відносяться до кваліфікуючих ознак ч.2 ст.125 КК України. В зв'язку з цим, орган досудового розслідування 22.04.2014 року склад кримінального правопорушення № 12014250100000215 від 15.03.2014 року змінив з ч.1 ст.126 КК України на ч.2 ст.125 КК України. 14.11.2014 року по пошті йому надійшла постанова слідчого Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття даного кримінального провадження з підстав відсутності в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, однак своїми діями ОСОБА_9 заподіяв йому і матеріальну шкоду, яка складається з вартості його лікування, доставки в лікарню та доставки додому з Уманської ЦРЛ, де він перебував на стаціонарному лікуванні, в загальній сумі 1500 грн.; а також моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн., яка полягає у стражданнях внаслідок нанесення йому тілесних ушкоджень, безпорадності та безпомічності при лікуванні і приниження при нанесенні ударів. Добровільно відшкодувати завдану майнову і моральну шкоду ОСОБА_9 відмовився.

Заявник також вважає, що, на його думку, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною та винесена без реальної перевірки та встановлення всіх обставин справи, а досудове розслідування проведено неповно та однобічно.

За таких підстав, заявник просить його скаргу задоволити, постанову про закриття кримінального провадження від 04.11.2014 року скасувати та направити матеріали прокурору Уманського району для відновлення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 25.11.2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову ст. слідчого Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014250100000215 від 15.03.2014 року - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, заявник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та ухвалити нову ухвалу, якою скасувати постанову ст. слідчого Білика В.О. від 04.11.2014 року щодо ОСОБА_9, та направити матеріали прокурору Уманського району для відновлення досудового розслідування, посилаючись на те, що ухвала є необгрунтованою, без належної оцінки зібраних досудовим розслідуванням доказів; коли ОСОБА_9 наносив тілесні ушкодження, то поряд стояли ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які також кричали на нього, висловлювалися грубою нецензурною лайкою та погрожували спалити його хату, позбавити життя за те, що він не дає їм сітками здійснювати вилов риби в ставках с. Громи; орган досудового розслідування взяв до уваги лише покази ОСОБА_9, його дружини ОСОБА_15, подружжя ОСОБА_10 і ОСОБА_12 та ОСОБА_11 і ОСОБА_13, і взагалі не взяв до уваги його покази та покази свідка ОСОБА_14, який з салону його автомобіля добре бачив всі обставини вказаної події.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила апеляційну скаргу заявника відхилити як необгрунтовану, а ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги заявника з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, 14.03.2014 року до Уманського РВ УМВС звернувся гр. ОСОБА_7 із заявою про те, що 14.03.2014 року, близько 20 год., поблизу ставу в с. Громи Уманського району ОСОБА_9, знаходячись в нетверезому стані, на грунті неприязнених відносин наніс побої ОСОБА_7, чим завдав останньому фізичного болю.

15.03.2014 року дані відомості внесено до ЄРДР за №12014250100000215 від 15.03.2014 року. По даному кримінальному провадженню надано попередню правову кваліфікацію за ч.1 ст.126 КК України.

За даними висновку судово-медичної експертизи № 187 від 22.04.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку на тілі ОСОБА_7 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто дані тілесні ушкодження відносяться до кваліфікуючих ознак ч.2 ст.125 КК України.

22.04.2014 року склад кримінального правопорушення за № 12014250100000215 від 15.03.2014 року змінено з ч.1 ст.126 КК України на ч.2 ст. І 25 КК України.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, який в своєму рішенні відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову ст. слідчого Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014250100000215 від 15.03.2014 року за відсутності в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, оскільки під час проведення досудового розслідування встановлено, що:

- з показань потерпілого ОСОБА_7, стало відомо, що під час конфлікту між ним та ОСОБА_9 останній наніс один удар в ліву височну частину голови, від якого ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_9 наніс йому декілька ударів в область грудної клітини, а також вказав, що під час даного конфлікту були присутні наступні свідки: ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11;

- згідно показань вказаних свідків, між потерпілим та ОСОБА_9 14.03.2014 року, ввечері дійсно був конфлікт, проте ОСОБА_9 не наносив будь-яких ударів ОСОБА_7 а також свідки додали, що потерпілий був в сильному алкогольному сп'яніння й зачепившись за стовбур дерева декілька разів падав. З вказаними свідками на місці, де був конфлікт було проведено слідчий експеримент, які підтвердили свої покази на місці. Також з потерпілим було проведено слідчий експеримент, з метою встановлення механізму нанесення тілесних ушкоджень;

- по матеріалам кримінального провадження було призначено судово-медичну експертизу, в ході проведення якої потерпілий ОСОБА_7 вказав на нанесення йому тілесних ушкоджень, а також на падіння з висоти власного зросту на спину, згідно висновку судово-медичної експертизи №187 від 16.04.2014 року у ОСОБА_7 виявлено лише струс головного мозку, інших тілесних ушкоджень не виявлено, але вони і не виключаються. За результатами слідчих експериментів було призначено додаткову судово-медичну експертизу, з метою встановлення того чи могли легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я утворитися внаслідок падіння. Згідно висновку судово-медичного експерта №799 від 22.08.2014 року можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 в час та при обставинах вказаних ним під час проведення слідчого експерименту не виключається. Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 в час та при обставинах вказаних свідками ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту також не виключається;

- окрім цього в ході проведення слідства також встановлено ще одного свідка ОСОБА_14, відповідно до показів якого ОСОБА_7. наніс удари ОСОБА_9 Також свідок ОСОБА_14 вказує, що на момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, свідок знаходився в автомобілі ОСОБА_7 на відстані 20-30 метрів. Вказані покази свідка ОСОБА_14 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_11, який вказує, що він в той вечір підходив до автомобіля потерпілого, але окрім самого потерпілого в салоні нікого не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ні під час досудового розслідування, ні в судовому засіданні суду 1 інстанції доказів вини ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, окрім показів потерпілого, який є зацікавленою стороною, не встановлено, отже, ухвала слідчого судді від 25.11.2014 року є законною та обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 25.11.2014 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову ст. слідчого СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Білика В.О. від 04.11.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014250100000215 від 15.03.2014 року, - без змін.

Головуючий :

Судді :