Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/4397/14 Головуючий у 1 інстанції: Беспалько Т.Д.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І., При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

Позивач зазначала, що 07 березня 1959 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6. Перебуваючи у шлюбі вона з чоловіком побудували житловий будинок № АДРЕСА_1, де проживали постійно. Будинок був зареєстрований на її чоловіка В той же час, відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Для переоформлення спадщини у вигляді 1/2 частини житлового будинку вона звернулась до нотаріальної контори. В нотаріальній конторі їй повідомили, що в 2008 році її чоловік подарував вказаний житловий будинок їх сину - ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_5, посилаючись на те, що вона зареєстрована та проживає у вказаному будинку, іншого житла не має, про договір дарування не знала та не надавала згоди на його укладення, а теперішнього часу відповідач наполягає на її виселенні з цього будинку, просила визнати недійсним договір дарування житлового будинку № АДРЕСА_1 від 09 лютого 2008 року та скасувати реєстрацію права власності на цей будинок за відповідачем. Визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку № АДРЕСА_1

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку № АДРЕСА_1 від 09 лютого 2008 року та скасовано реєстрацію права власності на цей будинок за ОСОБА_4

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку № АДРЕСА_1

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій зазначало, що вказаним судовим рішенням порушуються їх права та інтереси, оскільки вказаний будинок перебуває в іпотеці. Натепер є судове рішення від 30.08.2011 року, яке набрало законної сили, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки - на житловий будинок № АДРЕСА_1 власником якого є боржник - ОСОБА_4. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

При вирішенні спору суд першої інстанції посилався на положення статей 60, 65 СК України, якими передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності; для укладення одним з подружжя договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або державної реєстрації, а також договорів про цінне майно, згода іншого з подружжя повинна бути надана письмово. Дружина або чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, як укладеного іншим подружжям без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі мілкого побутового.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що позивач з 07 березня 1959 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_6. Перебуваючи у шлюбі позивач з чоловіком побудували житловий будинок № АДРЕСА_1 де проживали постійно. Будинок був зареєстрований на чоловіка позивача - ОСОБА_6 Суд вважав встановленим, що позивач не надавала згоду на укладення між її чоловіком та їх сином договору дарування спільного сумісного майна подружжя - будинку № АДРЕСА_1. Також, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 визнав позов, суд, посилаючись на приписи частини 4 статті 174 ЦПК України, дійшов висновку про задоволення позову, оскільки вважав, що це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, зокрема, взагалі не перевірив доводів позивача щодо наявності чи відсутності її згоди на укладення договору дарування спірного будинку від 09.02.2008 року, не залучив до участі в справі нотаріуса, який посвідчив цей правочин та не витребував документи, які були підставою для нотаріального посвідчення договору дарування та зберігаються у нотаріуса, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апелянт вказує, що визнання позову відповідачем ОСОБА_4 порушує права та інтереси ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», оскільки перешкоджає виконанню судового рішення згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок № АДРЕСА_1 причому ОСОБА_4 знав про таке рішення і визнання ним позову спрямоване на ухилення від виконання судового рішення.

Оскільки апелянт не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції, то був позбавлений можливості подати клопотання про витребування документів, на підставі яких нотаріально посвідчено оспорюваний договір дарування будинку від 09.02.2008 року.

Ці доводи заслуговують на увагу.

Зокрема, судом порушено вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, які визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з додатків до апеляційної скарги вбачається, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 06.03.2008 року було укладено кредитний договір № ZPVLGA 0000000988 та того ж дня - іпотечний договір, предметом іпотеки є саме спірний житловий будинок. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.08.2011 року задоволено позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.. Рішення набрало законної сили 14.11.2011 року (а. с. 26-33).

При апеляційному розгляді справи на запит суду від приватного нотаріуса ОСОБА_7, який посвідчив 29.02.2008 року договір дарування вищевказаного будинку (за реєстровим номером 559) надійшла копія оспорюваного Договору дарування та копії документів, на підставі яких був посвідчений договір дарування (а. с. 57-66).

В засіданні апеляційного суду оголошено ці матеріали, зокрема, зміст заяви ОСОБА_5 на ім'я приватного нотаріуса Вільнянського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7 від 29.02.2008 року. Зі змісту цієї заяви видно, що ОСОБА_5 дає згоду своєму чоловікові - ОСОБА_6 на дарування нажитого під час перебування в спільному шлюбі наступного нерухомого майна - житлового будинку з відповідними надвірними господарчими і побутовими будівлями та спорудженнями, що знаходиться в АДРЕСА_1 - синові ОСОБА_4 та на укладення відповідного договору дарування житлового будинку. В цій же заяві ОСОБА_5 письмово вказала наступне: «При цьому я стверджую, що Договір дарування житлового будинку, з проектом якого я ознайомлена, відповідає нашому спільному і вільному волевиявленню» (а. с. 62).

Таким чином, відсутні підстави визнавати недійсним договір дарування житлового будинку № АДРЕСА_1

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення: Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 1/ 2 частину житлового будинку

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: