АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6646/14 Справа № 175/1451/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О. М. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді-головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі Новицькій О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Підгородненської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, де просив визнати права власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, а також на земельну ділянку площею 0,1134 га, розташовану по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що після смерті його батька - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними побудовами, спорудами та на земельну ділянку площею 0,1134 га, що розташовані по АДРЕСА_1 які належали спадкодавцю на праві приватної власності - Свідоцтва про право особистої власності від 23.11.1942 року та державного акту на землю № 037263 від 03.02.1999 року. Заповіту померлий не залишив.

Перша черга спадкоємців після смерті ОСОБА_7 : дружина - ОСОБА_8, син - ОСОБА_6 Спадщину прийняли в рівних 1/2 частинах.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Заповіту не лишила. Спадкове майно складає 1/2 частина житлового будинку з надвірними побудовами, спорудами та 1/2 земельної ділянки площею 0,1134 га, що розташовані по АДРЕСА_1 яку вона прийняла в спадщину як спадкоємець після смерті ОСОБА_7, однак не встигла оформити своїх прав.

21.02.2013 року ОСОБА_6 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але отримав відмову, через відсутність правовстановлюючих документів, які зі слів ОСОБА_6, були викрадені, але в порушенні кримінальної справи йому було відмовлено.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок (загальною площею 36,7 кв.м, з яких житлова площа становить 25,9 кв.м, допоміжна - 10,8 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: А-будинок, Б-сарай, В-вбиральня (тимч.), к1-колодязь, №4-огорожа, розташованих по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 0,1134 га, розташовану по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

19.06.2014 року ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з постановлянням нового рішення, згідно п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, районний суд виходив з того, що позивач є єдиним спадкоємцем, а право власності на спадкову масу він отримати не може через відсутність правовстановлюючих документів, які зникли.

Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який є онуком ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зазначає, що його батько ОСОБА_9, який помер, є сином ОСОБА_7, після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, він - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкову масу.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1. ОСОБА_6 усунуто від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та визнано його таким, що не прийняв спадщину/а.с. 140-141/.

Вказане рішення суду набрало чинності, і за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на спірне спадкове майно /а.с 147-148/.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та, в порушення вимог процесуального права, вирішив справу у відсутність ОСОБА_5, який на теперішній час, згідно наданих документів, є власником спірного майна.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Е.І. Григорченко

Судді: Н.О. Кочкова

Ж.І. Максюта