№ 4-80                                                                                                                                         

ПОСТАНОВА

6 травня 2008 року                                                                                                                   м. Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону - підполковник юстиції ДЯЧУК С.І., при секретарі судового засідання Бобильової A.M., за участю старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції Козака А.Т., заявника ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу громадянина ОСОБА_1 на постанову військового прокурора Київського гарнізону від 19 листопада 2007 року про закриття на підставі п. 2 ст. 6 КПК України кримінальної справи, порушеної за фактом використання завідомо підроблених документів, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2007 року ТВО командира військової частини А0671 за результатами службового розслідування порушив кримінальну справу за фактом використання завідомо підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а 20 вересня порушив кримінальну справу вже стосовно ОСОБА_1 за ознаками в його діях злочинів, передбачених ч. ч. 1 та 3 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України, об'єднавши вказані справи в одне провадження.

Постановою від 3 жовтня 2007 року військовий прокурор Київського гарнізону скасував як безпідставну та незаконну постанову ТВО командира військової частини А0671 від 20 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_1.

19 листопада 2007 року військовий прокурор Київського гарнізону своєю постановою матеріали кримінальної справи, порушеної ТВО командира військової частини А0671 21 серпня 2007 року за фактом використання завідомо підроблених документів, закрив за відсутністю складу злочину.

До суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора від 19 листопада 2007 року, в якій він просить її скасувати в контексті форми прийнятого прокурором рішення. Так, в обгрунтування скарги заявник послався на те, що прокурор повинен був не закривати справу, а відмовити в її порушенні, оскільки по суті справа була порушена без достатніх підстав. Крім того, не зважаючи на відсутність будь-якого обґрунтування, заявник у заключній частині скарги також просив винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка 20 вересня 2007 року була порушена ТВО командира військової частини А0671. У судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні своєї скарги у повному обсязі, пояснивши, що оскільки підстав для порушення справи не було взагалі, тому прокурор повинен був не припиняти кримінальне переслідування, а визнавши його безпідставним, взагалі скасувати незаконну постанову і відмовити в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину. Прокурор в судовому засіданні пояснив, що оскаржувана постанова про закриття кримінальної справи винесена на підставі чинного законодавства і з дотриманням вимог ст. ст. 213 та 214 КПК України, а тому не може бути скасованою. Проаналізувавши скаргу, матеріали, на підставі яких було закрито кримінальну справу, оскаржувану постанову від 19 листопада 2007 року про закриття кримінальної справи, заслухавши пояснення прокурора, заявника, суд вирішуючи скаргу заявника по суті, виходить з такого. Згідно з вимогами ст. 236-6 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, перевіряє, чи були при цьому виконані вимоги ст. ст. 213 та 214 КПК України, зокрема, така постанова може бути скасована тільки, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину та відсутність підстав, вказаних у ст. 6 КПК України. У скарзі ОСОБА_1 не ставить під сумнів висновок прокурора про відсутність в його діях складу злочину. Навпаки, принципово погоджуючись з таким висновком прокурора і наводячи додаткові аргументи на його користь, заявник обґрунтовував вимоги скарги. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови про закриття справи, прокурор, приймаючи рішення про відсутність законних підстав для продовження досудового слідства, керувався ст. ст. 213 та 214 КПК України, а саму справу закрив за відсутністю складу злочину За таких обставин оскаржувана постанова прокурора є законною за змістом, оскільки правовою підставою для її прийняття було встановлена відсутність складу злочину, тобто обставина, прямо передбачена п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. При цьому, прокурор обгрунтовано не скасовував саму постанову про порушення кримінальної справи за фактом використання завідомо підробленого документу, оскільки вказана постанова була видана за наявності передбачених законом підстав (дані про те, що довідка військової частини А2070 № 258 від 25 червня 2003 року ОСОБА_1 не надавалася, а викладена в ній інформація не відповідає дійсності, хоча цей документ був ним фактично була використаний) та приводу (акт та матеріали службового розслідування від 20 серпня 2007 року), проте під час проведення досудового слідства було встановлено, що підробка та використання зокрема вказаного документу не мітить ознак злочину. Не грунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи і твердження заявника про те, що прокурор повинен був за таких умов прийняти процесуальне рішення у зв'язку з відсутністю події злочину.

2

Так, за змістом закону подія злочину відсутня, якщо не було самого факту, про якій стало відомо органу дізнання. У даному ж випадку було встановлено прокурором, що діяння, тобто факт підроблення і використання завідомо неправдивого документу був, проте ці дії не можуть розцінюватися як злочин.

Що стосується форми прийнятого прокурором рішення у вигляді закриття справи, то суд враховує крім правил ст. 213 КПК України також і те, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи може бути прийнято прокурором виключно за наслідками розгляду заяви про злочин і при цьому не може бути формою закінчення досудового слідства, яке вже було розпочато порушенням кримінальної справи.

З урахуванням викладеного суд не вбачає і процесуальних порушень з боку прокурора при винесенні постанови про закриття кримінальної справи від 19 листопада 2007 року, які б могли стати законною і достатньою підставою для її скасування, а тому скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову суд вважає законною і обгрунтованою.

Оскільки заявником не визначено як предмет оскарження постанова прокурора від 3 жовтня 2007 року про скасування постанови ТВО командира військової частини А0671 від 20 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками в його діях злочинів, передбачених ч. ч. 1 та 3 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 192 КК України, тому відсутні процесуальні приводи для розгляду прохання ОСОБА_1 про винесення судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка була порушена ТВО командира військової частини А0671 20 вересня 2007 року, тим більше рішення останнього вже є скасованим.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 236-6 КПК України, військовий суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу громадянина ОСОБА_1 на постанову військового прокурора Київського гарнізону від 19 листопада 2007 року про закриття кримінальної справи за фактом виготовлення і використання ОСОБА_1 завідомо підроблених документів за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч. ч. 1 та 3 ст. 358 КК України - залишити без задоволення.

Відмовити у скасуванні постанови військового прокурора Київського гарнізону від 19 листопада 2007 року про закриття кримінальної справи за фактом виготовлення і використання ОСОБА_1 завідомо підроблених документів.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону України протягом 7 діб з дня її винесення.