Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/3157/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Тимченко Л. М.
Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
Іменем України
23.12.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Белінської І.М. Чельник О.І.
при секретарі Савченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_2, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 листопада 2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк), який є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначав, що відповідно до кредитного договору № КСАЬКХ07060013 від 2 травня 2006 року відповідач отримала кредит в сумі 3 739 грн. 88 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, підтвердивши свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг складає між нею та банком договір, що підтверджено підписом у заяві. Порушуючи умови кредитного договору, відповідач своєчасно не сплачувала відсотки за користування коштами, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом станом на 4 червня 2014 року в сумі 12 366 грн. 77 коп., яка складається із: заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 2 473 грн. 49 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 466 грн. 08 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 8 362 грн. 12 коп.; штрафів: в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 565 грн. 08 коп. (процентна складова).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 4 листопада 2014 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в сумі 12 366 грн. 77 коп., в тому числі заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2 473 грн. 49 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 466 грн. 08 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань в сумі 8 362 грн.12 коп.; штрафи в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 565 грн. 08 коп. (процентна складова), а також судові витрати.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні вимог через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначається, зокрема, що розрахунок банку неповністю відображає зарахування коштів по виплатам; заборгованості за кредитом, у тому числі по тілу кредиту, у відповідача немає, тому нарахування штрафних санкцій є неможливим і суперечить Умовам надання споживчого кредиту фізичним особам.
Заперечуючи проти доводів скарги, представник позивача посилався, зокрема, на те, що кошти по виплатам, які відбулися 31 жовтня та 19 листопада 2007 року, зараховані на відповідні рахунки згідно передбаченого Умовами порядку розрахунків, що підтверджується наданим детальним розрахунком заборгованості, у якому наявні всі необхідні графи, в тому числі і по комісії. При цьому нарахування штрафних санкцій здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, її представника, які підтримували доводи скарги, представника позивача, який заперечував проти її доводів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що відповідно до кредитного договору № КСАІЛІХ07060013 від 2 травня 2006 року ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 3 739 грн. 88 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, підтвердивши свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг складає між нею та банком договір, що підтверджено підписом у заяві (а.с.7-11).
Також встановлено, що згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (розстрочка), які діяли на час укладення спірного кредитного договору і погоджено з позичальником, про що свідчить її підпис на заяві, термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за договором встановлено сторонами тривалістю 5 років, що відповідає вимогам ч.1 ст.259 ЦК України (правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року).
Обов'язок відповідача виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено, крім ст.1054 ЦК України, також статтями 526, 527 і 530 ЦК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п.3.2.2., 3.2.3. даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за день прострочки платежу.
У п.5.3 Умов зазначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості.
Цивільне законодавство не встановлює обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з боржника, який порушив умови договору, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
У постанові Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, викладена правова позиція, що у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.
Тому безпідставними є доводи скарги з приводу нарахування пені та штрафів.
Встановлено, що відповідач не виконала належним чином своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, своєчасно не сплачувала відсотки за користування коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 4 червня 2014 року складає 12 366 грн. 77 коп., з них: заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2 473 грн. 49 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 466 грн. 08 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 8 362 грн. 12 коп. та штрафи: в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 565 грн. 08 коп. (процентна складова).
Доводи скарги щодо не зарахування банком коштів по виплатам в сумі 1 998 грн. (31 жовтня 2007 року) та 3 941 грн. 76 коп. (19 листопада 2007 року) та щодо розбіжностей спростовується наявною у матеріалах справи випискою банку від 31 липня 2014 року про погашення кредиту (а.с.39), де ці суми зараховані, та наданим до апеляційного суду детальним розрахунком заборгованості станом на 4 червня 2014 року, із якого також вбачається зарахування цих коштів відповідно до передбаченого Умовами порядку розрахунків, зокрема п.4.3 (а.с. 76-79), що не спростовано відповідачем та його представником.
Не ґрунтуються на законі та матеріалах справи і інші доводи скарги, які не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка.
Однак колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в частині стягнення пені.
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року).
Оскільки розмір пені значно більший від розміру боргового зобов'язання, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.3 ст.551 ЦК України, а розмір пені підлягає зменшенню з 8 362 грн. 12 коп. до 2 500 грн.
Вирішуючи спір в цій частині, суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення в частині стягнення пені підлягає зміні.
В іншій частині підстав для скасування чи зміни рішення суду не встановлено.
За таких обставин з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 6 504 грн. 65 коп., в тому числі: заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2 473 грн. 49 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 466 грн. 08 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань в сумі 2 500 грн.; штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 565 грн. 08 коп. (процентна складова).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 листопада 2014 року в частині стягнення пені змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6 504 грн. 65 коп., в тому числі: заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2 473 грн. 49 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 466 грн. 08 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань в сумі 2 500 грн.; штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 565 грн. 08 коп. (процентна складова).
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.І. Кривохижа