Судове рішення #40296287

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6490/14 Справа № 208/10197/13 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Григорченко Е.І.


Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі - Новицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Ремпобуттехніка - Дніпро», ТОВ «Побутова техніка» про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Ремпобуттехніка - Дніпро», ТОВ «Побутова техніка», і просив суд виділити в натурі належних йому 3/50 частин із спільного майна за адресою: будівля АДРЕСА_1 у м.Дніпродзержинську, а саме 79,7 кв.м., як окремий об'єкт нерухомого майна; припинити право спільної часткової власності на 3/50 частин, а саме 79,7 кв.м., нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що він придбав частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у м. Дніпродзержинську, яка становить 3/50 часток, загальною площею 79,7 кв.м. Відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить 1/25 частини будівлі, ТОВ «Ремпобуттехніка-Дніпро» належить 3/10 частини будівлі, ТОВ «Побутова техніка» належить 5/25 частини будівлі. Між ними, як співвласниками цього майна, виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто. Вільний доступ до будівлі забезпечується окремим входом, таким чином виділ часток будинку в натурі не створить перешкод та незручностей в користуванні відповідачами своїми частками. Відповідно до Технічного висновку від 17.09.2013 року будівля може експлуатуватися автономно від інших будівель, не порушуючи майнові права співвласників, і може бути виділена в окремий об'єкт нерухомого майна.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, згідно п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником 3/50 частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,7 кв.м.

Відповідно до листа Обласного комунального підприємства

«Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» право власності на

об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, за адресою:

м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1, зареєстровано за ТОВ «Побут» 6/125 частини, за ОСОБА_5 13/1450 частини, за ОСОБА_6 11/200 частини, за ОСОБА_7 65/5800 частини, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 5 частини, за ОСОБА_8 3/50 частини, за ТОВ «Ремпобуттехніка-Дніпро» 3/10 частини та ТОВ «Побутова техніка» - 5/2 5 частини.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не довів в судовому засіданні, яким саме чином відповідачі порушують, не визнають або оспорюють права, свободи чи інтереси позивача стосовно володіння, користування та розпорядження його майном, а саме 3/50 частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у позові.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є співвласником частини комбінату ремонтно-побутового обслуговування В-1 за адресою: АДРЕСА_1, розмір якої 3/50 частин. Загальна площа належної позивачу частини 79,7 кв.м., яка складається з гаражу П площею 70,4 кв.м., кладової Ш площею 9,3 кв.м. /а.с. 6-8, 11/.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормою ст. 364 ЦК України.

У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).

Відповідно Технічного висновку №150/ТЗ від 17.09.2013 року гараж може експлуатуватися автономно від інших будівель, не порушуючи майнові права співвласників, і може бути виділена в окремий об'єкт нерухомого майна, з присвоєнням окремого адресу/а.с. 13-16/.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 364 ЦК України слід дійти висновку, що виділ частки зазначеної будівлі, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, оскільки виділ належної позивачу частки технічно можливий та може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом, яка за розміром відповідає розміру частки належної позивачу.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2014 року скасувати.

Виділити в натурі ОСОБА_2 належних йому 3/50 частин нежитлового приміщення із спільного майна за адресою: будівля АДРЕСА_1 у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, а саме 79,7 кв.м., яка складається з гаражу П площею 70,4 кв.м., кладової Ш площею 9,3 кв.м., як окремий об'єкт нерухомого майна.

Припинити право спільної часткової власності на 3/50 частин нежитлового приміщення, а саме 79,7 кв.м., яка складається з гаражу П площею 70,4 кв.м., кладової Ш площею 9,3 кв.м., розташованого по АДРЕСА_2 у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація