Справа № 22ц-6097/2008             Головуючий у І інстанції Якименко Л.Г.

Категорія 55                                     Доповідач Приходченко А.П.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Кузнецова В.О.,  Лаченкової О.В.

при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.  Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.  Дніпропетровська від 30 травня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ»,  треті особи закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів,  про розірвання договору купівлі-продажу,  стягнення сплаченої за товар суми та відшкодування моральної шкоди та за позовом закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1,  третя особа підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ»,  про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПИ «AT Автоінвестстрой-Дніпропетровськ»,  третя особа ЗАТ КБ «ПриватБанк»,  в якому просив розірвати договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. автомобіля марки ТЗ ЗІЛ 5301-БО-И номер НОМЕР_1 вартістю 83080 грн.,  з яких 13928 грн. 60 коп. складають кредитні кошти отримані у ЗАТ КБ «ПриватБанк»,  посилаючись на те,  що під час експлуатації автомобіля 03.12.2005 р. були виявлені дефекти,  які відповідач відмовився усунути. При комісійному огляді автомобіля 26.12.2005 р. були встановлені істотні недоліки автомобіля. Тому вважає свої вимоги такими,  що підлягають задоволенню на підставі  ст.  8 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач просив також зобов'язати його повернути автомобіль відповідачу,  з відповідача стягнути матеріальні збитки в сумі 87184 грн. 82 коп. та моральну шкоду в сумі 100000 грн. В подальшому він уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача кошти,  що складають суму заборгованості перед банком у розмірі 92354 грн. 35 коп.

ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1,  третя особа ПП «AT Автоінвестстрой-Дніпропетровськ»,  в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 92354 грн. 35 коп.,  посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору від 01.12.2005 р. щодо вчасної сплати наданого кредиту,  відсотків та комісії,  що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою суду від 06.06.2006 р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів.

2

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.  Дніпропетровська від 30.05.2008 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково,  розірвано договір купівлі-продажу автомобіля від 01.12.2005 p.,  стягнуто з ПП «AT Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля в сумі 83080 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.,  в іншій частині позову відмовлено. Задоволено позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» і стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту в сумі 92354 грн.З5 коп.

Ухвалою цього ж суду від 27.06.2008 р. внесено виправлення до рішення суду: стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 88696 грн. 75 коп.

В апеляційній скарзі ПП «АТ Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» просить скасувати рішення в частині розірвання договору купівлі-продажу автомобіля,  стягнення з підприємства вартості автомобіля в сумі 83080 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те,  що суд прийшов до помилкового висновку про наявність істотних недоліків автомобіля,  оскільки ні в рекламаційному акті від 26.12.2005 p.,  ні у висновку спеціаліста від 23.03.2006 р. не містить посилань на наявність істотних недоліків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в оскарженій частині,  колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою,  що підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено,  що 01.12.2005 р. між ОСОБА_1 та ПП «AT Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗІЛ 5301-БО-И вартістю 83080 грн. Умови договору сторонами було виконано і 02.12.2005 р. відповідно до накладної № 16/72 позивач отримав зазначений автомобіль.

Під час експлуатації автомобіля були виявлені недоліки і з 05.12.2005 р. транспортний засіб знаходився на території продавця.

Згідно з актом огляду автомобіля від 07.12.2005 р. було встановлено наявність заводського дефекту у паливному насосі /а.с.  38/.

У рекламаційному акті від 26.12.2005 р. за результатами огляду автомобіля з участю позивача ОСОБА_1 та представників відповідача-продавця зазначено,  що за відсутності в комплектації автомобіля паливного насосу високого тиску та паливних форсунок виявлено недоліки: стук в районі КПП,  підвищену витрату палива,  недостатній рівень підзарядки акумулятора,  люфт рульової системи,  короткочасне падіння електричної напруги /а.с.  6, 7/.

Відповідно до висновків спеціаліста Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 23.03.2006 р. паливний насос ТНВД Мотор П*Л № 12678 по витраті палива у різних режимах випробування не відповідає технічним вимогам заводу виробника,  витрати палива ТНВД значно перевищують вимоги заводу виробника,  подальша експлуатація паливного насосу без усунення недоліків недоцільна /а.с.  142-145/.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу,  суд виходив з положень Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 р. чинного з 13.01.2006 р.,  не звернувши увагу на те,  що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності цим законом у новій редакції.

За таких обставин підстави задоволення вимог позивача в частині розірвання договору купівлі-продажу підлягають зміні відповідно до п.4 ч.1  ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Відповідно до п.»д» ч.1  ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач при виявленні недоліків товару протягом гарантійного терміну має право вимагати від продавця розірвання договору та відшкодування збитків.

3

Згідно з ч.3  ст. 14 цього ж Закону продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

На підставі ч. 12  ст. 14 Закону не підлягають задоволенню вимоги споживача ,  якщо продавець доведе ,  що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

З матеріалів справи вбачається,  що 08.12.2005 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з претензією-заявою про розірвання договору та повернення коштів,  посилаючись на наявність недоліків автомобіля підтверджених актом огляду від 07.12.2005 р./а.с.  35/,  але претензія не була задоволена навіть після проведення повторного огляду автомобіля 26.12.2005 р. та висновків спеціаліста від 23.03.2006 р.

Зважаючи на те,  що наявність недоліків автомобіля підтверджена належними доказами,  не оспорюється відповідачем,  відсутні також докази щодо того,  що недоліки виникли з вини позивача,  колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необхідності розірвання договору купівлі-продажу автомобіля від 01.12.2005 р. та стягнення вартості автомобіля в сумі 83080 грн. правильними.

Оскільки спір підлягає вирішенню на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 15.12.1993 р. /з наступними змінами та доповненнями/,  статтею 14 якого не пов»язувалось термін «істотний недолік» та вид компенсації за недоліки товару,  доводи апеляційної скарги щодо неправильності висновків суду щодо істотного недоліку автомобіля не можуть бути підставою для скасування рішення суду в цій частині. Разом з тим,  стягуючи на користь позивача моральну шкоду с сумі 10000 грн.,  суд не звернув увагу на те,  що відповідно до  ст.  З Закону України «Про захист прав споживачів» / до речі так само як відповідно і до п.5 ч.1  ст. 4 Закону в новій редакції/ моральна шкода відшкодовується лише в разі,  коли заподіяна небезпечними для життя і здоров»я особи товарами.

Оскільки в матеріалах справи нема доказів про заподіяння позивачеві шкоди його здоров»ю у зв'язку з придбанням неякісного автомобіля,  рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню з відмовою позивачеві у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  309 ЦПК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.  Дніпропетровська від 30 травня 2008 року в частині стягнення з підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» моральної шкоди скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволення позовних вимог у цій частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.