Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі : головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Собіни І.М., Хилевича С.В.

секретар - Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 21 серпня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.08.2014 р. позов ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено : стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором №103/701038 від 13.05.2008 р. в сумі 217 459,04 доларів США, що еквівалентно 2 851 496,90 грн. та 1226,01 грн. пені, вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Здолбунівського районного суду від 22.09.2014 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що воно є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовані обставини, які мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам. Не взято до уваги, що відповідач ОСОБА_4, боржник за основним кредитним договором, з 08.08.2014р призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період до ЗСУ у складі команди В3720, що стверджується довідкою №195 від 03.09.2014р. і фізично не міг бути присутнім під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, тому місцевий суд був зобов'язаний зупинити провадження у даній справі.

Зазначає, що судом не надано належної оцінки розрахунку позовних вимог, зокрема відсутності порядку нарахування пені та відсотків за простроченою сумою боргу. Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач не мав умислу щодо невиконання зобов'язання, брак коштів стався через наявну у країні стійку економічну кризу, вважає неправомірним нарахування місцевим судом пені в сумі 1226,01 грн. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №103/701038 ( а.с. 5-18), із змінами та доповненнями від 08.05.2009 р. від 15.05.09 р. від 21.12.2009 р. від

____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 562/1328/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Кушнір О.Г.

Провадження № 22-ц/787/2247/2014 Суддя-доповідач - Оніпко О.В.

28.12.2010 р. до вказаного кредитного договору (а.с.19-44), згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 220 000 доларів США (а.с.5-18), що підтверджується валютним меморіальним ордером №103/701038 від 13.05.2008р. (а.с.63) у виді траншів: на рефінансування зобов'язання перед АКІБ "Укрсиббанк" в сумі 107508 доларів США; на добудову об'єкту іпотеки в сумі 112492 доларів США, строк кредитування з 13.05.2008 року по 12.04.2034 року, зі сплатою щомісячної процентної винагороди: в період з 13.05.2008 року по 20.12.2009 року - 12 %; в період з 21.12.2009 року по 20.12.2010 року - 6%; з 21.12.2010 року по 27.12.2010 року - 12,52%; за період з 28.12.2010 по 27.12.2011 року - 7%; з 28.12.2011 року по 02.02.2012 року - 12,52%.

Згідно з п. 14.4 кредитного договору ( а.с. 15), АТ«Індустріально-експортний банк» є частиною Групи Кредит Агріколь , а згідно зі змінами до статуту, АТ «Індустріально-експортний банк» змінив свою назву на ПАТ «Індустріально-експортний банк», який змінив своє найменування на ПАТ «Креді Агріколь Банк».

До вказаного кредитного договору між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_4 укладено договори від 03.02.2012 р. та від 11.03.2013 р. про зміну розміру відсотків за користування кредитними коштами, зокрема у період з 03.02.2012 р. по 31.01.2013 р. - 7%; з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. - 12,52%; з 01.03.2013 р. по 28.02.2014 р. - 7%; з 01.03.2014. - 12,52% ( а.с. 45-63).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.05.2008 р. між АТ "Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки №103/701038п, з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1 умов якого, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язанням позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту, сплати відсотків та інших платежів, що передбачені кредитним договором (а.с.64-68).

13.05.2014 р. ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за вказаними договорами у розмірі 217 459,04 доларів США та 1 226, 01 грн. пені.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 25.04.2014 р. виникла заборгованість, яка складається з: 195923,92 доларів США - строкова заборгованість; 1875,00 доларів США - прострочена заборгованість; 15257,00 доларів США - прострочені відсотки (при реструктуризації) ; 4403,12 доларів США - прострочені відсотки, а всього на загальну суму 217459,04 доларів США (а.с.4), що станом на 21.08.2014р. за даними НБУ еквівалентно 2851496,90 грн. (а.с.90), а також з 1226,01 грн. пені.

Розмір заборгованості, що виникла у відповідачів перед банком стверджується детальним розрахунком, наданим позивачем 26.12.2014 р. на вимогу апеляційного суду.

Статтею 526 ЦК України передбачено,що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України зазначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені вимоги закону, обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вимог позивача та задовольнив позов в повному обсязі, виходячи з розміру заборгованості, що виникла станом на 25.04.2014 р.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції не надано належної оцінки розрахунку позовних вимог, зокрема порядку нарахування пені та відсотків за простроченою сумою боргу, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях і відповідачем не надано жодних доказів з приводу неправильного нарахування позивачем сум, з яких складається заборгованість , як не надано і розрахунку, який би спростовував зазначені суми.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на наявність підстав у суду для зупинення провадження у справі, оскільки відповідач ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період до ЗСУ у складі команди В3720, що підтверджується довідкою №195 від 03.09.2014 року (а.с.111, 127), то вони також не заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України « Про введення воєнного стану», інші закони України.

Оскільки указом Президента України від 21.07.2014 р. №607/2014 в країні чи на її окремих територіях не був введений воєнний стан, а проголошена часткова мобілізація, застосування норм, встановлених п.3 ч.1 ст. 201 ЦПК України, як підставу для зупинення провадження у даній справі, є неправомірними.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги та представництво від 23.06.2014р., відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 уповноважив адвоката ОСОБА_6 на представництво його інтересів в суді (а.с.82).

Разом з тим, у відповідності до роз»ясень п. 12 постаногви Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» N 5 від 30.03.2012, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

У зв»язку з наведеним, резолютивна частина рішення підлягає зміні, із виключенням зазначеного судом еквіваленту суми заборгованості у доларах США розміру заборгованості у національній валюті України у сумі 2 851496,90 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2014 року - змінити, виключивши з його резолютивної частини зазначений судом еквівалент суми заборгованості у доларах США у національній валюті України в сумі 2 851496,90 грн. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Судді :