Справа № 22- 2449 / 2008 р. Головуючий 1 інстанції Стародубцев O.K.
Категорія 24 Доповідач Жданова B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого : Голубинського A.M.
суддів : Жданової B.C., Прокопчук Л.М.
при секретарі: Семенченко С. С.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 лютого 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" просить скасувати рішення Ленінського районного суду від 4.02.2008 p., яким частково задоволений позов ОСОБА_1. до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" про захист прав споживачів. Зазначеним рішенням на відповідача покладено зобов"язання відновити подачу природного газу до будинку АДРЕСА_1, стягнуто моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а в частині стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме „Правил надання населенню послуг з газопостачанням", відповідно до яких газопостачання припиняється в разі порушення споживачем строків сплати на надані послуги з газопостачання. Зазначає, що на час відключення від газопостачання споживач ОСОБА_1. мав заборгованість за спожитий газ у розмірі 2664, 30 грн., що було підставою для припинення подачі газу у відповідності до п. 6 названих Правил.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_1. та відповідачем ВАТ „Донецькміськгаз" 16.11.2000 р. укладено договір про надання послуг з газопостачання, відповідно до якого га303бутова організація взяла на себе зобов"язання безперервно постачати природний газ, забезпечити технічне обслуговування газопроводів, газових приладів та пристроїв споживача, а споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами у визначені договором строки. 22.10.2007 р. будинок позивача був відключений від газопостачання з підстав заборгованості за спожитий газ.
Задовольняючи позовні вимоги в частині відновлення газопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість споживача за спожитий газ в сумі 2664, 30 грн., на яку посилається відповідач в обгрунтування своїх дій по відключенню, мала місце поза межами позовної давності. Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 31.07.2002 р. провадження по справі по примусовому стягненню з ОСОБА_1суми заборгованості за спожитий газ закрито у зв"язку з відмовою ВАТ „Донецькміськгаз" від
заявленого позову. За період з 6.11.2003 р. ОСОБА_1заборгованості не має, переплата складає 199, 57 грн. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку , що відповідачем, який припинив газопостачання шляхом перерізання труби, порушені права ОСОБА_1як споживача, зобов"язав відповідача відновити газопостачання та стягнув моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню .
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2000 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з газопостачання, відповідно до якого відповідач надавав послуги з постачання газу для побутових потреб в будинок позивача за АДРЕСА_1 а споживач зобов'язався оплачувати надані послуги.
В лютому 2002 р. ВАТ „ Донецькміськгаз" звернувся з позовом до ОСОБА_1. про стягнення суми заборгованості за спожитий газ у розмірі 2875 грн., але ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 31.07.2002 р. провадження по справі закрито у зв"язку з відмовою позивача від заявленого позову , оскільки заборгованість ОСОБА_1.була погашена у повному обсязі до початку розгляду справи.
З наданих відповідачем розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість , яка була підставою для проведення відключення від газопостачання , утворилась за період з 1.01.1997 р. по 1.08.2002 р. у розмірі 2539, 79 грн., тобто поза межами позовної давності, а за період з 1.08.2002 р. має місце переплата . / а.с. 37 - 39./
Відповідно до ст. . 61 чі ЦПК України обставини , визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість, на яку посилається відповідач в обґрунтування дій по відключенню газопостачання, мала місце за період 1997- 1.08.2002 p., заборгованість не є безспірною, оскільки 31.07.2002 р. відповідач ВАТ „Донецькміськгаз" визнавав, що заборгованість споживачем ОСОБА_1на 1.08.2002 р. погашена у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 9.12.1999 р. газопостачання припиняється в разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання, встановлених Правилами.
Позивач суму заборгованості, визначену відповідачем не визнав.
Відповідно до п. 39 зазначених Правил у разі коли між споживачем і газо постачальним /газорозподільним/ підприємством не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку , що діями відповідача по відключенню від газопостачання за наявності спору щодо розміру заборгованості порушені права ОСОБА_1як споживача і вони підлягають захисту шляхом поновлення газопостачання.
Стягуючи на користь позивача суму моральної шкоди, суд першої інстанції послався на ст. . 22 закону України „ Про захист прав споживача", яка передбачає судовий
захист прав споживачів, але поза увагою суду залишились вимоги ст. . 4 названого закону, в якому міститься перелік прав та обов'язків споживачів.
В ч 5 ст. 4 Закону України від 1.12.2005 р. № 3161 „Про внесення змін до закону України „ Про захист прав споживачів" зазначено, що споживачі під час придбання , замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування ... майнової та моральної / немайнової / шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров"я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Суд першої інстанції не врахував те, що між сторонами існують договірні відносини, укладений між ними договір та „Правила надання населенню послуг з газопостачання" відшкодування моральної шкоди не передбачають.
Оскільки судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди допущено порушення норм матеріального права , що призвело до неправильного вирішення спору , в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в стягненні моральної шкоди на підставі ст. . 4 ч 5 Закону України „ Про захист прав споживачів „
За таких підстав апеляційна скарга відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації „ Донецькміськгаз" підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. . ст. .307, 309ч 1, 313, 316 ЦПК України апеляційний суд Донецької області , -
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 лютого 2008 р. в частині стягнення моральної шкоди скасувати.
Відмовити ОСОБА_1в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ Донецькміськгаз".
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.