Справа № 450/872/14-к Головуючий у 1 інстанції: Данилів С.О.
Провадження № 11-кп/783/342/14 Доповідач: Вовк А. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2014 року у м. Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Вовка А.С.,
суддів - Макойди З.М., Маліновської-Микич О.В.,
при секретарі судового засідання - Луціву М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140270000180 від 12.02.2014р. про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, жителя: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2014 року,
з участю прокурора - Добровольського П.О.
в с т а н о в и л а:
в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2014 року щодо нього скасувати; ухвалити новий вирок, яким, застосувавши положення ст. 71 КК України, призначити покарання шляхом складання вироків з вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2014 року.
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у вигляді 3 /трьох/ років 1/одного/ місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком у виді 3/трьох/ років 1/одного/ місяця позбавлення волі невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2013 року ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у виді 3 /трьох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - особисте зобов'язання - до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог обвинувачений ОСОБА_1 покликається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого, з огляду на наступні обставини.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2014 року, його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 395, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України на 5 /п'ять/ років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. В даному вироку вказано, що вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2013р. підлягає самостійному виконанню. Натомість, в оскаржуваному вироку Пустомитівського районного суду Львівської області вказано, що до покарання за цим вироком слід частково приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2013р. згідно ст. 71 КК України.
Зазначає, що на час постановлення вироку Галицьким районним судом м. Львова, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області не вступив в законну силу, і у відповідності до ст. 70 КК України, Галицький районний суд, на думку апелянта, повинен був призначити покарання за сукупністю злочинів, однак це стало неможливим, оскільки кримінальні справи не були об'єднанні, так як розглядались за КПК України 1960 року і КПК України 2012 року. У зв'язку з наведеним, за одні злочини згідно вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2013р. призначено два покарання: згідно одного вироку частково приєднано невідбуту частину покарання, згідно другого - вказано виконати його самостійно.
Не враховано і стан здоров'я ОСОБА_1, відсутність матеріальних збитків, визнання вини та щире каяття.
Згідно з вироком суду, 11.02.2014р. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області на узбіччі автомобільної дороги «Київ-Чоп» 555 км+500м незаконно носив в правій кишені куртки патрони у кількості двадцять шість штук, з яких згідно висновку експерта № 5/204 від 14.02.2014р., чотири предмети, які були вилучені в ОСОБА_1 є патронами калібру 5,45 мм до автомата Калашникова, та є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної стрілецької зброї, придатні до стрільби та є складовими частинами боєприпасів. Дев'ятнадцять патронів калібру 7,26 мм до пістолета ТТ є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї, з яких 8 патронів придатні для стрільби, а 11 патронів до стрільби не придатні. Всі патрони заводського виготовлення, слідів переробки для стрільби з нештатної зброї, немає.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незаконне зберігання, носіння та придбання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Заслухавши доповідь судді, сторону обвинувачення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспорювалися.
Оскільки фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність вини останнього і кваліфікація його злочинних дій в апеляційній скарзі не оспорюються у відповідності до вимог ст. 404 КПК України, вирок в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.
Що стосується міри покарання, то призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, характер вчиненого злочинного діяння, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, його характеристику, яка є посередньою; обставини що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування у встановленні істини у кримінальному провадженні; обставини, що обтяжують покарання - вчинення рецидиву злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги наявність зазначених вище обставин, виходячи з вимог ст.65 КК України щодо призначення покарання, необхідного та достатнього для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного переконання, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 /трьох/ років 1/одного/ місяця позбавлення волі є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Покликання обвинуваченого в апеляційній скарзі на ряд обставин в обгрунтування пом'якшення покарання, то такі були враховані судом першої інстанції та наведені у вироку.
З огляду на викладене колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 в частині невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого, необґрунтованими.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, суд правильно призначив йому остаточне покарання з врахуванням вимог, передбачених ст. 71 КК України, 3/три/ роки 6 місяців позбавлення волі.
Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, а відтак і призначення остаточного покарання всупереч правилам складання покарань, встановлених ст. 71 КК України є голослівними та не обґрунтованими, оскільки у вироку суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 71 КК України, згідно якої якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуте покарання за попереднім вироком, частково приєднав до покаранння за даним вироком - 3/три/ роки один місяць позбавлення волі невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2013р.
З огляду на наведене, вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2014 року - залишити без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: