Справа № 462/4380/13-к Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 11/783/316/14 Доповідач: Пайонкевич Т. Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

під головуванням судді Пайонкевича Т.Т.,

суддів: Пешкова М.І., Галина В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу, за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Скробало Р.О. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого

за участю: прокурора Шахрайчук Н.І.,

засудженого ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено:

- за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 2001 року) до 2 (двох) місяців арешту.

- за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного йому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку з закінченням строку давності.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишено без змін.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог закону.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 03.10.2007 р., перебуваючи у приміщенні ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», що на вул. Грюнвальдській, 5 а у м. Львові, умисно використав завідомо підроблений документ, а саме при укладенні кредитного договору із банком за № 5724255 від 03.10.2007 року надав завідомо підроблену довідку про доходи з ТзОВ «Гран-Глоб-Україна», у яку внесено завідомо неправдиві відомості про те, що він працює на посаді менеджера ТзОВ «Гран-Глоб-Україна» та його середній заробіток у період з 01.03.2007 року по 31.08.2007 року становить 28800 грн., внаслідок чого отримав кредит в сумі 23622 доларів США. Згідно даних ГУПФУ у Львівській області відомості про нарахування заробітної плати йому у ТзОВ «Гран-Глоб-Україна» за період з лютого по вересень 2007 року відсутні.

Окрім того, ОСОБА_2 27.03.2011 року близько 05.40 год. знаходячись поблизу приміщення нічного клубу «Лєрой», що на вул. Г.УПА, 80 у м. Львові, в ході конфлікту із потерпілим ОСОБА_3 умисно наніс останньому удар тупим предметом по голові, спричинивши йому відкритий вдавлений перелом лобної та тім'яної кісток склепіння черепа справа, забійну рану лобно-тім'яної ділянки справа, забій головного мозку середньої важкості, поверхневі рани в тім'яній ділянці в центрі та справа, синяк на повіках правого ока, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Скробало Р.О. подав апеляційну скаргу в доповненнях до якої просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_2 в частині призначеної міри покарання у зв'язку із м'якістю та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також у зв»язку із істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону. В обґрунтування поданої апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції при призначені покарання в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину за ч. 1 ст. 121 КК україни, та порушив вимоги ст..319 КПК України не надавши йому останнього слова.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок суду та виправдати його за усіма інкримінованими обвинуваченнями. В обґрунтування покликається на недоведеність його вини ні за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 2001 року) ні за ч. 1 ст. 121 КК України. Також зазначає, що судом першої інстанції йому не було надано останнього слова .

Засуджений ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Скробало Р.О. в якому просить таку відхилити.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 у підтримку поданої апеляційної скарги та з частковими запереченнями щодо апеляційної скарги прокурора, думку прокурора про часткову безпідставність поданої апеляції засудженим та у підтримку поданої апеляційної скарги з доповненнями прокурором, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 319 КПК України 1960 року після промови захисника або підсудного головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово. Суд не вправі обмежувати тривалість останнього слова підсудного певним часом. Задавати питання підсудному під час його останнього слова не дозволяється.

Однак, судом під час розгляду цієї кримінальної справи не було дотримано зазначених вимог закону.

З протоколу судового засідання від 03.06.2014 року вбачається, що після завершення судових дебатів суд надав підсудному останнє слово, однак підсудний ОСОБА_2 попросив відкласти судове засідання, оскільки вказав, що погано себе почуває, наголосив на цьому декілька разів та вказав, що він бажає виступити з останнім словом, проте головуючий безпідставно, проігнорувавши прохання підсудного ОСОБА_2 про відкладення судового засідання, розцінив це як відмову від останнього слова. Проігнорував суд і клопотання захисника про надання перерви перед останнім словом підсудного. Не припиняючи судового розгляду суд негайно видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

Таким чином суд першої інстанції грубим чином порушив вимоги кримінально-процесуального закону, які надають підсудному право виступити з останнім словом, та позбавив підсудного ОСОБА_2 такого права.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.370 КПК України 1960 року вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушені вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступати в судових дебатах і з останнім словом.

Оскільки вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з допущеними істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів не досліджує інші доводи поданих апеляцій.

Таким чином, судом першої інстанції при винесенні вироку були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а тому вирок у цій кримінальній справі не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню, а матеріали кримінальної справи слід направити на новий судовий розгляд, під час якого суд повинен всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази у справі, дати їм належну оцінку, вирішити питання про наявність чи відсутність в діянні ОСОБА_2 складу інкримінованих йому злочинів і постановити законний та обґрунтований вирок, врахувати при призначенні покарання вказані в апеляції прокурора доводи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.366, 370, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Скробало Р.О. та засудженого ОСОБА_2 задовільнити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

СУДДІ

Пайонкевич Т.Т. Пешков М.І. Галин В.П.